Особливості підготовки студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин (ID:127764)

ВСТУП Головною структурною інституцією суспільства, що формує основи ціннісно-мотиваційної сфери особистості, її характер, прийнято вважати сім’ю. Сім’я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Шлюб – це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права і обов’язки. Шлюб двох людей не є ще сім’єю, вона проявляється і зміцнюється з народженням дітей. Підготовка до сімейного життя – це складний цілісний процес, показником результативності якого є готовність молодих людей правильно будувати свої взаємини у подружньому житті. У зв’язку з тенденцією до різкого омолодження шлюбу актуальною стає підготовка до одруження молоді. Актуальність проблеми полягає ще й в тому, що в наш час досить збільшився відсоток розлучень молодих сімей, а також пов’язано з поганим і неправильним вихованям батьками дітей і подання їм неуспішного прикладу сімейних відносин; впливу суспільних інституцій на шлюбно-сімейні відносини молоді; вивчення соціально-психологічних передумов самореалізації молоді в сім’ї. Проблема підготовки студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин знаходиться у полі зору науковців різних галузей. Соціально-психологічна і фізична готовність до взяття шлюбу молоддю досліджувалася соціальними педагогами (Т. Алєксєєнко, Н. Гусак, В. Кравцем), соціологом В. Піча, психологами (Т. Демидовою, Л. Долинською, В. Поліщуком). Роль сім’ї і інших суспільних інституцій у підготовці студентської молоді до шлюбу вивчали І. Мачуська, В. Постовий, А. Скок, Л. Шнейдер. Зміст і проблеми підготовки студентської молоді до сімейного життя розкриваються у дослідженнях З. Зайцевої, В. Зацепіна, В. Захарченко, М. Мацковського. Аналіз наукової літератури засвідчив, що підготовка студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин і на сьогоднішній день є актуальною, має необхідність подальшого дослідження. У зв’язку з вище означеним, нами обрана тема магістерського дослідження «Особливості підготовки студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин». Мета дослідження – проаналізувати особливості та розкрити зміст підготовки студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин. Відповідно до предмета та мети визначено завдання дослідження: 1. Показати специфіку соціально-педагогічної підготовки молоді до шлюбу. 2. Проаналізувати діяльність суспільних інституцій щодо формування шлюбно-сімейних відносин у студентської молоді. 3. Розкрити вплив навчально-виховного процесу на формування уявлень про шлюбно-сімейні відносини в студентської молоді. 4. Емпірично дослідити ставлення молоді до шлюбно-сімейних відносин. 5. На основі результатів емпіричного дослідження створити модель підготовки студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин. Об’єкт дослідження – підготовка молоді до шлюбно-сімейних відносин. Предмет дослідження – підготовка студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин. У ході дослідження нами були застосовані наступні методи: теоретичні: аналіз, систематизація, порівняння, класифікація, узагальнення; практичні: анкетування, спостереження, кількісний і якісний аналіз отриманих результатів. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в тому, що: теоретично обґрунтовано соціально-педагогічну підготовку студентської молоді, що забезпечує ефективність процесу формування відповідального ставлення до шлюбно-сімейних відносин; вплив ВНЗ і батьківської сім’ї на розвиток та розширення уявлень молоді про майбутню сім’ю. Розроблено й апробовано анкету «Ставлення студентської молоді щодо шлюбно-сімейних відносин», яка може бути використана соціальними педагогами. Основні положення та результати магістерської роботи обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців «Сталий розвиток у соціальному вимірі: глобальним проблемам – локальні рішення» (2 листопада 2011 р.). Результати дослідження відображенні у статті «Підготовка студентської молоді до шлюбно-сімейних відносин», яка подана до друку. Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст магістерської роботи викладено на 93 сторінках комп’ютерного набору. Повний обсяг дипломної роботи – 108 сторінок. Робота містить 4 таблиці, 2 рисунки і 2 додатки. РОЗДІЛ 1. Підготовка молоді до шлюбно-сімейних відносин як соціально-педагогічна проблема 1.1. Соціально-педагогічна підготовка молоді до шлюбу Від моральної підготовки молоді до майбутнього сімейного життя, від культури відносин між юнаками і дівчатами залежить культура нашого суспільства, щастя й благополуччя майбутніх сімей. Емоційне безкультур’я у людських стосунках породжує егоїзм, що виступає головною причиною байдужості, аморальних вчинків, злочинів. Цинізм, бездуховність, неробство, підліткова наркоманія, проституція, що все більше проявляються у нашому суспільстві, мають згубний вплив на суспільство, взагалі, і на окремі особи та відносини між ними, зокрема. Відійшли назад народні традиції природного засвоєння і передачі наступним поколінням соціально-правової, емоційно-інтимної, морально-психологічної, педагогічної, громадянської, господарсько-економічної, дозвільно-оздоровчої культури сім’янина. В Україні в останні роки відбувається скорочення народжуваності, збільшення кількості розлучень, зростання кількості дітей народжених поза шлюбом, зростання кількості цивільних шлюбів, майже повна відсутність знань у молоді про сімейне життя. Все це актуалізувало проблему підготовки молоді до створення власної сім’ї, до майбутнього відповідального шлюбу, як основну проблему розвитку майбутнього суспільства. Покращення знань молоді про соціально-психологічні процеси, які відбуваються при становленні молодої сім’ї, є однією з форм зміцнення майбутньої сім’ї. Всі вище зазначені тенденції у розвитку сучасної сім’ї обумовлюють, на наш погляд, необхідність розробки нових підходів до процесу соціальної освіти з питання підготовки молоді до сімейного життя, а саме, розробку програм формування у студентів усвідомленого ставлення до сімейного життя. Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім’я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. Поняття «готовність до сімейного життя» включає соціально-етичну, мотиваційну, психологічну і педагогічну готовність. Психологічна готовність до створення сім’ї – це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдність або схожість поглядів на світ і сімейне життя, уміння створити здоровий морально-психологічний клімат в сім’ї, стійкість характеру і відчуттів, розвинених вольових якостей особистості. Дослідження сучасної сім’ї свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до шлюбу [18; 19]. І, як наслідок, – малодітність і розлучення. Дві третини розлучень припадають на перші п’ять років шлюбу. Це спричиняється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю і т. ін. Актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя, яка передбачає: – підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також щодо батьківства; – формування здорового способу життя через роз’яснення залежності сексуальності, можливості батьківства від наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків); – формування психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім’ї; – висвітлення питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету сім’ї. Для підвищення рівня готовності молодих батьків до виконання виховної функції недостатньо використовуються можливості державних районних служб за місцем проживання молодих сімей, центрів соціальних служб для молоді, жіночих консультацій при поліклініках, громадських організацій, вітчизняних ЗМІ, видавництв [24]. У вищих навчальних закладах, згідно висновків науковців необхідно ввести в навчання спецкурс «Українська родина» (див. додаток А). Підвищення уваги до молодої сім'ї, систематична і цілеспрямована робота щодо формування її готовності до виконання виховної функції дозволить уникнути багатьох психолого-педагогічних проблем і значно підвищити рівень педагогічної культури сучасних батьків і сім’ї в цілому. РОЗДІЛ 2. Зміст соціально-педагогічної роботи з студентською молоддю щодо підготовки до шлюбно-сімейних відносин 2.1. Формування уявлень про шлюбно-сімейні відносини в студентської молоді в навчально-виховному процесі Основною метою вищої освіти в Україні є забезпечення психолого-педагогічних умов для саморозвитку і самореалізації студента як суб’єкта освітнього процесу та майбутньої професійної діяльності. Студентство об’єднує молодих людей, які свідомо та цілеспрямовано оволодівають професійними знаннями, уміннями й навичками, набувають професійних якостей, готуються до виконання важливих професійних, культурологічних, громадсько-політичних, сімейних та інших функцій через навчання у вищих навчальних закладах. Проблема сімейних цінностей, ціннісних орієнтацій та їх формування у сучасної молоді в контексті завдань вищої освіти набула ще більшої актуальності у зв’язку з фундаменталізацією і гуманізацією вищої професійної освіти. Адже професійна культура фахівця, яка є ідеалом освітньої діяльності ВНЗ, не обмежується лише його професійною компетентністю, а передбачає ще й високий рівень розвитку в нього ціннісно-мотиваційної сфери й самосвідомості, творчу налаштованість особистості, діалогічність мислення. Всі ці якості невід’ємно пов’язані з особливостями спілкування людини, в якому досвід сімейного життя в батьківській родині і очікування щодо спілкування у власній сім’ї посідають провідне місце. У психолого-педагогічній літературі накопичений певний обсяг теоретико-емпіричних знань про сучасну сім’ю (Т. Алєксєєнко, Н. Гусак, В. Кравцем, Т. Демидовою, Л. Долинською, В. Поліщуком і ін.); водночас, відсутні відомості про те, як представлені наукові знання в буденній свідомості молоді, що нового наголошується у їх шлюбно-сімейних настановленнях і системі цінностей в умовах лібералізації моралі, затвердження ринкових відносин. Так само важливо знати специфіку і джерела виникнення позицій з цих питань у студентів різного профілю підготовки, щоб правильно організувати стратегію і тактику навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах відповідної спеціалізації, метою яких є виховання гармонійно розвиненої конкурентоздатної успішної особистості.