ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ID:190941)

ВСТУП Актуальність і доцільність дослідження. Специфіка підготовки студентів-майбутніх соціальних педагогів обумовлена цілями й особливостями їх майбутньої професійної діяльності, необхідністю здійснювати важливі функції (організаторську, яка включає організацію тієї чи іншої діяльності; прогностичну, пов’язану з характеристикою динаміки та перспектив розвитку людини, групи, мікро-середовища; попереджувально-профілактичну та соціально-терапевтичну - попередження і подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані; комунікативну, що полягає у встановленні контактів з тими, хто потребує допомоги та підтримки; правозахисну, з використанням арсеналу правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів та ін.). Соціально-педагогічна діяльність має на меті розвиток та саморозвиток особистості, створення умов найбільшого сприяння та психологічного комфорту. Соціальний педагог допомагає людям у їх повсякденному житті, забезпечує консолідацію всіх сил і можливостей суспільства щодо конкретного громадянина, розвиваючи його активність як суб'єкта цього процесу. Отже, соціальна допомога повинна мати активний характер і сприяти залученню до соціально-педагогічної діяльності як самих соціальних педагогів, так і клієнтів. Аналіз наукових джерел свідчить про те, що на сьогодні у соціально-педагогічній науці розроблені базові положення щодо змісту професійної підготовки соціального педагога, обґрунтовано значущість психолого-педагогічної підготовки для майбутньої практичної діяльності, проаналізовано досвід підготовки соціальних педагогів за кордоном (О. Андрієнко, М. Баяновська, О. Безпалько, Н. Бурая, Р. Вайнола, О. Гура, К. Дубровіна, І. Звєрєва, А. Капська, Б. Кобзар, Л. Коваль, А. Малько, С. Марченко, Г. Лактіонова, В. Оржеховська, В. Поліщук). У працях Т. Дмитренко, А. Лютої, Ю. Мацкевич, Л.Міщик, О. Платонова, В. Приходько, Л. Пундик, С. Харченко, Л. Яковлєва досліджені теоретико-методичні основи професійної підготовки соціальних педагогів, особливості професійної підготовки соціального педагога для роботи з певною категорією клієнтів. Дослідження Л. Гончого, Н. Заверіко, О. Сорочинської, Б. Шапіро, І. Шарова, З. Фалинської розкривають окремі аспекти професійної підготовки соціальних педагогів. Вивчення праць вчених свідчить, що професійно-педагогічна культура (система знань, умінь та особистісних якостей) фахівців, які здійснюють соціально-педагогічну роботу, не може бути нав’язаною ззовні, сформованою у результаті педагогічного впливу. Вона може бути набута лише за умови активної життєвої позиції майбутнього фахівця, постійного прояву ініціативи під час навчання, прагнення до знань та самовдосконалення. Виходячи з цього, особливо важливою стає активізація пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів під час їх навчання у ВНЗ. Проблеми розвитку та формування ініціативної особистості, активізації пізнавальної діяльності у процесі навчання знайшли відображення ще у працях давньогрецьких філософів Аристотеля, Сократа, Платона, педагогів-класиків І. Гербарта, А. Дістервега, Я. Коменського, І. Пестелоцці, Г. Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського. За останні роки різні підходи до розв’язання проблеми формування пізнавальної самостійності та активності в дисертаційних дослідженнях розглядали Т. Алєксєєнко, А. Аврамчук, С. Головань, Н. Дидусь, С. Кашин, С. Кушнірук, Т. Лазарєва, В. Лозова, Н. Литвиненко, С. Марченко, Р. Олійник, Г. Остапенко, Л. Райко, В. Тюріна. Аналіз практики підготовки фахівців у педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ) переконує в недостатній ефективності традиційного типу навчання щодо підвищення якості підготовки спеціалістів через притаманний йому інформаційно-догматичний метод організації викладання. Суперечності між вимогами, що постають перед фахівцями в сучасних умовах, та рівнем їх готовності до професійної діяльності, між потребою особистості в освіті та можливостями освіти задовольнити цю потребу, вимагають утвердження нових підходів до організації навчально-виховного процесу в педагогічних ВНЗ для розв’язання проблеми стимулювання пізнавальної активності студентів, зокрема майбутніх соціальних педагогів, під час їх професійної підготовки. Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка та потреби практики зумовили вибір теми магістерського дослідження – “ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ”. Об’єкт дослідження – пізнавальна активність студентів-майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ. Предмет дослідження – дидактичний комплекс засобів стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів. Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити дидактичний комплекс засобів стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів. Завдання дослідження відповідно до мети такі: 1. Розкрити специфіку навчально-професійної діяльності майбутніх соціальних педагогів, розглянути студента як суб'єкта навчально-виховного процесу ВНЗ. 2. Визначити сутність, критерії і рівні сформованості пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ. 3. Обґрунтувати та експериментально перевірити розроблений дидактичний комплекс засобів стимулювання пізнавальної активності студентів-майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі ВНЗ. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було розроблено програму дослідження, у якій передбачено використання комплексу взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів: - теоретичні: аналіз, порівняння, класифікація і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження; педагогічне моделювання для прогнозування умов ефективного формування пізнавальної активності, узгодження навчальної діяльності з критеріально-контрольною; - емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування і експертна оцінка для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування інтегративних якостей пізнавальної активності студентів; - методи математичної статистики для визначення якісних і кількісних показників сформованості пізнавальної активності студентів.