Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлена виявленням проблем життєдіяльності дитини в сім’ї «групи ризику». У житті кожної людини родина займає особливе місце. У сім’ї росте дитина і з перших років свого життя він засвоює норми співжиття, норми людських відносин, вбираючи з родини добро і зло, все, чим характерна його сім’я. Сім’я є джерелом і безпосередньою ланкою передачі дитині соціально-історичного досвіду, і, перш за все, досвіду емоційних і ділових взаємин між людьми. З огляду на це, можна з повним правом вважати, що сім’я була, є і буде найважливішим інститутом виховання, соціалізації дитини.
Сім’я - це невід'ємна складова соціально-педагогічної діяльності, оскільки успішний розвиток і соціалізація дитини багато в чому визначається сімейною ситуацією.
На розвиток людини впливає безліч різних чинників, як біологічних, так і соціальних. Головним соціальним фактором, що впливає на становлення особистості, є сім’я. У залежності від складу сім’ї, від відносин у родині до членів сім’ї і взагалі до оточуючих людей людина дивиться на світ позитивно чи негативно, формує свої погляди, будує свої відносини з оточуючими.
Саме в сім’ї індивід отримує перший життєвий досвід, тому дуже важливо в якій сім’ї виховується дитина, у благополучній або неблагополучною.
Теорія сімейного виховання, як самостійна галузь педагогічних знань, займала чільне місце в працях К.Д. Ушинського, Н.В. Шелгунова, П.Ф. Лесгафта, П.Ф. Каптерева, М.І.
Вони підкреслювали необхідність вивчення сім’ї як природної життєвого середовища для дитини, мікрокосму того суспільства, яке її створило. Сімейне виховання розглядається або як найперший обов'язок батьків або розуміється як всебічний розвиток самодіяльної творчої особистості.
В даний час сім’я як соціальний інститут переживає важку кризу. Втрачено дуже багато сімейно-моральних традицій, змінилося ставлення батьків до дітей, зруйнований психологічний мікросоціум родини. У нових кризових умовах сім’я не готова взяти повну відповідальність за виховання своїх дітей, так як змінилися економічні умови змушують батьків більшу частину свого часу шукати джерела для існування на шкоду виховання дітей.
Об’єктом нашого дослідження є методика і технологія роботи соціального педагога з «сім’єю групи ризику».
Предметом роботи є зміст та форми соціально-педагогічної роботи з «сім’єю групи ризику».
Гіпотеза дослідження: своєчасне виявлення загальних проблем, існуючих у «сім’ях групи ризику», розробка і реалізація комплексної програми «Родина групи ризику» та індивідуального соціально-педагогічного маршруту для кожної конкретної сім’ї, сприяє відновленню порушених взаємин між членами сім’ї, сприяє вирішенню складних життєвих ситуацій дітей, які виховуються в даних сім’ях.
Мета роботи полягає у виявлення специфіки роботи соціального педагога з «сім’єю групи ризику».
Завдання наукового дослідження.
1. Проаналізувати літературні джерела щодо теми та питань, які розглядаються в науковій роботі.
2. Встановити і розглянути психолого-педагогічне обгрунтування проблеми соціально-педагогічної діяльності з «сім’єю групи ризику».
3. Визначити причини виникнення «сім’ї групи ризику».
4. Визначити психологічні особливості досягнення належних результатів методик вивчення «сім’ї групи ризику» в умовах загальноосвітньої школи.
Методи дослідження. Вирішення завдань здійснюються за допомогою теоретичного аналізу і узагальнення психологічної літератури з проблеми дослідження, спостереження, бесіда, анкетування, експеримент, переконання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у складі психологічного портрету групи ризику, визначенні його окремих елементів.
Магістр