Зразок роботи
ВСТУП
Соціальне сирітство стало актуальною проблемою українського суспільства в контексті кризи інституту сім'ї та його нездатності протистояти соціальним, економічним і політичним змінам. Вплив цієї проблеми на соціалізацію дитини та деструктивні прояви в її поведінці підкреслює важливість розробки державної сімейної політики, спрямованої на подолання наслідків соціального сирітства.
Соціальні сироти це діти, які мають родину, але залишились без піклування батьків з різних причин. Незважаючи на певні досягнення в розв'язанні проблеми, масштаби соціального сирітства продовжують зростати, а феномен набуває нових форм.
Проблема сирітства визнається у всьому світі, але шляхи її подолання залежать від різних факторів, таких як соціально-економічний розвиток, економічне становище та політичний устрій країни. Важливою задачею держави та суспільства є забезпечення права дитини на виховання в сім'ї, яке закріплено в міжнародних та національних документах.
Як соціальна держава, Україна має прикладати зусилля для підтримки сімей, створення оптимальних умов для розвитку дітей та запобігання передачі їх на виховання в державні заклади, зберігаючи право дитини на виховання в сім'ї. У цьому контексті, соціальна робота з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, відіграє ключову роль у підтримці родин, які переживають труднощі, та забезпеченні добробуту дітей.
Ця проблема вимагає інтегрованого підходу та співпраці між різними інституціями, такими як державні органи, неприбуткові організації, професійні спілки та громадськість. Важливо виявляти сім'ї, які потребують підтримки, надавати допомогу в розв'язанні їх проблем, а також сприяти розвитку мережі соціальних служб, які забезпечують реалізацію прав дитини на виховання в сім'ї.
У сучасному суспільстві проблеми соціального захисту та підтримки дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, займають одне з провідних місць. Вирішення цих питань вимагає постійного аналізу, удосконалення та розробки нових підходів в сфері соціальної роботи. У даній дипломній роботі буде розглянуто сучасний стан соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, та розроблено рекомендації щодо її вдосконалення.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що численність дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, в Україні залишається на високому рівні. Відповідно до цього, соціальна робота з такими сім'ями має велике значення для забезпечення благополуччя дітей та їх інтеграції в суспільство. Тому розробка ефективних механізмів підтримки та соціального супроводу цих сімей є вкрай актуальною проблемою сучасної соціальної роботи.
Стан наукової розробленості проблеми свідчить про значний обсяг досліджень з питань соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав. Проте, незважаючи на численні наукові роботи, потреба в пошуку нових підходів та методів в соціальній роботі з цими сім'ями залишається актуальною, оскільки зміни в суспільстві вимагають адаптації та удосконалення практик та стратегій соціальної роботи.
Теоретичні концепції соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю висвітлено у працях таких авторів, як Звєрєва І. Д., Капська А. Й., Малько А. О. та інших. Особливості соціалізації дітей та молоді в сучасних умовах досліджують Лавриченко Н. М., Лактіонова Г. М. та Савченко С. В.. Проблемі соціально-правового захисту дітей та молоді присвячені роботи Агаркової Н. І., Карамана О. Л. та Ковчини І. М..
У зарубіжних дослідженнях соціальна робота в громаді розкрита у працях таких авторів, як Г. Брагер, М. Боп, М. Майо, М. Пейн, А. Твелвтріза та П. Тейлора. Враховуючи значність даної проблеми, необхідно провести комплексне дослідження соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в громаді.
Об'єктом дослідження є процес соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав.
Предметом дослідження є методи, підходи та стратегії в соціальній роботі з такими сім'ями.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що розробка та впровадження ефективних підходів та стратегій соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, сприятиме зміцненню соціальної підтримки таких сімей та покращенню якості життя дітей.
Метою дослідження є аналіз сучасного стану соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав, та розробка рекомендацій щодо її вдосконалення.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1) вивчити теоретичні аспекти соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав та вивчити різні підходи та методи роботи з такими сім'ями;
2) аналізувати сучасний стан соціальної роботи з такими сім'ями в Україні;
3) визначити проблеми та недоліки в системі соціальної роботи з відповідними сім'ями;
4) розробити підходи та стратегії зміцнення соціальної підтримки таких сімей;
5) додати пропозиції щодо політики та законодавства в області соціальної роботи з відповідними сім'ями.
Методи дослідження включають аналіз наукової літератури, статистичні методи, порівняльний аналіз, а також методи експертних оцінок та аналізу результатів емпіричного дослідження.
Теоретична цінність роботи полягає у розгляді сучасних підходів та стратегій соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей-сиріт та дітей, чиїх батьків позбавили батьківських прав.
Практична цінність роботи полягає в розробці конкретних рекомендацій щодо вдосконалення соціальної роботи з такими сім'ями, які можуть бути використані спеціалістами соціальної сфери та органами влади для покращення соціального захисту та підтримки цих сімей.
Апробація результатів дослідження відбулась на науково-практичних конференціях, круглих столах, а також у процесі виконання практичної роботи в соціальних службах та організаціях.
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у наукових збірниках та журналах.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків та рекомендацій, списку посилань. Загальний обсяг роботи – 69 сторінок (з них 55 основного тексту). Список використаних джерел містить 57 найменувань