Зразок роботи
В С Т У П
Актуальність теми роботи. Однією із обов’язкових умов ефективного розслідування кримінальних правопорушень та подальшого їх судового розгляду є не лише фаховість та професійний досвід органів, які здійснюють кримінальне провадження, а й необхідність використання спеціальних знань різних галузей (медицини, бухгалтерії, автотехніки тощо). Потреби судочинства у використанні досягнень науки та техніки породжують необхідність залучення у провадження спеціальних суб’єктів − носіїв спеціальних знань, які після їх допуску у кримінальний процес є самостійними учасниками кримінального провадження. Це свідчить про актуальність вивчення питання використання спеціальних знань у кримінальному провадженні.
Аналіз слідчої та судової практики свідчить про недостатнє використання досягнень науково-технічного прогресу, новітніх наукових технологій у кримінальному процесі України. Однією з причин цього є відсутність усталеного понятійно-категоріального апарату, чіткого та однозначного визначення і співвідношення понять “доказ”, “джерело доказів”, “спеціальні знання”, “судова експертиза”, “висновок експерта” [22, c. 6].
Серед українських та зарубіжних вчених і практиків, які присвятили свої праці питанням методології наукового пізнання, доказування та використання спеціальних знань у кримінальному процесі є Т.В. Авер’янова, В.Д. Басай, Р.С. Белкін, М.В. Костицький, М.М. Михеєнко, С.М. Стахівський, М.М. Салтевський, В.М. Тертишник, В.Ю. Шепітько.
Проте, слід констатувати, що комплексні наукові дослідження проблем, пов’язаних з висновком експерта як джерелом доказів у кримінальному процесі за часів незалежності України відсутні, а проблеми правового регулювання експертизи, що виявляються через висновок експерта, врегульовані недостатньо. Особливої актуальності вони набувають сьогодні, коли триває робота над застосуванням на практиці чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Метою роботи є комплексний науковий аналіз проблем, пов’язаних з використанням спеціальних знань на стадії досудового розслідування.
Визначена мета дослідження зумовила необхідність розв’язання наступних завдань:
1. Визначити поняття і значення висновку експерта як джерела доказів в кримінальному судочинстві.
2. Проаналізувати основні вимоги до змісту та структури висновку експерта.
3. Дослідити яким чином проводиться оцінка висновку експерта.
Об’єктом роботи є суспільні відносини, врегульовані нормами кримінально-процесуального права, що складаються в процесі судової експертизи і пов’язані з висновком експерта.
Предметом роботи є використання спеціальних знань на стадії досудового розслідування.
Методи роботи. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження використана система загальнонаукових та спеціальних методів пізнання правових явищ. Зокрема, діалектичний метод, який дав можливість розглянути поставлені проблеми в динаміці, у їх взаємозв’язку, особливо при дослідженні сутності доказів у кримінальному процесі, їх змісту. Спеціально-юридичний аналіз норм чинного законодавства та практики їх застосування щодо висновку експерта як джерела доказів. Статистичний метод застосовувався при вивченні та узагальненні слідчої і судової практики, формуванні та обґрунтуванні висновків за їх результатами. Усі методи дослідження використовувались у їх діалектичному взаємозв’язку і дозволили вийти на нові наукові та практичні позиції.
Магістр