СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З СІМ’ЯМИ ГРУПИ РИЗИКУ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ (ID:339703)

ВСТУП Трансформаційні процеси, які відбуваються в Україні, торкнулися майже всіх сфер життєдіяльності й позначилися в першу чергу на сім’ї, соціально-економічних умовах її розвитку, реалізації нею основних функцій як соціального інституту. Виховний потенціал сім’ї, на думку багатьох учених, на сучасному етапі зазнає серйозних перетворень, а іноді й деформацій. Незважаючи на всі труднощі й суперечності у здійсненні сім’єю виховної функції, саме родина має найбільші можливості впливу на дітей. У разі відмови сім’ї від своєї пріоритетної ролі місце «вихователя», духовного наставника посідають або ЗМІ, які останнім часом значно посилили свою дію завдяки яскравості, емоційності, гедоністичній спрямованості, й готові конкурувати з батьками в інтенсивності впливу на молоде покоління, або найближче соціальне оточення (двір, підліткове середовище), або віртуальний світ (Інтернет, комп’ютерні ігри). Предметом особливої уваги науковців в останні роки стають сім’ї, соціальне функціонування яких з об’єктивних і суб’єктивних причин ускладнене або порушене, а їх існування перебуває під загрозою. Такі родини характеризуються як сім’ї групи ризику. Ученими доведено, що всебічний розвиток дітей тісно пов’язаний з умовами, в яких вони зростають. Упевненість дитини в собі і своєму майбутньому, її самоусвідомлення значною мірою залежать від можливості жити безпечним і гідним життям. Дефіцит виховання призводить до того, що деякі підлітки із сімей груп ризику мають занижену самооцінку, тривожність, невпевненість у собі, неадекватне уявлення про свою особистість, неповноцінність через неможливість задоволення потреб, що виникають. У таких сім’ях ускладнюється процес соціалізації дітей і підлітків, що може зумовити протиправну поведінку останніх. Слід відзначити, що неповна сім’я відноситься до групи ризику. Найважливіші проблеми, з якими вона стикається – це матеріально-фінансові, які відіграють важливу роль у її життєдіяльності. Іноді в неповних сім’ях, де матеріальні умови незадовільні, батьки ведуть аморальний спосіб життя. Там, де житлово-побутові умови не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, а вихованням дітей, як правило, ніхто не займається, діти залишаються бездоглядними, напівголодними, відстають від розвитку. На загальнотеоретичному рівні проблему сімей групи ризику вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники. Так, П. Павленок та Р. Овчарова досліджують основні групи факторів ризику, котрі створюють ймовірну небезпеку для дитини; О. Бовть, Н. Дівіцина, О. Стельмах, Г. Штінова та М. Галагузова, Н. Перешеїна та М. Залстроцева, Н. Зобенько, В. Кащенко, Н. Максимова, Ю. Клейберг та ін. значну увагу у своїх роботах приділяють «групам ризику», причинам їх появи та поняттям девіантної, адиктивної поведінки дітей, що виховуються у таких сім’ях; Р.Овчарова, Н. Докторович, Т. Золотова, Л. Завацька, Н. Литвинова, В. Лютий, М. Дубравіна, В. Сенько, С. Харченко, В. Шахрай та ін. розкривають у своїх працях соціально-педагогічні умови ефективної роботи з сім’ями «групи ризику»; Н. Арістова, О.Вакуленко, Т. Гурко, А. Желєзнова, В. Захаренко, І. Звєрєва, А. Капська, І. Козубовська, І. Мигович, С. Толстоухова, І. Трубавіна, О. Яременко вивчають особливості життєдіяльності неповних родин як різновиду сімей групи ризику. Однак, незважаючи на широкий спектр науко¬вих досліджень, проблема функціонування неповних сімей як таких, що відносяться до групи ризику, в період загострення економічної, суспільно-політичної кризи, потребує більш детального дослідження. Враховуючи вищезазначене, тема нашого дослідження – «Соціально-педагогічна робота з сім’ями групи ризику в умовах загальноосвітньої школи». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати проблему функціонування сімей груп ризику та розробити рекомендації щодо змісту, форм, методів соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей в умовах загальноосвітньої школи. Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання: 1. Охарактеризувати сім’ї групи ризику та з’ясувати причини потрапляння сімей в дану категорію. 2. Розкрити особливості роботи з неповними сім’ями та виявити реальний стан соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей і їх батьками. 3. Виявити основні проблем дітей з неповних сімей і їх батьків. 4. Розробити рекомендації щодо змісту, форм, методів соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей в умовах загальноосвітньої школи. Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з сім’ями групи ризику. Предмет дослідження – зміст, форми, методи соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей в умовах загальноосвітньої школи. Методи дослідження. У процесі роботи використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз соціологічної, психолого-педагогічної вітчизняної та зарубіжної соціально-педагогічної літератури з теми дослідження для з’ясування стану розробленості проблеми; синтез, систематизація, порівняння, емпіричні: інтерв’ювання, анкетування, тестування, бесіда, спостереження. Практичне значення полягає в тому, що за результатами дослідження розроблені рекомендації щодо покращення соціально-педагогічної роботи з дітьми з неповних сімей, які можуть бути використані вчителями, психологами, соціальними педагогами, студентами у їх практичній діяльності. Експериментальна база дослідження. Дослідження проведено на базі Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У дослідженні взяли участь: 56 учнів старших класів, з них 19 з неповних сімей. Апробація результатів дослідження та публікації. Результати дослідження відображені у виступі на VІ Міжнародній науково-практичній конференції науковців, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти» (14 травня 2015 р.) та у статті "Технологічні аспекти соціально-педагогічної роботи з неповними сім’ями в умовах загальноосвітньої школи", яка опублікована у збірнику: Педагогіка / Збірник наукових праць [Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції науковців, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти» (14 травня 2015 р.)] / за ред. П. М. Гусака та Н. І. Корпач. – Луцьк : П. П. Іванюк, 2015. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (68 найменувань) та додатків. Основний текст викладений на 77 сторінках, робота містить 2 таблиці та 2 рисунка.