Зразок роботи
Вступ
Психологічна допомога — область практичного застосування психології, орієнтована на підвищення соціально-психологічної компетентності людей і надання психологічної допомоги як окремій людині, так і групі чи організації. Це безпосередня робота з людьми, спрямована на вирішення різного роду психологічних проблем, пов'язаних з труднощами в міжособистісних стосунках, а також глибинних особистісних проблем.
Актуальність теми обумовлена тим, що соціальна робота і психологія являють собою суміжні науки. Знання з психології допомагають фахівцю з соціальної роботи в його повсякденній діяльності. Недарма дисципліна «Психологія» внесена до державного освітнього стандарту фахівця з соціальної роботи.
У зв'язку з цим можна виділили мету курсової роботи - розглянути (дослідити) взаємозв'язок психології і соціальної роботи в теорії.
Мета визначає наступні завдання:
- Вивчити (дослідити) психологічні аспекти соціальної роботи;
- Розглянути психологічні методи і прийоми, використовувані соціальним працівником у роботі з клієнтом;
Предмет нашого вивчення: взаємозв'язок соціальної роботи та психології.
Об'єкт: реалізація психологічних прийомів в соціальній роботі
Методи дослідження, використовувані в роботі: аналіз документів, метод порівняння і зіставлення; аналіз існуючої ситуації на основі теоретичних і практичних даних.
Структура роботи визначається метою і завданнями наукового дослідження. Вона складається з вступу, двох розділів, що включають певну кількість параграфів, висновків, списку літератури.
Практична значимість курсової роботи обумовлена тим, що отримані знання представляють інтерес для працівників і фахівців у галузі соціальної роботи, а також практичних працівників у даній сфері.
Висновок
У вітчизняній методології та практиці соціальної роботи ідея синтезу психологічного та соціального простежується на всіх рівнях - у формулюваннях цілей і завдань соціальної допомоги населенню, в кваліфікаційних вимогах і посадові обов'язки соціальних працівників, в державних освітніх стандартах підготовки фахівців з соціальної роботи. Відповідно, інтегративний підхід фактично закладений і в нормативних документах про діяльність соціальних служб і посадові обов'язки соціальних працівників. Так, в них фігурують такі види діяльності, як надання громадянам кваліфікованої соціально-психологічної допомоги, зокрема здійснення консультування; допомогу клієнтам у конфліктних і психотравмуючих ситуаціях; розширення у клієнтів діапазону соціально і особистісно прийнятних засобів для самостійного вирішення виникаючих проблем і подолання наявних труднощів; допомогу клієнтам у актуалізації їх творчих, інтелектуальних, особистісних, духовних і фізичних ресурсів для виходу з кризового стану, стимулювання самоповаги клієнтів і їх впевненості в собі.
Соціальні працівники, що мають справу з людьми, що знаходяться в складних життєвих ситуаціях, у групах ризику, тому повинні бути достатньо грамотними в питаннях психічного здоров'я, соціально - психологічної природи людини, її особливостей в окремих груп, зокрема, в проблемах типології особистості, темпераменту, характеру, спілкування і т.д.
Основна мета соціальної роботи - поліпшити життя клієнтів шляхом зміни їх внутрішнього світу та зовнішніх обставин, які впливають на цей світ, тому психологічні основи соціальної роботи включають як загальнотеоретичні психологічні концепції, так і методи практичної психології.
Необхідність достатньо високої психологічної компетенції обумовлюється тим, що соціальний працівник, по-перше, повинен постійно співпрацювати з професійними психологами, психотерапевтами та знаходити з ними порозуміння, по-друге, розрізняти ті випадки, коли під «маскою» соціальної проблеми ховається проблема психологічна чи навіть психіатрична і направляти клієнта до відповідного спеціаліста, по-третє, вміти надати первинну соціальну підтримку нужденним в ній людям, по-четверте, постійно спілкуючись з людьми, обтяженими психологічними проблемами.
Всі психологічні стани та особливості поведінки клієнтів викликані, з одного боку, зовнішніми соціальними (або стихійно-природними) причинами, зокрема соціально-економічними труднощами, бідністю, безробіттям, виходом на пенсію та її низьким рівнем життя, зловживаннями представниками влади і насильством з боку інших людей і груп (в тому числі, пов'язаних з криміналом), невдачі в особисто-сімейного життя (розлучення або розлад у родині тощо), національно-расові конфлікти, наслідки участі у військових діях, перебування в екстремальних ситуаціях (важка хвороба, інвалідність, стихійні лиха тощо). З іншого боку, психологічні проблеми клієнтів обумовлені особливостями самої особистісної структури. Саме накладення зазначених об'єктивних життєвих ситуацій і суб'єктивних внутрішніх особливостей даної людини призводить у результаті до психологічної незадоволеності їм своїм життям. Звідси цілком зрозуміло, що психосоціальний працівник зобов'язаний у своїй роботі з клієнтами надати йому не тільки соціально-організаційну допомогу в рамках своїх можливостей, але й вміти досить грамотно вирішувати суто психологічні проблеми клієнта, активно використовуючи корекційно-реабілітаційні методи і засоби.
Серед численних методів і засобів корекції та реабілітації клієнтів найважливіше значення у психологічній роботі з клієнтами мають психологічне консультування та психотерапія, що представляє собою різноманітний набір конкретної техніки, методик, і прийомів, що використовуються в практичній роботі.