Зразок роботи
Вступ
Стан сучасного соціуму як в Україні, так і світі, все частіше дозволяє говорити про нашу епоху як про поворотний момент в історії. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку нових орієнтирів, напрямків розвитку. Одним з шляхів вирішення цього завдання може служити створення музеїв нового типу, які виконують не лише традиційну функцію, але є науковими й духовними центрами, музеїв, які пропонують нове бачення, нове осмислення тієї чи іншої проблеми, музеїв, які розвивають нову тему.
Багаті колекції музеїв необхідно розкрити та показати людям у новому світлі. Успішність вирішення цих проблем залежить і від експериментів, здатності музею генерувати і втілювати нові ідеї. Зміна традиційної логіки свого існування та внутрішнього мислення, становлення нових стратегій партнерства та розвитку, напрямлення своєї діяльності на відвідувачів, застосовуючи на практиці нові управлінські та комунікаційні технології, стаючи привабливими для інвесторів та благодійників, музеї виходять на нову ,життєздатну, модель.
Дослідження та розробка інноваційних, більш комфортних та зручних музейних закладів є надзвичайно актуальною в сучасному світі. Йдучи в музей сучасний турист хоче перш за все відпочити морально та збагатитись духовною енергією. З появою нових розважальних закладів сучасного типу музейній галузі надзвичайно складно конкурувати за увагу туристів.
Об’єктом дослідження є інноваційні музейні заклади.
Предметом дослідження є специфіка діяльності інноваційних музейних закладів, та їх місцезнаходження у світі та в Україні.
Мета наукової роботи – дослідити інноваційні музейні заклади світу, визначити їх роль у музейній галузі.
Завданням наукової роботи є: порівняти розвиток інноваційних музейних закладів світу та України; визначити роль інноваційних музейних закладів у суспільстві; дослідити розвиток інноваційних музейних закладів у світі.
Для вирішення поставлених завдань були використані методи абстрагування, аналізу, індукції, порівняння, узагальнення, синтезу, систематизації та історичний метод.
Практичне значення курсової: матеріали використані у курсовій роботі можна використовувати для трансформації музейної галузі Україні, виведення її на новий рівень. За допомогою узагальнення та реконструкції – винайдення нових ідей організації музейного простору, розробка нових туристичних маршрутів та програм.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ
1.1. Поняття про інноваційні музейні заклади та інноваційні форми організації музейного простору
«Музеї мають впроваджувати інновації, аби успішно рухатися вперед швидко змінюваними краєвидами ХХІ століття» – Елізабет Мерріт, директор Центру майбутнього музеїв (США).
Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. До того ж, музейні колекції, бібліотеки, архіви й інші документаційні ресурси все ще залишаються закритими для широкої громадськості. Перед музеями сучасності постає завдання адаптуватися до вимог ХХІ століття, створити відкриту систему єдиного простору, комунікації та взаємодопомоги.
Нині у світі існує низка інноваційних музейних закладів. Виникають і успішно функціонують такі типи музеїв як: культурні центри, в яких культурно-просвітницька діяльність ведеться за допомогою творів мистецтва, книг, кіно, театру, аудіовізуальних програм, екскурсій та лекцій. Відвідувачі центрів можуть не лише ознайомитись з основною експозицією та тематичними виставками, але й мати у своєму розпорядженні книги, фільми, слайди, електронні видання та інші джерела, що допомагають знайти відповіді на різноманітні питання. До нових типів музеїв відносяться інтерактивні дитячі музеї з бібліотеками, лабораторіями, кінотеатрами, різноманітними колекціями, у яких відвідувачі є не лише спостерігачами, але й активними дослідниками, а також екомузеї, присвячені людині та її природному та культурному оточенню [4].
Сучасні музеї є тим багатовимірним простором, який у добу «економіки знань» та «суспільства, що вивчає» дає імпульс для творчості й інновацій, що визначає перспективи урбаністичного і сільського середовищ. Конкурувати із зростаючими індустріями розваг та дозвілля, нових технологій, що змінюють концепції часу і простору, ідентичності та культури, можуть лише ті музеї, які здатні динамічно мобілізовувати свій потенціал і трансформувати його в креативність.
Інноваційний музей все ширше використовує у своїй експозиційній та виставковій діяльності інноваційні комп’ютерні технології. Мультимедійні комп’ютерні системи можна розглядати як сучасний рівень подачі інформації відвідувачу. Вони забезпечують швидкий і зручний пошук інформації, надання великого її обсягу, можливість одночасної подачі різних типів інформації, показ матеріалів що ніколи не експонувались. Сучасні технології, забезпечують «занурення» відвідувача в ідею виставки, пояснюють концепцію експозиції, сприяють знайомству відвідувача не лише із колекціями одного музейного закладу, а й з матеріалами , що зберігаються в інших музеях.
Мультимедійні комп’ютерні системи можуть мати різні форми. Це і інтерактивні кіоски на тимчасовій виставці , і спеціальні інформаційні зони інтегровані в музейну комп’ютерну мережу, що дають можливість відвідувачу працювати з мультимедійними базами даних різних колекцій, і мультимедійні інсталяції, повністю інтегровані у виставковий простір, і музейні гіди , що дозволяють орієнтуватися в музеї, а також рольові ігри або симуляційні установки [1].
До прикладу в експозиції та тематичних виставках Волинського краєзнавчого музею можна було б за досить помірні кошти впровадити такі інновації, як:
поруч із опудалом тварини транслювати відеофільм в котрому б демонструвалось як веде себе дана тварина у дикій природі;
поруч із опудалом птаха програвати запис його співу;
біля музичного інструменту транслювати його звучання;
в експозиції відділу новітньої історії демонструвати документальні відеозаписи часів Другої світової війни;
демонструвати на моніторі роботу представленої в експозиції техніки (віялка, гончарний круг).
Розробка комп’ютерної графіки та технологій віртуальної реальності дають можливість музеям викликати ефективні чуттєві відчуття. Ці відчуття включають високу ступінь взаємодії експонатів і відвідувача, вони є тими емоційними зачіпками, котрі підвищують глядацький інтерес а також занурюють відвідувача в експозицію.
Однак при використанні мультимедійних технологій не треба забувати і про традиційні форми роботи з відвідувачем. Бажано щоб процес впровадження мультимедійних систем був частиною більш масштабної роботи з оновлення всієї експозиції.
Ідея «віртуальної реальності», покладена в основу функціонування музею, породжує принципово нове явище – «віртуальний музей», в якому реалізовуються всі можливі інноваційні музейні технології. Віртуальний музей являє собою набір електронних артефактів і інформаційних ресурсів, практично все, що може бути цифровим. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, схеми, записи, відеофрагменти, газетні статті, стенограми, інтерв’ю, чисельні бази даних і безліч інших предметів, які можуть бути збережені на файл-сервері віртуального музею [2].
Віртуальний музей на сьогоднішній день вміщує в собі більше, ніж просто різні типи медіа.
Реалізація ідеї «віртуального музею» з використанням оригінальних музейних предметів, гравюр, кінодокументів дозволяє створити принципово нову музейну експозицію, яка не лише забезпечує зорове сприйняття пам’яток матеріальної культури, а й супроводжується відповідними звуковими ефектами і навіть уможливлює тактильні відчуття. Для перегляду інтерактивні експонати доступні людям із захворюваннями органів зору і слуху: замість візуальних елементів в такій експозиції використовуються аудіоелементи, а замість слухових – оптичні ефекти.
ХХІ століття є добою стрімких суспільно-економічних трансформацій, котрі змушують критично переглянути відносини між музейним закладом та відвідувачами. Ролі музеїв у неформальній і додатковій освіті, вихованні молоді, розвитку галузі рекреації та дозвілля, формуванні культурної політики держави та й самого суспільства [3].
Отже, сучасні музеї є тим багатовимірним простором, який у добу «економіки знань» та «суспільства, що вивчає» дає імпульс для творчості й інновацій, що визначає перспективи урбаністичного і сільського середовищ.
Магістр