Зразок роботи
Кожного року на нашій планеті зростає відсоток осіб старшого віку. В нашій державі кожен п’ятий громадянин – є особою похилого віку. Зазначена ситуація є пов’язаною головним чином із особливостями демографії українського населення, яке характеризується достатньо низьким рівнем народжуваності. Схожі тенденції є актуальними і щодо розвинутих держав на Заході, в котрих поглиблюються ще й ті обставини, що тривалість життя людей збільшується на 20 років.
Окрім того, в в наші країні протягом постійного періоду зростає рівень зовнішньої міграції, до котрої переважно залучається молоде покоління, а також, зараз за час повномасштабного вторгнення росії гине багато людей, молодих хлопців, які захищають нашу Батьківщину. В тих чи інших випадках прибуття населення «молодше», а в місцях вибуття «старше». На сьогоднішній час, вік кожного десятого жителя планети перевищує 60-річний вік, а також суспільство має враховувати потреби таких людей.
На сьогодні в Україні функціонують державні та недержавні установи, що опікуються людьми похилого віку, а також їхніми проблемами різного характеру. В сучасному суспільстві проблеми, що пов'язані зі старінням населення, набувають все більшого значення. Зі зростанням середнього віку населення з'являються нові виклики, пов'язані зі забезпеченням якісного життя та добробуту людей літнього віку. У зазначеному контексті роль недержавних організацій, котрі займаються наданням соціальних послуг для літніх людей, є надзвичайно важливою.
У своїй дипломній роботі я аналізую діяльність недержавних організацій, спрямованих на надання соціальних послуг людям літнього віку. Спрямовую вивчення їх ролі, функцій, методів та результатів у вказаній галузі. Порівняльний аналіз досвіду різних недержавних організацій в Україні та інших країнах дозволить виявити кращі практики та розробити рекомендації для поліпшення діяльності регулювання питань осіб похилого віку. Варто зазначити про те, що люди похилого віку грають важливу роль у соціумі. Вони мають значний вплив на суспільство як активні учасники, джерело життєвого досвіду та культурної спадщини. От наведені декілька життєвих аспектів, котрі так чи іншаке показують роль старших людей у соціумі і можуть відбуватись: досвід та мудрість, волонтерство та громадська діяльність, економічна активність, батьківська роль та підтримка сім'ї.
Соціологією людей похилого віку також аналізуються питання включення старших громадян у суспільне життя і політичні процеси. Вона вивчає активність старших людей, безпосередньо в громадських організаціях, волонтерську діяльність, роль старшого покоління у прийнятті рішень та формуванні суспільних цінностей.
Варто зазначити те, що систему державних організацій становлять територіальні центри, що обслуговують самотніх непрацездатних громадян похилого віку, а також й окрім того інвалідів; будинки-інтернати – медичні установи і організації загального типу щодо проживання на постійних засадах громадян похилого віку, ветеранів війни та праці; геріатричні пансіонати створені з метою проживання осіб із особливо вираженими віковими психічними порушеннями; пансіонати, що призначення ветеранів праці і війни, центри денної форми, а також установи спеціалізовані, котрі забезпечуватимуть соціальне обслуговування осіб похилого віку в їхньому домі.
Особливості соціальної роботи із людьми похилого віку віднайшла своє відображення у роботах різноманітних дослідників, котрі аналізували таку проблему, як в межах спеціальних студій технологій соціальної роботи із особами похилого віку, так і в рамках загальних робіт соціальної роботи із різноманітними клієнтськими групами.
У роботах Є.І.Холостової робиться акцент на дослідженні феномену похилого віку, як проблеми соціуму, специфіки щодо життєдіяльності людей похилого віку, взаємовідносин, котрі формуються у такої категорії людей із родиною, оточенням близьких, здійснюється розгляд особливостей щодо їх соціального статусу.
Аналізуючи групи людей похилого віку, аналітик В.М.Шахрай вказує на те, що для неї є властивими риси соціальної спільності, котра повинна мати власні особливості та переконання, що визначаються за досвідом, а також породжують специфіку становлення суспільства. Зазначені фактори реалізують ті принципи, на котрих має основуватись робота соціальна із людьми літнього віку) [1, c. 10].
Л.Т.Тюптя, а також І.Б.Іванова зосереджують свою увагу на суспільні стереотипи стосовно людей похилого віку. Важливими є дослідження, щодо підготовки осіб про перехід в статус особи похилого віку та прийняття нею такого статусу.
І.Д.Звєрєвою виокремлюються принципи соціальної роботи із людьми похилого віку та досліджуються рівні такої роботи. Серед основних концепцій виділяється концепція «соціальної самодіяльності», залучення до котрої передбачається розроблення спеціалізованих програм.
У роботах А.І.Капської вказуються завдання і напрямки соціальної роботи із людьми літнього віку. Проблема самотності виокремлюється серед найбільш серйозних проблем людей похилого віку. Автори акцентують увагу щодо інституціональних аспектів соціального захисту людей похилого віку. Проблема старіння виступає, як соціальний феномен у 21 ст [2, c. 14].
Усе вищевказане становить актуальність моєї роботи.
Метою дипломної роботи є значення особливостей соціальної роботи із особами похилого віку у недержавних організаціях соціальної галузі України.
Завданнями дипломної роботи є:
● проаналізувати потреби та проблеми осіб похилого віку, а також форми і методи надання соціальних послуг особам похилого віку
● дослідити правові аспекти регулювання державних стандартів щодо надання соціальних послуг людям похилого віку
● здійснити аналіз діяльності недержавних організацій щодо надання соціальних послуг на регіональному рівні
● дослідити закордонний досвід відносно надання соціальних послуг людям похилого віку
● провести емпіричне дослідження життєдіяльності людей похилого віку та порівняльний аналіз діяльності недержавних організацій щодо надання соціальних послуг людям похилого віку
● розробити методичні рекомендації для недержавних установ у яких перебувають люди похилого віку
Об'єкт: люди літнього віку.
Предмет: функціонування недержавних організацій щодо надання соціальних послуг людям літнього віку.
Методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація та узагальнення даних психологічної літератури; психологічні спостереження, тестування, кількісно-якісний аналіз результатів дослідження.
Структура роботи: вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновки та список використаних джерел.
Магістр