Зразок роботи
Основою доктрини адміністративних послуг вважається концепція служіння держави (влади) громадянину (суспільству), тому категорія «послуг» у власній основі зосереджує ту ж саму вагу, що й у приватному секторі, – це діяльність із задоволення деяких потреб особи, яка здійснюється за зверненням цієї особи [30, с. 9].
Послуги, що надаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають в їх управлінні, складають сферу публічних послуг. З оглядом на суб’єкта, що надає публічні послуги, розрізняють державні та муніципальні послуги. Вагомою частиною як державних, так і муніципальних послуг є адміністративні послуги [21, с. 2]. В українському адміністративному праві певний час категорія «адміністративна послуга» мала й інші варіанти назви. Наприклад, «управлінські послуги». Врешті-решт, науковці спинилися саме на категорії «адміністративні послуги», оскільки ця категорія знімає «управлінський» акцент, що має певні керівні/панівні характеристики і не відповідає доктрині сервісної держави, а також чітко вказує, що суб’єктом надання адміністративних послуг є органи публічної адміністрації (адміністративні органи) [18, с. 121].
Оскільки адміністративні послуги є складовою публічних послуг, треба наголосити спочатку на понятті «публічна послуга». Зрозуміло, що це поняття має більш широке значення. Так, на думку науковців, публічні послуги можуть надавати державні й недержавні установи. Їх подібність полягає в тому, що в отриманні таких послуг заінтересоване суспільство. Поняття «публічна послуга» по суті окреслює сфери суспільних відносин, які врегульовані і цивільним, і адміністративним правом. Також вони наголошують, що публічні послуги надаються за рахунок державних коштів і під відповідальність влади, але в цивільному праві відбулася зміна змісту правового регулювання [8, с. 233].
Магістр