Зміст
ЗМІСТ:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи інвестиційного розвитку курортних територій
1.1. Поняття інвестиційного розвитку курортної території та фактори його формування
1.2. Чинники інвестиційного розвитку курортної території
1.3. Нормативно-правове забезпечення інвестиційної діяльності в Україні
Розділ 2. Методичні підходи до оцінки інвестиційного розвитку
2.1. Рекреаційний потенціал АР Криму
2.2. Оцінка інвестиційного розвитку курортної території АРК
2.3. Проблеми забезпечення інвестиційного розвитку АР Криму.
Розділ 3. Перспективи підвищення інвестиційної привабливості АРК.
3.1. Активізація маркетингових зусиль органів місцевої влади АРК з метою підвищення інвестиційної привабливості регіону
3.2. Перспективні напрямки інвестування в АРК
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Висновки
На підставі проведеного дослідження інвестиційної привабливості курортної території на прикладі АРК зроблені наступні висновки.
Проблема отримання інвестицій в АРК у наш час стоїть дуже гостро, бо від цього не в останню чергу залежить подальший економічний розвиток країни та підвищення добробуту й фінансової спроможності громадян.
Пріоритетний розвиток в Криму полягає в рекреаційній та промисловій галузі господарства.
Обсяг інвестицій в кримську економіку демонструє в останні десять років стійку тенденцію зростання, особливо рекреаційну сферу Криму. Це дозволило Автономній Республіці Крим увійти до першої десятки серед регіонів України за обсягом залучення іноземного капіталу.
У оцінці наслідків інвестиційної діяльності іноземних інвесторів в АРК серед кримських аналітиків переважає констатація того, що іенвестування здійснюється не в достатньому розмірі.
Так в 2009 році в АРК суттєво знизився, що викликано світовими кризовими тенденціями. Проте в АРК ведеться активна робота по підвищенню інвестиційної привабливості курортної території.
Основну причину низької ефективності іноземного інвестування економіки Криму можна позначити через несприятливий інвестиційний клімат. У цього поняття є декілька складових: економічна, юридична і територіальна.
Економічну і юридичну складові несприятливого інвестиційного клімату в АРК можна пояснити непрозорістю процесу розподілу землі і приватизації майна в автономії. Сенс територіальної складової проблеми не сприятливості інвестиційного клімату в АРК визначається відсутністю в автономії генерального плану облаштування її території. Це породжує волюнтаризм в здійсненні регіональних моделей інвестування.
В Автономній Республіці Крим склалася непропорційна модель якості інвестицій. Це модель пріоритетного розвитку в Криму рекреаційної галузі господарства. Але в регіоні є значний потенціал розвитку інноваційних промислових виробництв, зокрема машинобудівних. У стратегічному контексті пріоритетом інвестиційної політики в Криму повинне стати впровадження інноваційної моделі інвестування території. На даний час в Криму не спостерігається готовності проводити промислову політику, яка могла б сприяти позитивним структурним зрушенням в економіці регіону.
Враховуючи специфіку та складність прийняття іноземним інвестором рішення про вкладення капіталу за кордоном, для підвищення інвестиційної привабливості АРК , виникає природна потреба у цілеспрямованій роботі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з цими інвесторами, формуванні позитивного іміджу АРК.
Маркетингова стратегія залучення іноземних інвестицій в економіку АРК повинна включати як комплекс заходів регулятивно-стимулюючого характеру (забезпечення функціонування режиму максимального інформаційного сприяння, впровадження спрощених процедур реєстрації, або навіть в межах повноважень – окремих фіскальних преференцій, заохочувальної, принципової, попередньої та процесуальної підтримки), так й цільову роботу з інвесторами відповідної категорії щодо реалізації певних проектів, а також формування та здійснення інформаційно-презентаційної політики регіону через канали розповсюдження комерційної інформації.
Місія АРК може бути сформульована наступним чином: Бути лідером серед регіонів України за кількістю залучених інвестицій в економіку, суттєве поліпшення інвестиційного клімату республіки, що активізує інвестиційну діяльність та створить умови для зростання надходжень іноземного капіталу в економіку республіки та сприятиме більш ефективному й оперативному розв’язанню існуючих проблем соціально-економічного розвитку республіки.
Реалізувати поставлену мету можна на основі проведення послідовної політики, спрямованої на підтримку інвестиційної діяльності на території республіки, відпрацьовування механізмів мобілізації бюджетних і позабюджетних фінансових ресурсів, альтернативних джерел фінансування та міжнародної технічної допомоги для реалізації інвестиційних програм, залучення зовнішніх інвестицій і підвищення ефективності їх використання.
На підставі проведеного SWOT-аналізу АРК, пропонується зміцнення конкурентних позицій АР Крим на ринку рекреаційних послуг та підвищення його інвестиційної привабливості здійснювати шляхом реалізації п'яти узгоджених між собою цільових стратегій: товарної, цінової, стратегії територіального розвитку, стратегії розподілу і стратегії просування.
Товарна стратегія передбачає: поліпшення якості наявного рекреаційного продукту; створення нових рекреаційних продуктів, виходячи з можливостей регіону і потреб цільових ринків (розвиток релігійного, сільського зеленого, конгресового, екстремального та інших видів туризму); підвищення комфортності та якості обслуговування (зміна традицій обслуговування, приведення його до міжнародних норм); збільшення тривалості сезону (розширення складу підприємств додаткового обслуговування рекреантів, формування різних за інтересами категорій рекреаційного потоку, розвиток у міжсезоння зимового гірськолижного, кінного, риболовного, мисливського, конгресового, спелеотуризму та ін.).
Цінова стратегія полягає у пропозиції привабливіших цін, ніж у конкурентів (Турція, Єгипет). Важливим завданням є розвиток мережі прямих представництв рекреаційних підприємств Криму в регіонах України та за кордоном. За рахунок скорочення кількості посередників ціни на відпочинок на півострові можна суттєво знизити (в Києві на 15-20%, в Москві на 30% і більше).
Стратегія територіального розвитку повинна бути спрямована на взаємозв'язане збалансоване функціонування всіх рекреаційних районів Криму з метою найповнішого задоволення різноманітних рекреаційних потреб.
У стратегії розподілу доцільно зробити акцент на виборі найефективніших каналів реалізації рекреаційного продукту відповідно до його особливостей і особливостей цільового ринку, а також на виборі посередників відповідно до особливостей продукту, клієнтів і цільового ринку.
Стратегію просування доцільно сформувати із заходів, спрямованих на завоювання ринків за допомогою різних інструментів, у тому числі засобами реклами в залежності від територіальних цільових сегментів.
До пріоритетних напрямків розвитку, що вимагають першочергового інвестування, віднесені наступні галузі господарського комплексу Автономної Республіки Крим: рекреаційний комплекс; харчова та переробна галузі; сільське господарство; енергозберігаючі та екологічно чисті технології.