0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«Методи ціноутворення та цінова політика підприємства» ( На прикладі ПАТ Житомирський маслозавод) (ID:237332)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 59
Рік виконання: 2016
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ……………………………………………………….5 1.1. Економічна сутність ціноутворення на підприємстві, фактори що впливають на цей процес………………………………………………………..5 1.2. Методи ціноутворення, що використовуються на поточному етапі розвитку економіки……………………………………………………………12 1.3. Цінова політика підприємства: її розробка, реалізація та оцінка її ефективності…………………………………………………………………….18 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»……………………………………………………………….27 2.1. Коротка характеристика фінансово-господарської діяльності ПАТ «Житомирський маслозавод»…………………………………………………..27 2.2. Аналіз процесу ціноутворення на досліджуваному підприємстві…….34 2.3. Оцінка ефективності цінової політики ПАТ «Житомирський маслозавод»……………………………………………………………………..41 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»……………………………………….47 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………54 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….56 ДОДАТКИ………………………………………………………………………
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. В сучасних умовах ринку підприємство має постійно вдосконалювати власний механізм ціноутворення, який впливає на кінцевий фінансовий результат діяльності організації. Цінова політика – ефективний засіб для того, щоб привернути увагу споживачів до продукції. Розробка цінової політики впливає на весь процес реалізації продукції. В залежності від кон’юнктури ринку підприємство формує певний рівень цін на продукцію, при якому отримуватиме запланований обсяг реалізації, а в результаті й запланований обсяг прибутку.Актуальність розгляду даної проблеми обумовлена тим, що при недостатньо правильно сформованій ціновій політиці, підприємство не зможе досягти намічених цілей, тому цьому питанню необхідно приділяти особливу увагу. Метою курсової роботи є дослідження цінової політики підприємства, та при необхідності запропонувати можливі шляхи покращення уцінової політики і обґрунтувати доцільність їх використання. Для досягнення поставленої мети необхідно реалізувати наступні завдання: - надати теоретичне обґрунтування поняттю ціни та цінової політики взагалі; - розкрити основні форми і методи цінової політики; - оцінити роль та значення цінової політики для підприємства; - проаналізувати діючу цінову політику на обраному підприємстві; - запропонувати шляхи покращення цінової політики для досягнення цілей підприємства. Об’єктом дослідження було обрано процес формування цінової політики підприємства. Предметом дослідження є діяльність Публічного Акціонерного Товариства «Житомирський маслозавод», яке виготовляє весь спектор молочних продуктів. Інформаційна база дослідження курсової роботи - це вся спеціальна література, економічна література, конкретна література з бухгалтерського обліку, а також документи які характеризують діяльність і стан підприємства ПАТ «Житомирський маслозавод» (баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про фінансовий результат, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності). Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та закордонних вчених, що стосується цінової політики. При виконанні дослідження курсової роботи використано наступні методи: спостережень; статистичної обробки фінансової інформації; порівняльного фінансово-економічного аналізу; кореляційного аналізу; системного аналізу. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ 1.1. Економічна сутнiсть ціноутворення на підприємстві, фактори що впливають на цей процес Ціноутворення є найважливішим критерієм успіху підприємства і його товару на будь-якому ринку. Проблема ціноутворення постала найбільш актуально на сучасному етапі, тому iснує дуже багато підходів до визначення та утворення ціни. Автори з мікроекономіки розглядають особливості ціноутворення в залежності від типу ринкової структури та акцентують увагу на можливості і мірі впливу продавця (виробника) на рівень ринкової ціни [2]. Бланк І.А., розглядає цiну з точки зору фінансового менеджменту, як засіб забезпечення повного відшкодування витрат і одержання нормального прибутку [3]. Автор праць з маркетингу, Філіп Котлер [8], зосереджується на визначенні ціни з урахуванням ринкових чинників - за маркетинговим підходом, підприємство, знижуючи ціну, не отримує постійної переваги, а збільшуючи її - ризикує, адже конкуренти не наслідуватимуть його, тому підприємству доводиться обирати: або втрата споживачів або повернення до попередніх цін. Для підприємства є дуже важливим ціноутворення, так як від цього на пряму залежить буде фірма мати успіх на ринку чи ні. Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки, її регуляторний вплив на економіку охоплює багато напрямів. Зокрема, за допомогою цін виробництво продукції підпорядковується суспільним потребам, вираженим у формі платоспроможного попиту, ціни стимулюють зниження витрат на виробництво і реалізацію товарів, упровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення якості самих товарів [12]. Цiна є складовою загальної економічної й соціальної політики держави та забезпечує рівні економічні умови і стимули для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, позитивно впливає на збалансування ринку засобів виробництва, товарів і послуг та сприяє підвищенню якості продукції. За результатами опрацьованих джерел, мною було визначено, що серед підходів до встановлення ціни на підприємстві можна виділити наступні проблемні фактори, пов’язані із ціноутворенням: 1) необхідність володiння інформацією. Це означає, що при прийнятті рішень щодо встановлення цін необхідно аналізувати такі види інформації: про ринок у цілому, про конкуренцію на ринку, про ціни, про урядову політику, про виробництво і витрати, про обсяги збуту товарів і прибутку. 2) встановлення цін на нові товари (яких ще не було на ринку). Ця складність зумовлена наступними аспектами: • по-перше, необхідністю завоювання ринку для нового товару, отримання на ньому певної частки i визнання споживачем. Головною задачею є виявити приховані за будь-яким товаром потреби споживача і продавати не властивості товару, а вигоду від нього; • по-друге, обмеженістю достовірної інформації про ринок нового товару, його випробування покупцем, оскільки поява цього товару на ринку - справа майбутнього. Відносно висока частка ризику в оцінці початкової інформації [16]; • по-третє, певною складністю прогнозування майбутньої кон’юнктури ринку і сприйняття ним нового товару. Також дуже важко є передбачити як вплине, позитивно чи негативно, на споживача реклама чи iнші маркетингові заходи. 3) жорстка конкуренція. При її наявності, викликає необхідність зниження цін на продукцію або використання інших конкурентних переваг, що може бути досягнуто тільки за умови розробки адекватного сучасним умовам господарювання економічного механізму формування цінової політики підприємства. 4) попит. Інколи назва цього фактора ціноутворення звучить в іншій інтерпретації - споживачі, що абсолютно справедливо, оскільки саме від того, чи буде прийнята споживчими та чи інша ціна на товар, залежить і обсяг продажу, i врешті-решт, економічні результати діяльності фірми . Так як, проблем щодо встановлення цін є досить багато, то в залежності від того, яку ціль ставить перед собою підприємство, ціноутворення має відбуватися на комплексних засадах. Отже, це повинен бути такий комплекс дiй, на довгострокову перспективу, який був би спрямований на досягнення поставлених цілей з найменшими витратами й найбільшою ефективністю. Отже, сьогодні, коли ситуація на ринках продукції постійно змінюється, потрібно розглядати ціноутворення як процес, на який впливає ряд факторів. За таких умов стає неможливим використовувати один метод ціноутворення і приділяти увагу одному чи кiльком факторам. Тому потрібно об’єднати різні методи ціноутворення і враховувати фактори впливу з метою отримання обґрунтованої, конкурентоспроможної ціни на продукцію, яка допоможе підприємству розвиватись. Ці методи повинні враховувати: 1) вплив витрат на ціноутворення і за допомогою сукупності заходів з економії витрат стимулювати зниження їх рівня; 2) вплив конкурентів; 3) вплив держави; 4) вплив споживачів; 5) вплив інших факторів. Фінансове положення підприємств і на сьогоднішній день далеке від стабільного, існує цілий ряд труднощів як із забезпеченням виробництва, так і з перебудовою i впровадженням нових технологій. Ринок диктує необхідність розробки нових методологічних підходів до ціноутворення на підприємстві і вимагає комплексного підходу до вирішення цієї проблеми. Алгоритм процесу маркетингового ціноутворення в рамках компанії можна побудувати за такими етапами: - постановка завдань ціноутворення; - визначення стану та особливостей ринкового попиту (шкала попиту, чутливість споживача до ціни — еластичність попиту); - оцінка витрат (постійних, змінних, повних, інших); - аналіз конкурентів (особливості ринкових пропозицій, ціни, витрати та інше); - вибір методу ціноутворення; - остаточної ціни. На формування рівноважної ціни в ринковій економіці впливають процеси монополізації виробництва і прогресивного оподатковування виробників. Високий ступінь концентрації виробництва призводить дo появи монополій. Монополії, за певних умов, скорочують пропозиції товарів і піднімають їхню ціну. Високий рівень податків дозволяє державним органам вилучати у виробників значну частку прибутку, що в остаточному підсумку призводить до скорочення інвестицій, виробництва пропозиції товарів. Цей процес може виявлятися в довгостроковому періоді. В умовах короткого періоду, коли пропозиція товарів велика, виробники не можуть включати величину податків у ціну товару, тому джерелом сплати високих податків може бути рента виробника, що володіє диференціальними перевагами. На процеси ціноутворення впливає некомпетентна економічна політика державних органів. Якщо ціни встановлюються в законодавчому порядку на дуже низькому рівні, нижче рівноважної ціни, то виробники скорочують пропозицію товарів і утвориться дефіцит товарів. З іншого боку, встановлені державою гарантовані ціни відшкодовують витрати виробництва і дають нормальний прибуток, то дефіциту товарів не виникає Подібні процеси мають місце, наприклад, у сільському господарств розвинутих країн. Фермери США беруть участь у програмах держави по розвитку сільського господарства, де гарантований збут продукції і визначений рівень цін. Визначення цін попитом та пропозицією і, поряд з цим, визначення попиту та пропозиції цінами ускладнюється ще й тим, що попит визначає пропозицію і, навпаки, пропозиція визначає попит, виробництво визначає ринок, і ринок виробництво. Цей процес перестановок тез і аргументів, причин і наслідків вводить економістів у замкнуте коло. З іншого боку, якщо дві сили, рівні за величиною, діють у протилежних напрямках, вони взаємно знищуються. Але попит та пропозиція в економіці, у дійсності, ніколи не покриваються, а якщо й покриваються, то тільки випадково. Теорія ціни за Марксом У зв'язку з вищевикладеним можна поставити іншу проблему, коливання попиту та пропозиції пояснюють варіацію ринкових цін навколо якоїсь субстанції. У теорії Маршалла і сучасних економістів ця проблема очевидна і проявляється в розкритті механізму формування ціни в довгому періоді, коли пропозиція пристосовується до попиту. Відповідно до теорії Маркса, такою субстанцією є вартість товару. Величина вартості товару визначається суспільно необхідними витратами робочого часу на його виробництво. Людська праця створює вартість, але сама праця не є вартістю. Вартістю вона стає в застиглому стані, у предметній формі. Вартість може виявлятися в суспільних відношеннях одного товару до іншого, тобто в їхньому міновому відношенні, при обміні. На визначеному етапі розвитку товарного, виробництва товари володіють загальною для них усіх формою вартості, а саме грошовою. Ціна є грошовим вираженням вартості товару. В міновому відношенні може виразитися як величина вартості товару, так і той плюс або мінус у порівнянні з нею. Можливість відхилення ціни від величини вартості закладена вже в самій формі ціни. Ця відмітна риса є адекватною формою такого способу виробництва, при якому як правило, може прокладати собі шлях через постійні коливання попиту та пропозиції товарів, що як сліпо діє закон середніх чисел. Форма ціни не тільки припускає можливість кількісної розбіжності величини вартості з ціною, але вона може ховати в собі й якісне протиріччя, внаслідок чого ціна взагалі перестає бути вираженням вартості. За теорією Маркса, ціна товару залежить від величини його вартості відносної вартості, кількості грошей, що знаходяться в обігу. Ринкова вартість може формуватися на основі різних індивідуальних вартостей товарів, що випливають з вартостей товарних мас, вироблені при різних матеріальних умовах виробництва. Якщо попит та пропозиції рівні, то в основі ринкової ціни лежить суспільна, ринкова вартість, обумовлена середньою вартістю. Величина ринкової вартості визначається не умовами виробництв товару, а умовами його відтворення, тобто робочим часом, необхідних для його відтворення. Конкуренція товаровиробників змушує їх робити товар з меншою величиною вартості. Величина ринкової вартості товару може варіювати в діапазоні від мінімальної індивідуальної вартості до максимальної індивідуальної вартості всієї товарної маси, представленої на ринку. Вона не може бути вижче і нижче себе самої. Якщо попит значно перевищує пропозицію товарів на ринку, то в основі ринкової вартості може лежати індивідуальна вартість у відносно гірших умовах виробництва. Якщо пропозиція товарів значно перевищує попит, то в основі ринкової вартості може лежати індивідуальна вартість у відносно кращих умовах виробництва. Таким чином, усі варіанти формування рівноважної цінової теорії Маршалла, всі величини рівноважної ціни можуть бути представлені у формуванні ринкової вартості. Якщо взяти тривалий період, то попит і пропозиція завжди взаємно покриваються. Цим шляхом ринкові ціни наближаються до ринкової вар тості. На визначеному етапі розвитку матеріального виробництва з'являється можливість перерозподілу суспільної праці механізмом конкуренції між галузями. Це відбувається в результаті міжгалузевої конкуренції товаровиробників при наступних умовах: - повна свобода торгівлі усередині суспільства й усунення всіх монополій, крім природних; - розвиток кредитних відносин; - скасування всіх законів, що перешкоджають переміщенню робітників з однієї сфери виробництва в іншу, байдуже відношення робітника до змісту його праці; - ведення праці в усі сферах виробництва до простої Праці, що досягається в машинному виробництві; - звільнення робітників від усіх професійних забобонів. У результаті міжгалузевої конкуренції відбувається формування ціни1 виробництва (яку раніше економісти називали ціною витрат). Ціна виробництва включає витрати виробництва плюс середній прибуток (нормальний прибуток у термінології інших економістів). В основі ринкової ціни може лежати ціна виробництва. Над нормальний прибуток не сумісний з рівновагою. Формування ціни виробництва відбувається в результаті перерозподілу створюваної додаткової вартості між галузями механізмом варіації ринкових цін, унаслідок динаміки пропозиції товарів. А в результаті проникнення в дану галузь капіталів більш високої органічної побудови, з більш високою продуктивною силою праці або підвищення органічної побудови галузевих капіталів відбувається стійке формування ціни виробництва. І в результаті цього вартість товару є математичною межею ціни виробництва. Тому немає протиріччя між вартістю і ціною виробництва. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД» 2.1. Коротка характеристика фінансово-господарської діяльності ПАТ «Житомирський маслозавод» ПАТ «Житомирський маслозавод» є провiдним переробним пiдприємством областi. Основу дiяльностi товариства становить виробництво всього спектру молочних продуктiв. Продукцiя заводу користується широким попитом на ринку України, а також за її межами (Iзраїлi, Молдавiї, Голландiї, Болгарiї, Країнах Сходу та iн.). Заводом створено дiєву мережу торгiвельних представництв i дилерських мереж та постiйно проводиться робота по її розширенню. Значна увага також придiляється розширенню асортиментного ряду продукцiї та її подальшого просування на ринках збуту. Основна продукцiя заводу - морозиво, якого за добу виробляють бiльше 100 тон. Основнi зусилля направляються на створення i просування елiтного морозива, яке є перспективним напрямком розвитку галузi виробництва морозива. Але спрямовуючи основну увагу на розвиток премiєм - сегменту, компанiя не збирається вiдмовлятися вiд морозива середньої i низької цiнової категорiї. Крiм морозива, Житомирський маслозавод також виробляє високоякiсне вершкове масло, сухе знежирене молоко, вершки, сметану, пастеризоване i пряжене молоко, кефiр, ряжанку, фруктовi йогурти, глазурованi сирки пiд ТМ «Пустунчик» та ТМ «Єралаш», замороженi сумiшi, гриби, овочi та ягоди пiд ТМ «Шеф-Кухар». Вiдзначимо, що молочна галузь, в якiй працює пiдприємство характеризується досить складними економiчними умовами господарювання, оскiльки основнi постачальники пiдприємства - сiльськогосподарськi пiдприємства i особистi селянськi господарства, не забезпечують вимог технологiчних стандартiв переробки молока. В основу збуту продукцiю покладенi дистрибюторськi договори. Основними покупцями продукцiї Товариства, доля яких складає не менше 5% у загальному об'ємi продажiв, є ТОВ «Айс Тiм» (9%), ТОВ ТФ «Рудь» (9%), ТОВ АТБ Маркет (8%) та ФОП ДЯчун В.Г. (7%). Предметом договорiв з цими покупцями є молочна продукцiя та замороженi овочi. Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» - компанія «Рудь» - лідер серед українських виробників морозива, фасованого вершкового масла, заморожених продуктів, а також головний постачальник кисломолочної продукції на ринку Житомирської області. «Морозиво № 1» - це не лише рекламний слоган, а й мета існування компанії. Саме тому продукція підприємства не лише задовольняє потреби, а й перевищує сподівання споживачів. Секрет успіху ПАТ «Житомирський маслозавод» простий - висока якість, оригінальність і постійне оновлення асортименту, який би відповідав сучасним тенденціям ринку, поєднуючи в собі передові технології і традиції. В якості вхідної інформації для проведення розрахунків використовуємо дані річної звітності підприємства, за 2013 -2015 рр., а саме: форми №1 «Баланс підприємства»(Додоток А, Додаток Б), №2 «Звіт про фінансові результати»(Додаток В, Додаток Г), а також різноманітну оперативну, облікову інформацію, зокрема дані економічного відділу та бухгалтерії. Виходячи з аналізу таблиці 2.1. можна зробити висновки про господарсько-економічну діяльність ПАТ «Житомирський маслозавод» за період 2013-2015 роки. З таблиці видно, що виручка від реалізації товарів (послуг) за 3 роки суттєво змінювалася. Найбільшою вона була у 2015 році. Виручка від реалізації продукції у 2015 році склала 1 835 104 тис. грн., що на 33,9% (464 638 тис. грн.) більше ніж за попередній рік. А прибуток від операційної діяльності у 2014 році знизився на 10,1% (16,257 тис.грн.) порівняно з 2013 роком, але підвищився у 2015 році 37,5% (86,635 тис. грн.) завдяки нарощуванню обсягів виробництва, розумної асортиментної політики, підвищенню якості продукції.