Зразок роботи
Вступ
Для того, щоб здійснювати господарську діяльність і нормально функціонувати будь – яке сучасне підприємство повинно мати потрібний ресурс, тобто мати певні кошти і джерело, завдяки якому може виробити і здійснити реалізацію матеріального блага, робіт і послуг. Такі засоби, в першу чергу можуть виступати основні фонди підприємства, які можуть складатися з будівель, споруд, машин і обладнання.
Актуальність відносно вивчення основних засобів зумовлюється тим, що під час відносин на ринку на перший план висувається питання стосовно технічного рівню, якості, надійності продукції, що цілком може залежити від якісного тану основного фонду підприємства і його ефективного використання, оскільки поліпшення якості засобу праці може забезпечити основну частину по зростанню ефективності всього виробничого процесу.
В останні роки дана проблема добре усвідомлюється економістами і широко висвітлена в літературі по економічним дисциплінам. Позитивне є те, що саме вітчизняні економісти займаються вивченням даного питання.
Великий внесок під час дослідження проблем аналізу основних засобів були внесені наступними вченими – економістами: М.І.Скрипник, В.В. Сопко, М.Т.Білуха, В.П.Завгородній, В.Г.Андрійчук, М.І. Бондарь, Л.В, Гуцаленко,О.А.Петрик, Л.С. Стригуля, О.Ф. Андросова,К.А. Калугіна, А.П. Макаренко і інші.
Мета курсової роботи – провести аналіз основних засобів на досліджуваному підприємстві ТОВ «Нібулон».
Вийшовши з мети, яка поставлена мною були сформовані наступні завдання:
1.Дослідити теоретичну основу аналізу основних засобів.
2.Розглянути економічну характеристику досліджуваного підприємства.
3.Провести аналіз основних засобів на прикладі досліджуваного підприємства.
Предмет курсової роботи – використання і стан основних засобів на підприємстві.
Об’єкт курсової роботи – основні засобів на прикладі досліджуваного підприємства ТОВ «Нібулон».
Методи дослідження: аналіз і синтез, табличний, графічний, аналітичний.
Розділ І. Теоретична основа аналізу основних засобів підприємства
1.1. Економічний зміст, основні завдання аналіз основних засобів підприємства
Основний засіб повинен здійснити забезпечення належної матеріальної умови для того, щоб здійснювати господарську діяльність підприємства, зберігати потрібний обсяг виробничого запасу, проводити транспортні, розвантажувально-навантажувальні, фасувальні і інші підготовчі операції, які пов’язані з тим, щоб отримати і реалізувати продукцію, надати послугу, організувати працю і відпочинок робітнику підприємства, підвищити продуктивність праці і ефективність господарювання на підприємстві. Рішення даного завдання може сприяти цілеспрямована робота по формуванню обсягу і складу основного засобу, створення режиму і умови відносно експлуатації, підтримка в робочому стані і виборі політики амортизації. Таким чином, основний засіб – це найбільш важливий елемент продуктивної сили, що повинен допомогти процесу виробництва, а також розподіл, обмін і споживання ресурсу. Водночас потрібно відзначити, що сучасне визначення основного засобу не являється однозначне. Відносно економічної точки зору термін «основний засіб» розуміється як матеріальний засіб, що має використовуватися в діяльності підприємства на протязі періоду, який більше 365 календарних дні, від дати його вводу в експлуатацію і вартість якого має поступово зменшуватися завдяки фізичному і моральному зносу. Характерна особливість основного засобу це: використання в натуральному виді на протязі тривалого часу ( не менше ніж рік); схильність до зносу, що повинен виявитися в поступовій втраті можливої в подальшому експлуатації завдяки старінню, закінченню резерву потужності (матеріальний знос) або втрата доцільності в подальшій експлуатації завдяки виникненню основного засобу, що має якіснішу характеристику (моральний знос); специфічний характер по кругообігу і відшкодуванню вартості – завдяки механізму поступової амортизації, відносячи амортизаційні відрахування на поточну витрату підприємства, і відповідно, вартість товару (роботи, послуги). Основний засіб підприємства повинен відіграти велику роль в фінансово – господарській діяльності підприємства, здійснюючи забезпечення ефективної і безперебійної роботи будь-якого підприємства. Але питання, по залученню основного засобу може нести як позитивний, так і негативний характер, оскільки має потребувати значного фінансового вкладення. Своєчасне відновлення основного засобу може запобігти таким чинникам: недостатній обсяг грошових коштів повинен залежати від фінансової можливості і низької ефективності діяльність за попередній період: висока вартість основного засобу, порівнюючи його з іншим активом. Вказане, може дозволити дати висновок, що кожне підприємство повинно мати зважений підхід відносно процесу по управлінню ефективністю по використанню основного засобу в фінансово – господарській діяльності. Одиниця обліку основного засобу – це об’єкт основого засобу. Даний об’єкт повинен представляти собою закінчений пристрій, що має усі пристосування і приладдя до нього або певний окремий контруктивно відокремлений предмет, який призначається для того, щоб виконати певну самостійну функцію, або відокремлений комплекс з’єднаного предмету, що має одне або різне призначення, і яке повинно обслуговувати загальне пристосування, приладдя, керування і єдиний фундамент, завдяки чому кожен предмет повинен виконати свою функцію, а комплекс – певну роботі тільки в складі комплексу, а не самостійно. Завдяки п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7. «Основні засоби» [4] основний засіб на підприємстві – це матеріальний актив, який підприємство утримує для того, щоб використати його в виробничому процесі або поставка товару, надання послуги, здача в оренду іншій особі, або для того, щоб здійснити адміністративну і соціально – культурну функцію, очікуваний строк корисного використання якого більше 1 року ) або операційний цикл, якщо він довше за 1 рік). [4]
Вказаний підхід відносно трактування даного поняття має прослідковуватися в МСБО 16 «Основний засіб» [5] – це матеріальний актив, яким підприємство володіє для того, щоб використати його в процесі виробництва, поставки товару, здійснення послуги, здачі в оренду або для цілі по управлінню, і яка, яка передбачено, буде використовуватися на протязі більше одного звітного періоду. Податковий кодекс дав таке визначення основного засобу: [3]: Основний засіб – це матеріальний актив, в тому числі запас корисних копалин, які надані для користування (виключається вартість землі, незавершеної капітальної інвестиції, автомобільної дороги загального користування, бібліотечного і архівного фонду, матеріального активу, вартість якого більше 20000 грн (3 23 травня 2020 року – до цього вартість була 6000 грн), невиробничий основний засіб і нематеріальний актив), який має призначатися платником податку для того, щоб використати його в господарській діяльності даного платника податку, вартість якого перевищує 20000 грн і поступово повинна зменшуватися завдяки фізичному або моральному зносу і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію повинен становити понад 1 рік ( або операційний цикл, якщо він буде довшим за рік). Таким чином, потрібно відмітити, що нормативно – правовий акт різниться відносно трактування терміну «основний засіб». В таблиці 1.1. я навів порівняльну характеристику відносно податкового і бухгалтерського підходу відносно визнання основного засобу.
Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика податкового і бухгалтерського підходу відносно трактування терміну «основний засіб» [6]
Ознака Бухгалтерський підхід Податковий підхід
Матеріальність Основний засіб це тільки матеріальний актив. Основний засіб може бути тільки матеріальним активом
Контроль Актив – це ресурс, який контролює підприємство завдяки минулій події, використання якого, як очікується, може призвести до того, що в майбутньому можна отримати економічну вигоду Особа, що здійснює сплату податку на прибуток – це фактично власник основного засобу
Продовження таблиці 1.1.
Строк використання Строк відносно використання має бути з дати введення в експлуатацію не перевищити 1 рік (або операційний цикл, якщо він триває більше ніж рік) Строк відносно використання має бути з дати введення в експлуатацію не перевищити 1 рік (або операційний цикл, якщо він триває більше ніж рік)
Призначення Для того, щоб використати його під час виробництва/ діяльності по постачанню товару, наданню послуги, здачі в оренду іншій особі або для того, щоб здійснити адміністративну і соціально – культурну функцію До основного засобу можуть бути віднесений той об’єкт, який суб’єкт господарювання хоче використати для власної господарської діяльності.
Межа вартості Не передбачається Основний засіб – матеріальний актив, вартість якого може перевищити 20000 грн.
Як показали дані вказаної таблиці, така ознака основного засобу як матеріальність і строк корисного використання в бухгалтерському і податковому законодавстві повністю тотожні. Водночас потрібно звернути увагу, що за іншою ознакою податковий і бухгалтерський підхід має суттєву відмінність. Проблема по визнанню основного засобу дуже тісно зв’язана з терміном їх оцінки, так як застосувавши принцип єдності і реальності по оцінці основного засобу являється визначальним фактором по організуванню обліку на будь-якому підприємстві. Можна вважати, що сутність оцінки може полягати в тому, щоб присвоїти числове значення основному засобу по визначеному правилу.
Всі основні засоби, крім землі повинні мати фізичний і моральний знос, тобто завдяки впливу фізичної сили, технічного і економічного фактору вони можуть поступово втратити свою якість і прийти в непотреб. Постепове перенесення діючого основного засобу на готовий продукт і накопичення грошового фонду для того, щоб замінити зношений об’єкт отримало назву амортизації. [3] . Завдяки Податковому кодексу [3] амортизація являється поступовим віднесенням витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основного засобу, на зменшення коригованого прибутку платника податку в межі норми амортизаційного відрахування. [3].
Завдяки зростанню норми амортизаційного відрахування можна здійснити посилення внутрішнього інвестиційного потенціалу і покращити фінансовий стан підприємства. А завдяки його зменшенню будуть більше надходити коштів до державного бюджету. Таким чином, нарахування амортизації в податковій цілі має регулювати відносину підприємства і бюджету маючи відповідність в державній політиці економічного розвитку.
Амортизація основного засобу повинна проводитися до того моменту, коли об’єкт основного засобу досяг свою ліквідаційну вартість.
ПСБО 7 «Основні засоби» [4] передбачає, що амортизація основного засобу має нараховуватися застосовуючи наступні методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий.
Підприємство може самостійно обрати будь – який метод по нарахуванню амортизації, визначивши строк корисного використання об’єкту основного засобу і порядок формування його вартості, що має бути передбачена завдяки податковому законодавству. Амортизація – це вторинне явище після зносу основного засобу і систематичний розподіл вартості необоротного матеріального активу, що амортизується, на протязі строку його корисного використання.
Завдання аналізу основного засобу : виявити забезпеченість підприємства і його структурного підрозділу ОЗ; визначити рівень використання ОЗ і фактору, який може вплинути на нього; встановити належну комплексність по наявному парку обладнання; з’ясувати ефективність по використанню обладнання в часі і по потужності; розрахувати вплив по використанню ОЗ на обсяг виробництва; виявити резерв по підвищенню ефективності по використанню ОЗ. Джерело інформації: паспорт підприємства, план економічного, соціального, технічного розвитку, форма статистичної звітності, дані відносно наявності невстановленого і зайвого обладнання, матеріал по інвентаризації основного засобу, інвентарна картка обліку ОЗ, матеріал відділу головного механіка, головного інженеру, головного технолога.
Аналіз по оцінці використання основного засобу потрібно розпочати з оцінки зміни в наявності основного засобу на кінець звітного періоду, порівнюючи на початок і визначивши темп збільшення (темп росту і приросту).
Наступний етап – це дослідити зміну, яка відбулася в структурі основного засобу. Під структурою основного засобу можна розуміти співвідношення окремої групи основного засобу. Будь – яке підприємство повинно створити оптимальну структуру основних засобів, здійснюючи постійне поліпшення завдяки оновленню і модернізації обладнання, зменшення частки зайвого, малоефективного обладнання, збільшення рівня автоматизації, механізації, спеціалізації і кооперування.
Аналіз зміни по структурі основного засобу можна провести завдяки методу порівняння питомої ваги в кожній групи основного засобу відносно їх загальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічним показником на початок періоду. Найбільша питома вага в складі основного засобу має встановити виробничий основний засіб, тобто той фонд, який безпосередньо пов’язаний з виробництвом продукції.
Для того, щоб більш глибше дослідити і розробити заходи по підвищенню ефективності використання ОЗ потрібно зайнятися вивченням вікового складу різного виду обладнання. Він повинен характеризувати технічний рівень основного засобу і ступінь його моральної зношеності, може дати можливість визначити придатне обладнання, а також обладнання, яке має потребувати капітального ремонту, непридатне обладнання і обладнання, яке потрібно списати. Важливий етап в аналізі основного засобу - це дослідити технічний стан основного виробничого фонду, який повинен мати наступні показники: коєфіцієнт оновлення, коєфіцієнт придатності, коєфіцієнт зносу, коєфіцієнт вибуття.
Для того, щоб дати узагальнуючу оцінку динаміці основного засобу і характеру його зміни потрібно розрахувати коєфіцієнти оновлення, вибуття.
Магістр