Ціноутворення на підприємстві (ID:145092)

1.1. Сутність та особливості ціноутворення підприємства В умовах ринку ціна безпосередньо впливає на результати діяльності і сприяє налагодженню відповідних відносин між підприємством і суб’єктами зовнішнього середовища. Становлення ринкових відносин в Україні потребує вдосконалення ринкового ціноутворення з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. З огляду на це використання ціни як ефективного економічного важеля в системі ринкового механізму при реалізації продукції значною мірою впливає на фінансові результати діяльності підприємства. При цьому ефективність цінового рішення залежить від правильного вибору цінової політики підприємства. Більшість науковців з питань ціноутворення оперують терміном «цінова політика підприємства», як система стандартних принципів і правил формування цін на товари і послуги фірми при здійсненні типових господарських операцій [18, 223]. З цих позицій слід, перш за все, відзначити, що в даному випадку не враховано ступеня впливу факторів на цінову політику, так як на практиці формування цінової політики підприємства здійснюється, як правило, значною мірою емпірично, з урахуванням внутрішніх (мікрорівневих) та зовнішніх (макрорівневих) факторів, які зменшують або розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар. В іншому науковому обороті під ціновою політикою підприємства розглядається система диференційованих рівнів торгівельної надбавки на реалізовані товари і розробка заходів щодо забезпечення їх оперативного коректування залежно від зміни ситуації на споживчому ринку і загальних умов господарювання підприємства. Таке обмеження об’єкту політики ціноутворення на підприємствах, як і попередньому випадку, визначає її як процес розробки не стільки стратегічних, скільки тактичних, оперативних цінових рішень. Але якщо в попередньому випадку така розробка була спрямована на встановлення ціни в цілому, то за наведеним висновком вона має бути спрямована лише на один із її елементів, а саме – торгівельну надбавку. За такого підходу до цінової політики підприємства взагалі і до розробки ними політики ціноутворення зокрема, цей процес позбавляється будь-яких важелів впливу вказаних підприємств на ціни закупівлі товарів у постачальників і зводить його до використання лише витратного підходу до встановлення конкретного рівня роздрібної ціни [22, 21]. 2.3. Проблеми управління ціноутворенням в ПАТ „Миронівське хлібоприймальне підприємство” У сучасних умовах глобалізації економіки формуються нові вимоги до підприємства як до соціально-економічної системи. Ефективність діяльності підприємства залежить від здатності адаптуватися до змін у середовищі та використовувати ці зміни на користь у своїй діяльності: передбачати і змінювати структуру товарного асортименту, обґрунтовано підходити до процесу ціноутворення та впроваджувати нові інструменти гнучкого ціноутворення. Ринкова трансформація економіки України означає, що встановлення цін на продукцію більшості випадків є правом суб’єктів господарської діяльності: сьогодні підприємства самостійно обирають методику і політику ціноутворення, орієнтуючись при цьому на кон’юнктуру ринку. В ПАТ „Миронівське хлібоприймальне підприємство” можна виділити наступні проблеми управління ціноутворенням: - зміна технології виробництва виробу чи зміна вартості сировини, призводить до зміни прямих витрат на оплату праці та прямих матеріальних витрат; крім того, досить часто конструктивні чи технологічні зміни по виробах, в силу слабкої взаємодії підрозділів, не враховуються працівниками планово-економічного відділу, що призводить до значних розбіжностей планових прямих витрат від фактичних; - перевірка даних за допомогою спеціалізованих програм, розроблених співробітниками підприємства (опрацювання даних зі структурою, аналогічною структурі реального програмного забезпечення з імітацією даних. В імітаційну базу даних входять додаткові модулі, що дають можливість контролювати потрібні параметри облікового процесу) - оскільки непрямі витрати розподіляються пропорційно прямому фонду оплати праці, будь які зміни масштабів та структури виробництва призводять до зміни розміру непрямих витрат на одиницю виробу, та, відповідно, зміни розміру повної собівартості, прибутку і ціни; - аналіз процесу ціноутворення вказує, що на підприємствах відсутній етап коригування ціни відповідно до фактичної ситуації на ринку [14, 123]. - спостерігається надмірна орієнтація на витрати виробництва; - недостатньо враховуються зовнішні фактори, що часто змінюються; – обраний метод ціноутворення недостатньо враховує можливі інфляційні очікування. Це ж стосується і питань цінового ризику та його можливих наслідків. - недосконалість інформаційного забезпечення процесу ціноутворення; - недостатність маркетингових досліджень як основи для прийняття управлінських рішень в сфері цінової політики; - відсутність належного рівня прогнозування в сфері ціноутворення; - відсутність комплексної оцінки цінової чутливості споживачів, тенденцій та динаміки їх рівня доходів; - ігнорування проведення моніторингу цін конкурентів у процесі розробки цінової політики; - відсутність зв’язку ціни з іншими елементами комплексних маркетингових досліджень. Ці проблеми у сфері ціноутворення знижують як ефективність діяльності підприємств у цілому, так і дієвість цінової політики підприємств зокрема.