Статистика у ХХ столітті (ID:380256)

ІІІ етап – (1955 – 1985) відзначається формуванням технічної бази державної статистики, завершенням централізації статистики заходами, спрямованими на повернення їй аналітичних функцій, а також подолання пасивного відношення суспільства до статистики, розквітом прикладної статистики. В цей час починає друкуватися щорічний статистичний збірник “Народне господарство України”. В ньому наводяться фактичні дані по окремих галузях і всього господарства країни. Істотно піднімається рівень механізації та автоматизації статистичних робіт. У наукових колах продовжується дискусія про значення закону великих чисел в статистиці, застосування кореляційного аналізу в статистиці, значно була розвинута теорія індексів, а також проблеми статистики галузей матеріального виробництва. Значний внесок в розвиток цих питань внесли Боярський А.Я.(1906 – 1985), Володарський Л.М.(1911 – 1989), Казінец Л.С.(1917 – 1979), Ліфшіц Ф.Д. (1897 – 1975), Лукомський Я.І.(1906 – 1961), МасловП.П.(1902 – 1978), Пасхавер І.С.(1907 – 1980), Рябушкін Т.В.(1915 – 1986), Урланіс Б.Ц.(1906 – 1981). В цей період почали систематично проводитися Всесоюзні наради статистиків по різним питанням теорії та практики статистичної роботи. На них ставилися питання впровадження міжнародних стандартів обліку. ІV етап – (1986 по теперішній час) знаменується початком перебудови державної статистики, істотним розширенням аналітичних функцій, поверненням до повної централізації статистичних органів (усі правоохоронні органи зараз звітують органам державної статистики), підвищенням її суспільної значущості, гласності, відкритості усіх зведених даних, звільненням від адміністративних і ідеологічних пут. У сучасному розумінні термін “статистика” застосовується для характеристики статистичних даних, які отримані шляхом масових спостережень; практики діяльності статистичних установ; статистичних досліджень, а також у цілому статистичної науки. Кожен із цих термінів характеризує різні сторони статистичної науки. Таким чином, статистика – це самостійна суспільна наука, яка вивчає суспільні і природні явища для вивчення і підвищення якості суспільного життя [2]. 5. Розвиток статистики на теренах України у ХХ столітті Наприкінці XIX ст. продовжувала удосконалюватися діяльність органів державної статистики. Систематичними стають різного роду переписи. У 1877 р. проводився перепис землеволодінь, у 1882 р. — військово-кінний перепис, у 1882—1895 pp. здійснено обстеження промисловості, а в 1897 р. був організований загальний перепис населення Росії. Це було перше досить об'єктивне дослідження стану народонаселення, що проводилося за кількома видами анкет (для селянських господарств, інших приватних господарств, міського населення).