Зразок роботи
ДО РОБОТИ ДОДАМ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ТА ДОПОВІДЬ!
ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення захисту конфіденційної інформації в умовах антитерористичної операції (АТО) та воєнного стану набуває особливої актуальності у наш час, коли інформація стає все більш ключовою у житті суспільства і країни. Зростання значення інформаційних ресурсів і технологій призводить до інтенсифікації інформаційних відносин у всіх галузях, включаючи збір, обмін та збереження інформації. У періоди АТО та воєнного стану, коли національна безпека є пріоритетом, захист конфіденційної інформації набуває критичного значення. Конфліктні ситуації створюють нові загрози для безпеки інформації, такі як дезінформація, кібератаки та шпигунство. Тому забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності інформації є невід’ємною частиною стратегії національної безпеки.
У зв’язку з сучасними гібридними загрозами та кібератаками, які часто виникають під час конфліктів, важливо розробляти та впроваджувати ефективні заходи захисту інформації, враховуючи специфіку воєнних дій та зміни загрозного середовища. Це впливає не лише на безпеку держави, а й на успішність проведення військових операцій, захист інформаційних ресурсів та збереження важливої інформації. Тому тема захисту ї інформації з обмеженм доступом в умовах АТО та воєнного стану є ключовою для забезпечення національної безпеки та стабільності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукове дослідження зосереджувалося на працях ряду вчених, які глибоко вивчали питання правового статусу інформації, зокрема, обмеженого доступу, та регулювання її захисту. До числа таких учених належать Б.А. Кормич, В.А. Ліпкан, Р.А. Калюжний, О.В. Олійник, В.Ю. Баскаков, І.С. Чиж, М.Я. Швець, М.О. Шилин, І.В. Арістова, О.О. Кулініч, А.Б. Стоцький, А.І. Марущак, М.І. Дімчогло, М.П. Стрельбицький, В.М. Панченко, А.М. Гуз та інші. Значну кількість наукових праць також присвячено питанню обмеження доступу до інформації, авторами яких є І. Корж, В. Політанський, Ю. Фігель, І. Арістова, О. Денісов, Б. Кормич, Т. Костецька, А. Марущак, Ю. Тодик, І. Чиж та інші.
Також, дослідження правового регулювання обмеженого доступу до інформації мають у своєму арсеналі праці вчених, таких як Безверха Ю.В., Брижко В.М., Слизьконіс Д.М., Коць Д.В., Галушка В.Ю., Денищук Д.Є., Бем М.В., Баранов О.А., Брайчевський С.М. та інші.
Незважаючи на цей широкий обсяг досліджень, в науковій літературі ще не вистачає робіт, які б докладно розглянули питання захисту інформації з обмеженим доступом у періоди АТО та воєнного стану. Це визначає актуальність подальших досліджень в цій області.
Об’ктом дослідження є охорона інформації з обмеженим доступом в період АТО та воєнного стану.
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади, підходи та методи забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом.
Мета дослідження – дослідження механізму забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом в період АТО та воєнного стану, а також шляхів удосконалення організації охорони інформації з обмеженим доступом в контексті російсько-української війни.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:
провести аналіз наукових джерел та оцінити рівень дослідження проблематики;
дослідити сутність інформації з обмеженим доступом у доктрині та законодавстві;
подати опис видів інформації з обмеженим доступом;
розглянути обмеження права на доступ до публічної інформації під час АТО та воєнного стану;
описати технічні заходи захисту інформації у сучасних інформаційних системах;
дослідити заходи захисту інформації з обмеженим доступом від витоку та несанкціонованого доступу;
вивчити міжнародний досвід у сфері захисту інформації з обмеженим доступом;
запропонувати шляхи вдосконалення організації захисту інформації з обмеженим доступом в контексті російсько-української війни.
Експериментальна база та апробація….
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач були використані такі методи:
1) Загальнонаукові підходи включають аналіз і синтез наукових досліджень, використання індукції та дедукції, проведення зіставлення і порівняння для виявлення сутності інформації з обмеженим доступом. Також вони охоплюють системний аналіз, систематизацію і класифікацію для розрізнення видів інформації з обмеженим доступом та формулювання висновків.
2) Конкретно-наукові підходи використовують методи історичного та логічного аналізу, а також системно-ситуаційний підхід при дослідженні еволюції захисту інформації з обмеженим доступом. Також вони застосовують системно-ситуаційний підхід для аналізу технологічного аспекту захисту інформації з обмеженим доступом.
3) Пошуково-бібліографічний підхід використовується для збору інформації з метою створення основного масиву джерел і подальшої їхньої систематизації.
Теоретична база. У процесі написання роботи були використані роботи широкого спектру вітчизняних та зарубіжних учених, які охоплюють як питання, що безпосередньо стосуються теми дипломної роботи, так і більш загальні аспекти. Джерельною базою дослідження є:
‒ інтерпретаційні джерела, такі як монографії, дисертації, автореферати дисертацій, праці вітчизняних та зарубіжних вчених; статистичні звіти та довідкова література;
‒ інтернет-ресурси, що містять матеріали наукових конференцій та наукову літературу.
Наукова новизна. У роботі уточнено….
Практичне значення здобутих результатів: результати дипломної роботи можна використати у ….
Структура роботи. Випускна кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку інформаційних джерел, що включає … найменувань, а також … додатки.
