Суд присяжних як форма участі народу у здійсненні правосуддя (ID:222255)

В С Т У П Актуальність теми. На шляху розбудови в Україні демократичної та правової держави європейського зразка першочерговим є удосконалення правових й організаційних засад функціонування системи кримінального судочинства, яка ще не повною мірою відповідає суспільним потребам щодо реального додержання засад верховенства права та змагальності сторін. У зв’язку з приведенням кримінального процесуального законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами, особливої актуальності набуває ґрунтовне дослідження запровадженого в КПК України інституту присяжних (параграф 2 глави 30), що є однією з форм реалізації конституційного права громадян на безпосередню участь у здійсненні правосуддя. Вперше за часів існування вітчизняного кримінального процесу закріплено порядок провадження в суді присяжних, особливості формування та діяльності суду присяжних, механізм відбору присяжних та їх усунення від участі в судовому розгляді, гарантії їх незалежності та неупередженості при ухваленні рішень. У законодавстві та практиці багатьох країн світу тривалий час успішно реалізуються дві основні моделі суду присяжних: англо-американська (класична) та європейська (континентальна), кожна з яких має специфіку обрання присяжних і здійснення ними повноважень в суді першої інстанції. Проте у вітчизняній науці кримінального процесу питання кримінальної процесуальної діяльності присяжних у судочинстві європейських країнах, США та державах пострадянського простору з оцінкою доцільності використання найбільш перспективних положень майже не розглядались. Відсутня й достатня практика реалізації цього особливого порядку кримінального провадження (2013 р. вперше в Україні розпочалися слухання по справі іноземного громадянина, який обвинувачувався в умисному вбивстві та особисто виявив бажання, щоб його справа слухалася за участю присяжних; у жовтні цього ж року в м. Суми за участю суду присяжних вперше винесено виправдувальний вирок). Пошук шляхів удосконалення порядку участі громадян у здійсненні правосуддя, зокрема через інститут присяжних, був предметом активних дискусій вчених різних історичних періодів та з усією гостротою постав перед сучасною наукою, зокрема у зв’язку з опрацюванням проектів нового КПК України. Відповідні варіанти вирішення зазначених питань пропонували у своїх працях Ю. П. Аленін, Л. Б. В. П. Бахін, В. І. Галаган, Ю. М. Грошевий, О. В. Капліна, Н. С. Карпов, А. О. Ляш, В. Т. Маляренко, М. М. Михеєнко, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, О. Г. Яновська, та ін. Вагомий науковий вклад цих учених у розроблення зазначеної проблематики є беззаперечним, проте їх дослідження містять неоднозначні, а нерідко й протилежні оцінки стосовно закріпленої в КПК України моделі суду присяжних: від повного її несприйняття, заперечення позитивного значення цього інституту як засобу забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу до абсолютної впевненості в прогресивності цієї форми судочинства, її підвищеному правозахисному потенціалі. Отже, особливого значення набуває створення оптимальних процесуальних механізмів діяльності суду присяжних у соціально-економічних і політико-правових умовах сьогодення, вивчення історичної спадщини у поєднанні з оцінкою зарубіжної практики, що має забезпечити використання накопиченого століттями юридичного досвіду та сприяти правильній побудові, ефективному функціонуванню інституту суду присяжних та уникненню помилок, які трапляються у правозастосовній практиці. Об’єкт роботи – це суспільні відносини, пов’язані з реалізацією вітчизняного та зарубіжного кримінального процесуального законодавства щодо провадження в суді присяжних. Предмет роботи – суд присяжних як форма участі народу у здійсненні правосуддя.