Зразок роботи
ВСТУП
Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді є провідним постачальником державних соціальних послуг споживачам ін'єкційних наркотичних речовин із метою реабілітації та ресоціалізації цієї групи осіб, а також задля профілактики поширення ВІЛ/СНІДу в Україні. Водночас потрібні подальші зусилля й дії у напрямі співпраці Державної соціальної служби з неурядовими організаціями з метою забезпечення комплексною допомогою сімей, дітей та молоді, яких торкнулися проблеми наркоманії та ВІЛ/СНІДу. Напрям роботи з формування прихильності до ВААРТ у ВІЛ-сервісних організаціях України є недостатньо розробленим, адже існуюча практика мало спрямована на специфічні потреби окремих груп клієнтів та має чимало недоліків, оскільки ще відсутня цілісна та комплексна схема надання послуг із формування прихильності. Відтак, подальша увага до розроблення та запровадження в практику ВІЛ-сервісних організацій України моделей роботи з формування прихильності сприятиме покращенню якості послуг, що надаються цими організаціями, а також якості лікування клієнтів, які отримують ВААРТ. До обговорення комплексу послуг, а також розроблення моделей роботи з формування прихильності, очевидно, мусять увійти фахівці різних галузей, які надалі будуть залучатися до роботи мультидисциплінарних команд із формування прихильності. Соціальна реклама як інформація, спрямована на досягнення су¬спільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, може бути дієвим засобом впливу на формування толерантної громад¬ської думки стосовно проблеми ВІЛ/СНІДу. Водночас вплив соці¬альної реклами на громадську думку має непрямий характер - її ефек¬тивність досягається за рахунок регулярності, тривалості дії. Нажаль, українська соціальна реклама з проблеми ВІЛ/СНІДу досі залишаєть¬ся нерегулярним та несистематичним явищем. Соціальна реклама з проблем ВІЛ/СНІДу має базуватися на пози¬тивному підході та уникати використання мотивів страху та заляку¬вання, поширення стереотипів про ВІЛ/СНІД або виділення «груп ризику», що не сприяє усвідомленню пересічною людиною реально¬го ризику інфікування (або, навпаки, формує явище СНІДофобії), викликає в громадськості страх та почуття відрази до людей, які жи¬вуть з ВІЛ, сприяє стигматизації носіїв вірусу та хворих на СНІД. Різним є ставлення працівників ВІЛ-сервісних організацій та ВІЛ-позитивних людей до можливості використання у соціальній рекламі мотивів жалості та страху: частина з них виступає за цілковите виклю¬чення таких мотивів із соціальної реклами, інші — підкреслюють мож¬ливість обмеженого застосування в соціальній рекламі елементів, які шокують, викликають співчуття, у випадку, коли ця реклама одразу мотивує до здійснення соціально корисної дії.
Віл-інфекція, подібно до пожежі, охопила зараз майже всі континенти. За незвичайно короткий час вона стала проблемою номер один для Усесвітньої організації охорони здоров'я і ООН, відтіснивши на друге місце рак і сердечнососудистие захворювання. Мабуть, жодна хвороба не задавала вченим такі серйозні загадки за такий незначний термін. Війна з вірусом СНІДУ ведеться на планеті з наростаючими зусиллями. Щомісячно в світовій науковій пресі публікуються нові відомості про Віл-інфекцію і її збудника, які часто примушують корінним чином міняти точку зору на патологію цього захворювання. Поки загадок більше. Перш за все – несподіванка появи і швидкість розповсюдження ВІЧ. До цих пір не вирішено питання про причини його виникнення. До цих пір невідома середня і максимальна тривалість його прихованого періоду. Встановлено, що є декілька різновидів збудника СНІДУ.
Мінливість його унікальна, тому є всі підстави чекати, що виявляться чергові варіанти збудника в різних регіонах миру, а це може різко ускладнити діагностику. СНІД розшифровується як синдром придбаного імунодефіциту. Іншими словами, головна ознака хвороби – поразка імунної системи. Але з кожним роком накопичується все більше за дані, що доводять, що збудник СНІДУ вражає не тільки імунну, але і нервову систему. З абсолютно непередбаченими труднощами стикаються при розробці вакцини проти вірусу СНІДУ.
До особливостей СНІДУ відноситься те, що це, мабуть, перший в історії медицини придбаний імунодефіцит, що пов'язаний з конкретним збудником і характеризується епідемічним розповсюдженням. Друга його особливість – майже «прицільна» поразка Т-хелперов. Третя особливість – це перше епідемічне захворювання людини, викликане ретровірусами. По-четверте, СНІД по клінічних і лабораторних особливостях не схожий ні на які інші придбані иммунодефіцити.
Магістр