Спілкування як чинник формування особистості (ID:619758)

ВСТУП Актуальність теми. Формування людського індивіда виявляє свої особливості вже на перших етапах. Головна їх – це опосередкований характер зв'язків дитини з навколишнім світом. Діяльність дитини дедалі більше постає як реалізує її зв'язку з людиною через речі, а зв'язку з речами – через людину. Ця ситуація розвитку призводить до того, що речі відкриваються дитині не тільки в їх фізичні властивості, але й у тій особливій якості, яку вони набувають у людській діяльності – у своєму функціональному значенні. Предметна діяльність дитини набуває гарматної структуру, а спілкування стає мовленнєвим, опосередкованим мовою [1]. Останнім часом дедалі більше вивчається роботи, присвячені вивченню особливостей спілкування підлітків. Довгі роки психологи та педагоги приділяли основну увагу спілкуванню дітей із дорослими. Дорослий грає провідну роль психічному розвитку дитини. Однак питання про те, яке значення має для підлітка спілкування з однолітками, цікавило психологів завжди, і на нього немає остаточної відповіді, тому це питання актуальне і сьогодні. Проблема спілкування належить до найважливіших для підлітка і старшокласника сфер життєдіяльності. Усі психологи єдині у визнанні значення спілкування у формуванні особистості підлітковому та юнацькому віці. Ці періоди дуже істотні на формування основних структурних компонентів особистості. Актуальність вивчення особливостей спілкування підлітків різко зростає цьому етапі розвитку суспільства, коли йде різка зміна соціальних відносин, характеру особистісних взаємодій, моральних норм, цінностей тощо [2]. Підлітковий вік у більшості вітчизняних (Л.І. Божович [3], Л.С. Виготський [5], І.С. Кон, Д.І. Фельдштейн, Д.Б. Ельконін) та зарубіжних (Ш. Бюлер, К. Левін, Ж. Піаже , Ст. Холл, Е. Шпрангер, Е. Еріксон) психологічних підходів і теорій розглядається як суперечливий та критичний етап розвитку особистості. Мета роботи: вивчити роль спілкування у розвитку особистості на прикладі підлітків. Об’єкт роботи: спілкування, як із найважливіших фаз формування особистості школяра, як цілісний процес. Предмет роботи: особливості спілкування підлітків. Гіпотеза роботи: у підлітковому віці відбуваються якісні зміни спілкування порівняно з дітьми молодшого шкільного віку, а також посилюється потреба у спілкуванні загалом, що потребує подолання цих труднощів у спілкуванні. Завдання роботи: 1. Розглянути поняття «спілкування», його види та функції. 2. Дослідити психологічні особливості підліткового віку. 3. Виявити особливості спілкування у підлітковому віці. 4. Провести емпіричне дослідження щодо особливостей спілкування підлітків та його ролі у процесі розвитку особистості. Методи дослідження: - теоретичний аналіз проблематики на базі вивчення психолого-педагогічної літератури; - емпіричні методи: метод психо-діагностичного дослідження, метод графічного представлення даних, метод описової статистики. Методики дослідження: - Тест «Діагностика рівня емпатичних здібностей» за В В. Бойко (Додаток 1) [18]. - Методика «Потреба у спілкуванні» за Ю.М. Орловим (Додаток 2) [19].