Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Український аграрний сектор займає важливе місце в економіці країни. Розвиток цього сектора є ключовим для ефективного функціонування національної економіки в цілому. Однак, специфічні ризики, які притаманні сільському господарству негативно впливають на розвиток кредитних відносин підприємств аграрного сектору. Значна частина аграрних підприємств вичерпала можливості самофінансування і функціонує в умовах постійного дефіциту фінансових ресурсів. З урахуванням цього, в Україні необхідно переглянути напрями розвитку кредитування аграрних підприємств і здійснити заходи для його поліпшення.
Вивченням питань кредитного забезпечення розвитку аграрних підприємств приділялась увага у наукових роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених: Дорогань-Писаренко Л. О., Колотуха С. М., Кучер А.В., Непочатенко О. О., Поліщук Н. В., Скрипник С. В., Танклевська Н. С., Тютюнник Ю. М., Химич І. Г. та інші.
Проте багато проблемних аспектів у цій сфері залишаються не вирішеними, що вимагає проведення додаткових наукових досліджень для вдосконалення напрямів розвитку кредитування аграрних підприємств.
Метою наукової роботи є узагальнення теоретико-методичних та практичних засад удосконалення напрямів розвитку кредитного забезпечення аграрних підприємств в Україні.
Відповідно, для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено такі завдання:
– дослідити сутність та особливі аспектів процесу кредитування аграрних підприємств;
– виокремити чинники впливу економічного середовища на кредитування аграрних підприємств;
– обґрунтувати методологічні підходи в оцінюванні кредитоспроможності аграрних підприємств;
– проаналізувати сучасний стан аграрного сектору економіки України;
– здійснити аналіз кредитування аграрних підприємств;
– оцінити ефективності кредитування аграрних підприємств;
– розробити концепцію удосконалення управління кредитною діяльністю підприємств;
– обґрунтувати тенденції розвитку кредитування аграрних підприємств;
– запропонувати напрями удосконалення системи кредитування аграрних підприємств в умовах нестійкого економічного середовища.
Об’єктом дослідження є процес кредитування аграрних підприємств в Україні.
Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі визначення ключових напрямів розвитку та кредитування аграрних підприємств в Україні.
Методи дослідження. У процесі дослідження були застосовані різноманітні загальнонаукові та спеціалізовані методи, що забезпечили концептуальну цілісність і обґрунтованість отриманих результатів. Для аналізу сучасних економічних теорій використовувалися методи структурно-логічного та системного аналізу, а також статистичні та фінансові методи при оцінці кредитування аграрних підприємств. Окрім того, для оцінки ефективності кредитування аграріїв застосовувалися економіко-математичні методи.
Інформаційна база. Під час написання кваліфікаційної роботи були використані наукові матеріали з питань кредитування аграрних підприємств, фінансова та статистична звітність, інтернет ресурси.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені пропозиції щодо напрямів розвитку кредитування аграрних підприємств, які базуються на запропонованій концепції удосконалення управління кредитною діяльністю аграрних підприємств.
Наукова новизна дослідження полягає у розробці концепції удосконалення управління кредитною діяльністю аграрних підприємств, метою якої є підвищення доступності кредитних ресурсів для аграрних підприємств.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТУВАННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Сутність та особливості процесу кредитування аграрних підприємств
Аграрно-промисловий комплекс України, центральним елементом якого є сільське господарство, відіграє ключову роль у структурі національної економіки. Він забезпечує виробництво продовольства, сприяє економічній, екологічній та енергетичній безпеці країни, стимулює розвиток технологічно пов’язаних галузей економіки та створює соціально-економічні передумови для розвитку сільських територій. Проте особливості сільського господарства полягають в тому, що навесні аграрні підприємства потребують додаткових фінансових ресурсів, адже власних джерел для фінансування господарської діяльності недостатньо, що зумовлює використання альтернативних джерел, зокрема кредитування.
Сутність кредитування досліджують впродовж століть як вітчизняні, так і зарубіжні економісти, які дискутують щодо сутності та значення кредиту. Кредит належить до найбільш складних економічних категорій, тому для формування сучасного теоретичного базису кредитного забезпечення ведуться активні наукові дослідження [1, 4, 5, 7, 14, 15, 17, 24, 25, 41, 42, 43, 44, 47, 50, 51].
Кредит – це економічні відносини між позичальником і кредитором з метою отримання у тимчасове користування капіталу позичкового в грошовій чи товарній формі на умовах платності, строковості повернення та цільового використання [21].
Кредитування є одним із основних механізмів функціонування фінансового ринку, що забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів між різними економічними суб’єктами. Його сутність полягає в наданні кредитором позичальнику грошових коштів або інших ресурсів (матеріальних чи нематеріальних) на визначений строк із зобов’язанням повернення та оплатою встановленої вартості за користування [1, 7, 8, 21, 50].
Важливо розуміти, що кредитування аграрних підприємств ґрунтується на важливих принципах (платність, строковість, цільове призначення, забезпеченість і обовʼязкове повернення), які роблять його безпечним та ефективним як для банків, так і для позичальників (аграрних підприємств).
Магістр