Зразок роботи
Вступ
В сучасних умовах розвитку національної економіки важливе значення має стан банківської системи. Саме банки є одним з головних джерел інвестування фінансових ресурсів в економіку країни. Забезпечення стабільності банківської системи – це першочергове завдання, яке необхідно вирішити на шляху інтеграції України до європейського економічного простору. З розвитком міжнародних відносин та посиленням глобалізаційних процесів у банківській сфері виникає все більше проблем, які необхідно негайно вирішити, щоб забезпечити її стабільність та нормальне функціонування національної економіки.
Сьогодні банківська система України – це один з найбільш розвинених елементів господарського механізму, оскільки її реформування було почато раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва.
Сукупність усіх банків є банківською системою, поява якої була зумовлена розширенням їх діяльності і неможливістю реалізації окремо, поза підпорядкуванням єдиним правилам ведення операцій, поза опори на центр з його функціями, що об'єднують діяльність системи. Саме тому банківська система почала формуватися тільки в умовах появи центральних банків і виділення їх з числа інших банків не тільки в якості емісійних центрів, а й регулюючої ланки.
Теоретична база дослідження. Дослідженням банківської системи та напрямків її ефективного розвитку займались такі вчені: Алексєєв І., Барановський О., Вовчак О., Геєць В., Кірєєв О., Козоріз М., Корнєєв В., Крупка М., Міщенко В., Смовженко Т., Стельмах В., Хома І. та ін.
Мета курсового дослідження: визначити теоретичні засади банківської системи та напрямків її ефективного розвитку.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
• загальна характеристика поняття банківської системи;
• визначення структури банківської системи України;
• загальна характеристика сучасного стану банківської системи України;
• загальна характеристика напрямів розвитку банківської системи України.
Об’єктом дослідження виступає характеристика банківської системи України.
Предметом дослідження є напрями розвитку банківської системи України.
Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як :
• метод аналізу;
• метод порівняння і співставлення;
• метод узагальнення.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 38 сторінок.
Розділ 1. Теоретичні засади поняття банківської системи
1.1. Дослідження поняття банківської системи
Банківська система – одна з найважливіших і невід'ємних структур сучасної економіки. Основним елементом банківської системи є банк [6, с. 5].
Банківська система кожної держави (незалежно від економічної моделі і організації суспільних відносин) грає найважливішу роль в забезпеченні руху грошових потоків. Вона бере участь в реалізації основних функцій фінансової системи шляхом:
• забезпечення стабільності грошової одиниці;
• забезпечення переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордон держав і між окремими регіонами;
• розробки та забезпечення способів управління ризиками;
• забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів і їх розподілу між окремими суб'єктами господарювання;
• забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем (зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, які сприяють торгівлі);
• забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, яка дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих сферах економіки [5].
Існує досить велике різноманіття визначень сутності терміну «банківська система», починаючи як від сукупності її визначення, взаємопов’язаних фінансово-кредитних установ до набагато ширшого погляду [34, с. 54].
Для з'ясування суті поняття «банківська система» наведемо такі визначення вчених. Так, у «Фінансовому словнику» і «Термінологічному словнику ринкової економіки», банківську систему України вважають «сукупністю банківських установ, що функціонують на території України» [11, с. 24; 36, с. 89]. Таке визначення банківської системи не відображає її сутності та ролі в економіці, так як трактує її як територіальне об'єднання суб'єктів господарювання без чітко визначеної мети.
У Банківській енциклопедії банківська система визначається як «сукупність різних видів банків і банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів, надаються клієнтурі кредити та різноманітні послуги щодо прийому вкладів і наданих кредитів. Ця система є внутрішньо організованою, має загальну мету і завдання» (рис. 1) [10, с. 190]. В Енциклопедії банківської справи України банківська система визначається як «сукупність різноманітних видів банків та банківських установ у їх взаємозв’язку, складова частина кредитної системи України» [10, с. 56].
Рис. 1.1 Складові елементи банківської системи та її інфраструктури
Більш конкретне визначення представлено В. А. Онищенко: «законодавчо визначена, чітко структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю» [25, с. 57]. Але наведене визначення теж не розкриває сутності поняття «банківська система». У визначенні, запропонованому С. Подик, до банківської системи включені кредитні установи: «сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, які функціонують в рамках єдиного грошово-кредитного механізму» [30, с. 5]. На наш погляд, це швидше трактування кредитно-банківської системи.
Під банківською системою розуміється строго визначена законом структура спеціалізованих організацій особливого роду, що діють у сфері фінансів і грошово-кредитних відносин і мають виняткові повноваження для здійснення банківської діяльності. В єдину банківську систему, таким чином, включені центральний банк, комерційні банки та їх філії, філії та представництва іноземних банків. На даний час в широкому сенсі слова банківська система включає не тільки банки, але і супутні кредитні організації, які дозволяють банкам більш ефективно виконувати свої функції, зокрема союзи і асоціації банків, банківську інфраструктуру і банківський ринок [39, с. 9].
М. Савлук вважає, що «банківська система – це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність із чітким визначенням місця, субординації та взаємозв’язків окремих її елементів та ланок. Вона виконує свої специфічні функції й роль в економіці, які, хоч і пов’язані з функціями та роллю окремих банків, проте не повторюють їх і не зводяться до них, а мають самостійне значення» [7].
Також вважаємо, що в умовах глобалізації потрібно розглядати сучасну банківську систему як частину глобального світового фінансового ринку, динамічну цілеспрямовану відкриту систему, яка складається з великої кількості елементів, що виконують різні функції й мають багаторівневу ієрархічну структуру.
В. С. Стельмах визначає, що «банківська система – це складний комплекс, який функціонує та розвивається відповідно до низки законодавчих і нормативних документів. Основним елементом цієї системи є комерційний банк» [22].
Тому банківська система часто вважається індикатором нестабільності розвитку економіки та вимагає посиленої уваги зі сторони Національного банку, головна мета діяльності якого – забезпечення стабільності національної грошової одиниці й банківської системи в цілому.
Здійснивши критичний аналіз наукової літератури вітчизняних та зарубіжних вчених виокремлено три підходи до поняття «банківська система»: інституційний, функціональний та системний підходи [16].
З інституційної точки зору банківська система виступає як «сукупність універсальних і спеціалізованих банків та емісійних банків», «сукупність банківських і небанківських фінансових установ, що виконують окремі банківські операції», «сукупність взаємопов'язаних фінансово-кредитних установ (банків)» [16].
Системний підхід дозволяє трактувати дефініцію «банківська система», як ключову динамічну складову фінансової системи, що історично формується під впливом зовнішніх і внутрішніх процесів, які відбуваються в країні, є цілісною сукупністю усіх банків країни, які взаємодіють між собою [16].
З точки зору функціонального призначення, банківська система, розглядається як сукупність банківських установ, специфіка взаємодії між якими створює самостійну економічну структуру (рівні) з метою забезпечення та регулювання процесів формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для потреб розвитку економіки [16].
У зарубіжній і вітчизняній економічній літературі поняття «банківська система» широко поширене, але при цьому єдиного підходу до його визначення немає. Зустрічаються широка і вузька її трактування. У широкому сенсі під банківською системою розуміють кредитно-фінансову систему взагалі. Розглядають її як сукупність різних видів банків та кредитних установ, за допомогою яких здійснюють мобілізацію коштів і надають різноманітні послуги з прийому вкладів і надання кредитів. У вузькому сенсі банківську систему розглядають лише як сукупність різних видів взаємозалежних між собою банків, що функціонують як єдиний організм в даний історичний період і виконують відповідні функції, пов'язані із здійсненням мобілізації коштів, наданням різних послуг (прийом вкладів і надання кредитів) з метою отримання доходу [23].
Магістр