Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Нинішня система середньої освіти активно реформується для того, щоб відповідати суспільному запитові на формування всебічно розвиненої особистості, здатної ефективно пристосовуватися до мінливих умов сучасного життя. На сьогодні домінуючим підходом до освітнього процесу став компетентнісний підхід, який передбачає розвиток в учнів компетентностей, які обумовлюють їх здатність не просто знати навчальний матеріал, а й використовувати ці знання в повсякденному житті для вирішення особистих чи професійних питань. Компетентнісне навчання закріплене в нормативно-правових документах, що стосуються української освіти, зокрема Законі України «Про освіту», Державному стандарті базової і повної середньої освіти.
Для реалізації завдання ефективного формування ключових та предметних компетентностей учнів науковці та педагоги знаходяться в постійному пошуку результативних технологій та методів навчання. Однією з таких технологій визнано діалогове навчання, покликане встановити продуктивну взаємодію між вчителем та учнями в межах освітнього процесу. Важливим інструментом цієї технології визнано метод сторітелінгу.
Сторітелінг – доволі нове поняття у вітчизняній педагогіці. До освітньої сфери воно прийшло з інших галузей, зокрема з менеджменту та торгівлі. Вивчати дидактичні можливості методу сторітелінгу, його потенціал для навчального процесу, методику застосування українські науковці розпочали порівняно нещодавно, тому він потребує подальшого дослідження, особливо в методичному аспекті.
Сторітелінг становить собою подачу навчального матеріалу за допомогою простих зрозумілих історій з художніми елементами. Він добрий тим, що є універсальним методом, адже його можна застосовувати на уроках з різних предметів. Актуальним сторітелінг є і для навчання географії, що є непростою навчальною дисципліною. Зважаючи на це, в географії є багато тем, які можна просто та цікаво подати учням, використовуючи захопливу історію. Однак на сьогодні сторітелінг більше відомий вчителям початкових класів, мови та літератури, іноземних мов, ніж вчителям географії. Нині практично відсутні ґрунтовні методичні розробки застосування методу на уроках географії, тим більше формування предметної географічної кометентності з його допомогою. Однак деякі вчителі практикують сторітелінг в процесі навчання географії, про що свідчать епізодичні описи їх досвіду. Тому метод потребує теоретичного та методичного обґрунтування стосовно його використання на уроках географії, а також популяризації серед вчителів, що викладають цей предмет в загальноосвітніх школах.
Об’єкт дослідження: метод сторітелінгу як інструмент діалогової технології навчання для формування предметної компетентності учнів з географії.
Предмет дослідження: дидактичні можливості та специфіка застосування методу сторітелінгу для формування предметної географічної компетентності учнів.
Мета роботи: проаналізувати метод сторітелінгу як засобу діалогової технології навчання та його можливості для формування предметної географічної компетентності учнів, віднайти шляхи його ефективного застосування в процесі навчання географії.
Завдання дослідження:
‒ пояснити суть понять «компетентнісна освіта», «компетентність», виявити особливості кожного із видів компетентностей;
‒ розкрити особливості технології діалогового навчання в сучасній освіті;
‒ надати характеристику методу сторітелінгу як засіб формування предметної компетентності учнів;
‒ окреслити предметну компетентність учнів з географії та можливості методу сторітелінгу щодо її формування;
‒ охарактеризувати методику застосування сторітелінгу на уроках географії;
‒ визначити роль інформаційно-комунікаційних технологій щодо підвищення ефективності методу сторітелінгу в процесі вивчення географії та обґрунтувати можливості використання цифрового сторітелінгу на уроках;
‒ провести педагогічний експеримент щодо дослідження ефективності методу сторітелінгу як засобу формування предметної географічної компетентності учнів.
Стан наукової розробки теми. В Україні сторітелінг вважається інноваційним методом навчання. Досліджувати його вітчизняні науковці розпочали близько 10‒15 років тому, опираючись на роботи іноземних авторів чи розробки зі сфери менеджменту. Тому українська теоретико-методична база сторітелінгу поки що незначна. Його переважно розглядають в контексті викладання певних навчальних предметів чи професійної підготовки фахівців. Особливо популярним він є у вчителів-філологів. Стосовно географії, то вагомі методичні розробки стосовно застосування методу сторітелінгу в межах цієї навчальної дисципліни відсутні, а інформація про педагогічний досвід з даного питання доволі розрізнена. Також вчителі можуть ознайомитися зі специфікою методу за допомогою платних онлайн-курсів.
Загалом інформація про метод сторітелінгу міститься:
‒ в працях, які розглядають загальні теоретичні основи методу сторітелінгу (Н. Бондаренко, Л. Григор’єва, О. Бурдужа, Т. Мазур, І. Савченко, І. Побідаш, Г. Табакова);
‒ в роботах, які висвітлюють роль сторітелінгу у формуванні окремих компетентностей (Г. Гич, М. Мазурок, О. Саприкіна, М. Шморгун);
‒ в напрацюваннях, що акцентують увагу на використанні методу сторітелінгу в природничій освіті (І. М’ялковська, Н. Міщук, Н. Скакун, Л. Корнієнко);
‒ в статтях, що окреслюють окремі сторони сторітелінгу (М. Швець);
‒ в працях, присвячених різним аспектам цифрового сторітелінгу (О. Башкір, Д. Вінніченко, О. Непша, А. Ковальчук, Л. Ілійчук, А. Карнаухова, Л. Панченко).
Також ми зверталися до авторів, які розглядали теоретичні основи кометентнісної освіти (Н. Бондаренко, О. Марущак, О. Савченко) та діалогової технології навчання (П. Кліш, А. Хом’як, Ю. Медведчук, Ю. Підборський, Т. Садова, Н. Мащенко, В. Статівка, О. Тамаркіна). Л. Вішнікіна та О. Топузов детально охарактеризували предметну географічну компетентність учнів. Доволі багато корисної інформації міститься на сторінках освітніх інтернет-ресурсів.
Наукова новизна. У магістерській роботі впорядковано та узагальнено великий обсяг теоретичного матеріалу, що стосується застосування методу сторітелінгу в якості засобу формування предметної географічної компетентності учнів. Зокрема, обґрунтована роль сторітелінгу в розвитку цієї компетентності, а загальнотеоретичні засади застосування методу вперше скорельовано в контексті навчання географії. Також експериментально доведено ефективність сторітелінгу як методу навчання в процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії.
Практичне значення. В роботі докладно окреслена методика використання різних видів сторітелінгу на уроках географії, наведено приклади його застосування, які можна використовувати в роботі вчителя географії, надано методичні рекомендації педагогам. Результати й висновки дослідження можуть бути застосовані у освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, під час розробки навчально-методичного забезпечення викладання географії у загальноосвітній школі, підготовці до нарад, семінарів, вебінарів та інших освітньо-методичних заходів. Матеріали роботи будуть корисними для вчителів географії, студентів вищих педагогічних навчальних закладів, методистів.
Методологічна база. Теоретичну базу магістерської роботи становлять дослідження сучасних українських науковців, методистів, вчителів, методологічну – комплекс принципів, підходів та методів дослідження. При написанні магістерської роботи використано теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння тощо), спеціально-наукові (аналіз основних понять і термінів, аналіз літератури), емпіричні (опитування, педагогічний експеримент, узагальнення передового педагогічного досвіду).
Структура роботи перебуває у відповідності із загальною метою дослідження і відображає почерговість вирішення поставлених завдань. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 42 позиції. Загальний обсяг роботи – 103 сторінки (без додатків).
Магістр