Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Утвердження демократичного ладу в державі передбачає здійснення цілого комплексу заходів у різноманітних сферах суспільного життя, а також переорієнтацію наявних соціально-політичних структур та формування демократичного типу політичної культури як в колі політиків і управлінців, так і серед широкого кола громадян.
Суспільство і державотворення в Україні на сьогоднішній день переживають новий етап у своєму розвитку. Запровадження в суспільно-політичному житті людських норм та цінностей потребує значних шляхів у пошуках демократизації суспільства. У зв’язку з цим важливим є утвердження принципів демократії в реформуванні політичної системи України. Проводячи характеристику сьогоднішнього стану сформованого українського суспільства, важливо підкреслити саме специфіку його розвитку суспільства, визначивши її соціальну трансформацію, яка є одним з головних аспектів в соціальній детермінації з всіма притаманними їй властивостями.
Особливістю сучасного етапу розвитку України є те, що не стільки громадянське суспільство відіграє роль фундатора держави, скільки сама держава виступає інструментом власної трансформації та формування громадянського суспільства. Реформування політичної системи українського суспільства впродовж останніх років стало пріоритетним напрямком діяльності як органів влади, так і громадсько-політичних об`єднань. Йдеться про вдосконалення відносин на рівні виконавчої, судової та законодавчої гілок влади у напрямку зміцнення демократичних засад їх функціонування та розвитку.
Проблема у вдосконаленні політичної української системи полягає в подоланні початкового етапу перехідного періоду, який насамперед, визначився з проголошення Незалежності та набутті атрибутів державності країни, і переходу до етапу розвитку демократичних, політичних і економічних процесів облаштування, вибравши саме тип демократичності в політичній системі українського суспільства. Чіткості набули і контури сучасної цивілізованої і повноцінної держави з економічною і політичною визначеністю. Проте даний процес відбувався значно ускладнено та суперечливо на базі значних криз в політичній, соціальній, економічній і духовній сфері.
Найвагомішим фактором у зовнішній політиці є той, який в тій чи іншій мірі впливає на реформи в нашій країні. Серйозним у випробуванні для нашої країни стала агресія з боку РФ та анексія нею частини території нашої країни у березні 2014 р. і повномаштабне вторгнення у лютому 2022 року, увійде дана подія в історію українсько-російських та й загалом міжнародних відносин як спроба росії започаткувати невідворотні процеси руйнування стійкої системи безпекової та політичної рівноваги в Європі та світі. В разі успіху, злам цієї системи як головного набутку минулого століття стане головною подією початку ХХІ століття.
Необхідність осмислення нинішнього стану розвитку українського суспільства спонукає українських вчених до розгляду окремих аспектів теорії модернізації та застосування її методологічного арсеналу з метою осягнення різних феноменів суспільно-політичної практики. У такому сенсі до проблеми модернізації звертаються: В. Андрущенко, В. Авер’янов, В. Бабкін, В. Барков, О. Бабкіна, В. Бебик, В. Воронкова, О. Висоцький, Є. Головаха, В. Журавський, В. Кремінь, А. Заєць, І. Кресіна, А. Лузан, М. Михальченко, С. Наумкіна, Ю. Пахомов, М. Попович, А. Романюк, Ф. Рудич, В. Табачковський, В. Ткаченко, В. Храмов, М. Шаповаленко, Г. Щедрова та інші.
Питання досвідження головних реформ стали предметом науково-теоретичних вивчень багатьох українських вчених, таких як – В.Ребкал, В.Князєв, В.Горбатенко, В.Литвин тощо.
Метою дослідження є дослідження досвіду та розкриття перспектив реформування політичної системи України.
Мета роботи зумовила виконання наступних завдань:
- розглянути поняття, структуру та типологію політичних систем;
- визначити особливості розвитку політичної системи України;
- розглянути досвід реформування політичної системи в Україні;
- визначити проблеми реформування політичної системи в Україні;
- проаналізувати європейський досвід в реформуванні політичної системи України.
Об’єктом дослідження. Реформування політичної
системи України.
Предмет дослідження. Європейський досвід і перспективи реформування вітчизняної політичної системи.
Використовувалися такі наукові методи дослідження: логічний, історичний, структурно-функціональний, діалектичний, порівняльний, системний, аналізу і синтезу, інституціональний, конфліктологічний, емпіричний, мережевий та ін.
Практичне значення полягає у тому, що Україна за 30 з лишком років незалежності пройшла довгий шлях реформування політичної системи. Після набуття статусу кандидата на вступ в ЄС, ця проблематика як ніколи актуальна, оскільки сама політична система й усі її елементи мають бути приведені у відповідність до європейських стандартів, при цьому не втрачаючи свою національну ідентичність і унікальність.
Струтура роботи. Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, які в свою чергу поділені на підрозділи, висновків та списку використаних джерел.