Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Понад три десятиліття проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу залишається актуальною для світової спільноти, адже масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу.
Сьогодні в Україні епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції залишається напруженою – продовжується поширення захворювання серед населення, зростає кумулятивна кількість ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД [6].
Питання ВІЛ глибоко укорінене в соціальних, економічних і гендерних нерівностях [10]. Бідність створює соціальні та правові умови, які збільшують ризик інфекції. Основоположні чинники включають недостатнє харчування, погане здоров’я, перешкоди на шляху доступу до медичної допомоги й інших послуг, а також зниження потенціалу для участі в профілактиці ВІЛ. Бідність підвищує уразливість до ВІЛ [9].
Багато країн досі не вирішили проблему з порушенням прав людини своїх громадян у зв’язку з ВІЛ статусом. Відтак, стигматизація і дискримінація є головною рушійною силою епідемії ВІЛ та основною перешкодою на шляху до ефективних громадянських дій.
Всі люди мають право на працю і їх ВІЛ-статус не повинен впливати на їх
можливість працювати. Тим не менше, люди, що живуть з ВІЛ, часто стикаються зі стигмою та дискримінацією на робочому місці [11]. Це може вплинути на працевлаштування, рівень заробітної плати, можливості навчання, охорону праці, соціальне страхування, благополуччя і звільнення [12].
Дискримінація з причини ВІЛ-статусу може сприяти бідності, погіршенню здоров’я і подальшій маргіналізації. Наприклад, відсутність гарантій зайнятості сприяє погіршенню показників здоров’я, оскільки статус зайнятості може визначити доступ до медичної і соціальної допомоги [13]. Коли люди, які живуть з ВІЛ, не можуть знайти або зберегти роботу, втрата доходів і одночасна втрата пільг посилює бідність і ускладнює лікування ВІЛ.
Для боротьби зі стигмою у зв’язку з ВІЛ, соціальних і правових бар’єрів, країни повинні прийняти відповідні закони, які забороняють дискримінацію на підставі ВІЛ-статусу в сфері зайнятості, освіти, соціальних і медичних послуг, або імміграції та надання притулку [19].
Проблеми, які пов’язані з формуванням толерантності та попередженням дискримінації у світі, мають давню історію. Про толерантність у своїх працях писали Й. Гете, Вольтер, Дж. Локк та багато інших мислителів та філософів давнини. Ідею толерантності, терпимості, гуманізму та поваги розвивали видатні педагоги: А. Дістервег, Я. А. Коменський, Й. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо,К. Ушинський [18].
Об’єкт оцінювання: ВІЛ інфіковані особи.
Предмет оцінювання: потреби та проблеми ВІЛ інфікованих осіб.
Мета оцінювання:
Для досягнення мети курсової роботи були поставлені наступні завдання:
- Дослідити потреби та проблеми ВІЛ інфікованих осіб.
- Розробити й надати рекомендації щодо покращення та досягнення повної інтеграції ЛЖВ у суспільство.
Методи оцінювання: у процесі оцінювання використовувалися метод теоретичного аналізу та синтезу наукової літератури, вивчення результатів подібних до теми курсової соціологічних досліджень [20], вивчення джерел, матеріалів, теоретичних досліджень та емпіричний метод.