Зразок роботи
ВСТУП
Однією із відчутно значущих соціальних проблем для України є злочинність. В умовах реформування соціального життя та економіки країни її небезпечність збільшується, особливо у стратегічно важливих сферах громадського життя. Поширення організованої злочинності, що укоренилися практично в усіх сферах функціонування держави, завдає непоправної шкоди її розвитку. Воно негативно впливає на формування і діяльність органів державної влади, підриває довіру громадян до неї, до авторитета демократичних інститутів і цінностей. Воно загрожує національній безпеці України в цілому та ускладнює відносини України з іноземними державами.
Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що юридичною базою боротьби зі злочинністю є кримінальне законодавство. Щоб це законодавство було досить ефективним, необхідно правильно його застосовувати. Однак для цього слід ґрунтовно вивчати це законодавство, з тим щоб добре знати і застосовувати в практичній діяльності його норми.
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні і суб'єктивні особливості, що характеризують поведінку людини: фізичні властивості – той чи інший рух або утримання від нього, використання фізичних, хімічних, біологічних та інших закономірностей навколишнього світу; психологічні властивості – прояв свідомості і волі, певна мотивація поведінки, її цілеспрямованість.
Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий або, зробивши постріл у потерпілого, промахнувся чи лише поранив його. У цих і подібних випадках виникає питання про відповідальність за злочинні дії на певних стадіях злочину - певний період, ступінь, фаза, етап у розвитку чого-небудь, що має свої якісні особливості.
Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення.
У зв'язку з тим, що злочином є тільки суспільно небезпечне протиправне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. І ст. 11), кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Тому не є стадіями вчинення злочину той або інший стан свідомості особи, її думки, прояв намірів, їх формування і виявлення. Це ще не діяння, у якому об'єктивується умисел. Тільки суспільно небезпечні діяння можуть бути заборонені кримінальним законом під загрозою покарання, тільки вони можуть розглядатися як стадії вчинення злочину.
Метою роботи є розробка на теоретичному рівні всіх аспектів, що стосуються поняття попередньої злочинної діяльності, особливостей кожної із стадій вчинення злочину, кримінальної відповідальності за попередню злочинну діяльність та призначення покарання за неї.
Для досягнення визначеної мети, ми поставили перед собою ряд наступних завдань:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми стадій вчиннення злочину в кримінальному праві України;
- провести детальний юридичний аналіз кожної із стадій попередньої злочинної діяльності, визначити і дослідити об’ємні і суб’єктивні ознаки кожної із стадій;
- визначити критерії розмежування стадій між собою та їх теоретичне і практичне значення;
- провести дослідження видів готування до злочину та видів замаху на злочин та визначити їх значення;
- визначити підстави і характер кримінальної відповідальності на кожній із стадій попередньої злочинної діяльності;
- визначити характер і ступень суспільної небезпечності діянь, що припинилися на будь якій стадії злочинної діяльності, а також інші обставини, що враховуються судом при призначенні покарання за попередню злочинну діяльність
Об’єктом дослідження - є суспільні відносини, що виникають в процесі притягнення особи до кримінальної відповідальності на кожній із стадій попередньої злочинної діяльності.
Предметом дослідження виступають норми чинного кримінального законодавства, які регламентують стадії вчинення злочину, їх види, визначають підстави кримінальної відповідальності за них, керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
Нормативної базою дослідження були Конституція України, діюче кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Структура роботи зумовлена її метою, поставленими завданнями. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Магістр