Зразок роботи
У світі все частіше і раніше в онтогенезі особистості виникають патологічні форми поведінки. Причини девіацій (відхилень у поведінці) різні, хоча багато дослідників сходяться в тому, що вони пов'язані з культурно-історичним процесом в цілому, технічними, економічними та політичними інноваціями, що вступають у суперечність із традиційними культурними зразками, системами цінностей, стереотипами свідомості та поведінки, що ускладнює орієнтацію людей у соціокультурній ситуації та їх адаптацію.
Кожен вік є сензитивним до чогось, тобто несе у собі принципово важливу можливість, без реалізації якої розвиток людини утруднений. Підлітковий вік – це період, коли дитина активно експериментує у соціумі, апробує різні моделі поведінки, розвиває та оцінює власний досвід соціальної взаємодії. Успішність вирішення вікових завдань підлітком значно визначається характером його психосоціального розвитку на попередніх етапах – без сформованості певних внутрішніх умов (механізмів, структур, новоутворень тощо) утруднений або навіть неможливий подальший повноцінний розвиток особистості.
Можна сміливо сказати, що підлітковий вік «виявляє» дефекти психосоціального розвитку раннього онтогенезу.
Незважаючи на величезну кількість досліджень, в даний час між теорією та реальною практикою психологічної роботи з девіантними дітьми та підлітками є суттєвий розрив.
Таким чином, останніми роками суттєво зріс інтерес до різних порушень психічного розвитку у дітей та підлітків. Зокрема, різко зросла кількість підлітків з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку. Проблема девіантної поведінки підлітків із вираженою агресивністю є дуже актуальною у сучасній корекційній психології.
Ситуація ускладнюється і наявністю безлічі теоретичних підходів, що часто не узгоджуються між собою, до проблеми девіантної поведінки.
Мета дослідження – розглянути взаємодію сім’ї та школи у подоланні девіантної поведінки підлітків.
Досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання дослідження:
1. Розглянути поняття девіантне поводження.
2. Визначити причин девіантного поводження підлітків .
3. Вивчити форми прояву девіантного поводження в школярів.
4. Дослідити взаємодію школи та родини.
5. Експерементально розглянути девіантну поведінку підлітків.
Об'єкт дослідження – девіація у житті підлітка.
Предмет дослідження – причини, що зумовлюють девіантну поведінку підлітків.
Методи дослідження: якісний та кількісний аналізи опису даних.
Методики дослідження:
1. Проективна методика «Малюнок людини» (К. Маховер).
2. Методика «Хто Я?» М.Куна та Т. Макпартленда.
3. Колірний тест М. Люшера.
4. Методика «Депрископ» (П. Хейманс, адаптація А. Подольського).
5. Методика діагностики ступеня задоволення основних потреб.
6. Методика В.Е. Орла «Визначення схильності до поведінки, що відхиляється».
Загальна вибірка дослідження становила 30 підлітків.
Дослідження з девіантними підлітками (13-17 років) проводилося на базі реабілітаційного центру «Прометей», середньоосвітніх шкіл м. Києва (девіантні підлітки вибиралися за допомогою аналізу документів: наявність в анамнезі стійкої поведінки, що відхиляється).
Теоретичною основою цього дослідження послужили праці М.Куна та Т. Макпартленда, Т.М. Балашової, В.А. Доскіна, Н.А. Лаврентьева, М.П. Мірошникова та В.Б. Шарай та ін.
Практична значимість роботи у тому, що результати дослідження можна використовувати фахівцями (корекційними психологами і педагогами) які у сфері профілактики і корекції агресивного поведінки підлітків.
Структура роботи: вступ, основна частина, висновок, список використаної літератури.
Об'єм роботи: 30 сторінок друкованого тексту.
Кількість використаної літератури: 21 джерело.
Магістр