КОНФЛІКТНА СІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (ID:110278)

ВСТУП Сім'я —це головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім'ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Без сім'ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій. Саме рівень розвитку сім'ї разом з характером праці зумовлюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов. Водночас функціонування сім'ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім'я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом. Сім'я - осередок суспільства (мала соціальна група), найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, котрі живуть разом і провідними спільне господарство »- таке визначення сім'ї дається Е.Г. Ейдеміллер. Ключовим словом у цьому визначенні можуть вважатися «відносини», тому що родина - це система, елементами якої є члени родини, пов'язані між собою певного роду відносинами [2;52]. З огляду на особливу значущість сім'ї для життєдіяльності суспільства соціологи приділяють багато уваги її вивченню. Відтоді, коли соціологія сім'ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життя. На сьогодні дослідження сім’ї в Україні, практична робота з конфліктними сім’ями, є доволі популярним напрямком психологічної науки і соціальної практики, особливо порівняно з попередніми роками, коли ця проблема знаходилася на периферії наукової думки. Так, зростають – як кількісно, так і якісно – установи та організації, що займаються проблемами сім’ї на державному рівні. Це насамперед установи, які реалізують державну політику допомоги сім’ї (Центри соціальних служб для молоді, відділи сім’ї та молоді, Служба у справах неповнолітніх). Діяльність недержавних фондів, організацій (Спілка захисту сім’ї та особистості, Центр екології сім’ї та ін.) також робить вагомий внесок у сферу практичної допомоги сім’ї та наукових досліджень. Ґрунтовними психологічними та соціально-психологічними дослідженнями проблем сім’ї займаються такі провідні наукові установи, як Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Інститут психології АПН України, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Інститут проблем виховання АПН України. На даний час цією проблемою займались такі вітчизняні дослідники як Іванцова А.О., Трубавіна І.М., Плоткін М.М., Целуйко В.М., Клемантович І.М., Буянов МЛ., а також закордонні дослідники Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкис В., Дж. і М. Пауль. Змістовно висвітлено проблеми взаємовідносин у сім’ї вченими: Ю.П.Азаровим, А.М.Острогорським, А.В.Петровським. Проблеми неблагополуччя сімей присвячені праці Л.С.Алєксєєвої, Н.С.Олексюк та ін. Сім’я є об’єктом дослідження багатьох суспільних наук – соціології, економіки, правознавства, етнографії, психології, педагогіки, демографії. Кожна із цих наук у відповідності зі своїм предметом вивчає специфічні сторони виникнення, функціонування і розвитку сім’ї. Соціологія зосереджує увагу на аналізі сім’ї як соціального інституту, що ґрунтується на шлюбі і виконує певні соціальні функції. Соціологія сім’ї та шлюбу вивчає типи соціальних відносин, характерні для сім”ї, фактори, що обумовлюють чисельність і структуру сімейної спільності; зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільностями і сферами суспільного життя; соціальні функції сім’ї і її особливості як соціального інституту і психологічної групи; мотивацію шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, що сприяють плануванню сімейного життя, виникненню і подоланню сімейних конфліктів, інтеграції і дезінтеграції сім”ї; історичні типи і форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції і перспективи їх розвитку. В усі часи сім’я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім’ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій сім’ї. Досліджуючи різні сім’ї – проблемні, аномальні, нетипові тощо, констатуючи, можливо, певні негативні тенденції, слід все ж пам’ятати про те, що кожна сім’я володіє внутрішніми ресурсами та потенціалом для розвитку. Будь-який кризовий момент не обов’язково має виключно негативне значення, а дозволяє сім’ї, усвідомивши та асимілювавши власний досвід, перейти на інший рівень функціонування – рівень більш глибоких, більш задовільних стосунків, за яких враховуються потреби кожного. Піддержую думку Ейдеміллер Є. Г., який визначив сім’ю як групу людей, які спільно проживають, поняття “Здорова сім’я” – це сім’я, в якій існує висока міра внутрішньої єдності та високий ступінь індивідуалізації, вона підтримує свободу перегрупувань та відносну свободу розвитку підгруп, дозволяє вільно виходити та повертатись, не викликаючи чвари. Індивідуалізація у здоровій сім’я робить можливим високий ступінь мобільності, за якої кожний з членів сім’ї може виступати в різних ролях, не ігноруючи при цьому виконання своїх базових ролей, які обумовлені культурою, релігією, традицією, віком, психічною та фізичною зрілістю”. Стійкі й невирішені конфлікти зумовлюють постійне напруження в сім'ї, яке може спричинити її дезорганізацію та розпад.Тому, по-суті, можна виділити основні групи сімейних взаємовідносин, які вимагають негайного дослідження й правильного втручання за необхідності: 1. Батьки – діти, де є різні аспекти сімейного виховання (зокрема сучасні тенденції у сімейному вихованні, позиції батьків, гендерні стереотипи у сімейному вихованні), взаємовплив між поколіннями. Доволі поширеними є дослідження, які розглядають вплив сім’ї на становлення тих чи інших особливостей, властивостей дитини. Так, окремі дослідження свідчать про те, що причини дитячої злочинності, девіантної або залежної поведінки, інших негараздів значною мірою зумовлені несприятливою сімейною ситуацією – асоціальним способом життя батьків, бездоглядністю дитини, наявністю конфліктів або сімейного насильства, емоційним неприйняттям дитини, фрустрацією її базових потреб. 2. Стосунки між шлюбними партнерами, їх розвиток на різних етапах подружнього життя та вплив на загальну сімейну динаміку: адаптація шлюбних партнерів у молодій сім’ї, подружні конфлікти, кризові періоди та ресурси сім’ї у їх подоланні, розвиток стосунків між членами подружжя, дослідження нетипових сімей (порівняння громадянського шлюбу з традиційним, різновікові шлюби, проблемні сім’ї, тощо). Отже, для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішувати низку соціальних питань. Але багато залежить і від індивіда. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім'ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім'ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім'ї, заснована на врахуванні реальних можливостей членів сім'ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність. Актуальність дослідження. Дослідження теми сім’ї, її функціонування в макро-й мікро масштабі дозволяє оцінити сучасний стан як критичний. Показниками такого стану виступають: катастрофічні погіршення матеріального благополуччя сім’ї, відсутність нормальних умов для її життєдіяльності, зниження народжуваності, динаміка розлучень, дисфункційний розвиток сім’ї, які проявляються в підвищенні сімейної напруги, незадоволеності, подавлення почуттів, співзалежності, конфліктності загалом. Ситуація, яка склалася в сфері шлюбу і сім’ї, вимагає невідкладного втручання зі сторони суспільства, політиків, бізнесменів, вчених та психологів. Аналіз проблем, тенденцій, механізмів функціонування сім’ї дозволить розробити концепції і програми допомоги. Науковий підхід до вирішення завдань соціальної і демографічної політики заключається у врахуванні об’єктивних процесів розвитку сім’ї і соціально-демографічних тенденцій, які дають можливість прогнозувати майбутнє інституту сім’ї. За сучасних умов дедалі помітнішою стає криза сім'ї як соціального інституту суспільства, шляху виходу з яких поки що туманні. Криза виявляється у тому, що сім'я дедалі гіршим реалізує свої основні функції: організацію подружнього життя, народження та виховання, відтворення населення і ще робочої сили в. Причини такої кризи мають загальний характер всім індустріальних держав, є породженням індустріальної цивілізації. Особливо актуальною темою сьогодення є вивчення конфліктів між членами сім’ї . Ця тема особливо хвилює суспільство довгими століттями, бо те провалля, що існує між ними, нічим неможливо заповнити. Проблема конфліктів, як правило, вивчається в контексті більш великих досліджень; сімейних відносин, вікових криз, впливу подружніх конфліктів на розвиток дітей та ін. Але неможливо знайти таку родину, де б були відсутні конфлікти. Конфлікт поколінь – річ природна для будь-якого суспільства, оскільки представники обох поколінь живуть за своєю системою цінностей. Сучасна сім’я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних, малорозроблених напрямків психологічних та соціологічних досліджень сім’ї. Виходячи з цього вважаю за потрібне більш глибше дослідити дану тему, так як на даний час вона набула особливо неабиякої актуальності. Мета дослідження – виокремити типові причини формування конфліктних взаємин у сімейній діаді на основі аналізу досліджень у сім’ях та виробити рекомендації щодо усунення цих конфліктів. Об'єктом дослідження є – конфліктні сім’ї. Предмет дослідження –конфлікти та причини їх виникнення. Завдання дослідження: • Провести аналіз наукових видань щодо досліджуваної проблеми сучасної сім’ї й сімейних конфліктів. • Здійснити збір експериментальних даних відповідно до експериментального плану. • Здійснити аналіз отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики. • Обґрунтувати отримані результати. Структура роботи Дипломна робота побудована за структурно - логічним принципом і складається зі вступу, трьох основних розділів,підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури. В першому розділі «Теоретичні засади дослідження проблем сучасних сімей» висвітлено історичні та теоретичні засади розуміння поняття конфлікту і сім`ї, визначено причини і види конфліктів ( в т.ч. сімейних конфліктів), та розкрито важливий об’єкт соціальної роботи – конфліктні сім’ї. У другому розділі «Дослідження причин проблем у конфліктних сім’ях » окреслено основні методи дослідження сімейних відносин, проведено соціологічне дослідження даного питання та зроблено аналіз отриманих даних. Третій розділ «Моделі соціальної роботи з різними типами конфліктних сімей» присвячений окресленню форм, методів і напрямам соціальної роботи з сім’ями, освітлено сучасні моделі допомоги конфліктним сім’ям та підтримка на рівні держави. Методи, використані в роботі: анкетування та тестування, спостереження.