Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Глобалізація змінила характер міжнародних економічних відносин, які стають одним з визначальних факторів економічного зростання, що потребує реформування внутрішньої економіки з урахуванням тенденцій світогосподарського розвитку. Сучасний етап ринкової трансформації економіки України передбачає, насамперед, розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати сприятливі умови для здійснення господарської діяльності, а з іншого – служать інструментами впливу на загальну конкурентоспроможність держави. В умовах НТП, що прискорюється, інтернаціоналізації економічних зв’язків, економічної інтеграції, що поглиблюється, особливого значення набувають процеси удосконалення інноваційної діяльності як основи реалізації антикризової стратегії держави та основи подальшого економічного розвитку. Саме інновації виступають рушійною силою розвитку техніки, технології і економіки як окремо взятого підприємства, так і світової спільноти загалом. Таким чином, розвиток інноваційної діяльності сприяє переходу економічної системи до нового рівня кількісного і якісного стану, яким вона характеризується.
Сьогодні інноваційні процеси набувають все більшого макроекономічного значення, водночас економічне зростання, яке генерується інноваціями, дає змогу подолати кризові явища. Аналіз даних щодо інноваційної діяльності в Україні за останні роки показує, що ні інтенсивність, ні якісний рівень інноваційних процесів не відповідають основним завданням стратегічного курсу інноваційного розвитку національної економіки, не сприяють якнайшвидшому подоланню наслідків світової фінансово-економічної кризи. Інноваційна сприйнятливість соціально-економічної системи залежить від різноманітних економічних, організаційних, психологічних, соціальних і технічних факторів. Визначальну роль відіграють фактори, пов'язані з наявністю розвиненої ринкової інфраструктури; станом фінансово-економічної системи, соціально-економічним положенням суспільства, інноваційним кліматом, моделями управління, технічною оснащеністю, профілем продукції, що випускається, рівнем кваліфікації колективу. Підсумком розвитку науки та високотехнологічних галузей у XX ст. стало формування в економіках провідних країн світу нового механізму саморозвитку – національних інноваційних систем, у рамках яких зароджуються і реалізуються інновації. Незважаючи на національні відмінності, загальною ознакою усіх без винятку національних інноваційних систем є лідерство у забезпеченні трьох пріоритетів розвитку: науки, освіти та наукомісткого виробництва. На відміну від розвинутих країн, в Україні ще не створено цілісну національну інноваційну систему, а інноваційна діяльність характеризується структурною деформованістю, інституційною неповнотою, неузгодженістю та незбалансованістю технологічних, економічних і соціально-ціннісних аспектів.
Формування сталих довгострокових переваг, заснованих на науково-технічних досягненнях та інноваціях, виступає головним чинником підвищення конкурентоспроможності національних економік у світовій економічній системі. Саме тому подальший розвиток та модернізація інноваційних систем стає найважливішою складовою сучасної державної антикризової стратегії. Саме цими обставинами обумовлена актуальність обраної для магістерської роботи теми дослідження.
Ступінь наукової розробки теми дослідження. Слід зазначити, що в науковій літературі розгляду проблем інноваційного розвитку і його ролі у подоланні кризових явищ приділяється велика увага. Вагомий внесок у дослідження інноваційних процесів на рівні держав внесли такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як В.Амітан, А.Батура, В.Гончаров, В.Гусєв, І.Галиця, В.Денисюк, А.Дагаєв, О.Дідченко, А.Земляникін, Ю.Макогон, Н.Пікуліна, А.Поручник, В.Рубан, І.Рудакова, О.Чернега, Г.Кассель, Д.Робертсон, А.Шпітгоф.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних умов інтенсифікації інноваційного розвитку вітчизняної економіки та підвищення його ролі у забезпеченні виконання антикризової стратегії держави.
Відповідно до поставленої мети в магістерській роботі необхідно вирішити такі задачі:
- здійснити аналіз теоретичних основ антикризового регулювання економіки в умовах світових економічних криз;
- дослідити концептуальні засади інноваційного розвитку;
- визначити особливості побудови сучасної інноваційної інфраструктури;
розглянути основні засади політики країни-лідерів світового інноваційного процесу;
- встановити особливості інноваційного розвитку країн з перехідною економікою і держав, що розвиваються;
- зробити дослідження рівня інновативності економіки України;
- надати загальну характеристику сучасній антикризовій стратегії України;
- визначити напрямки впровадження моделі інноваційного розвитку економіки України;
- обґрунтувати напрямки державного стимулювання розвитку вітчизняної інноваційної інфраструктури.
Об’єктом дослідження є процеси інноваційного розвитку держави в умовах глобалізації.
Предметом дослідження обрано інноваційні технології як чинник реалізації антикризової стратегії держави в сучасних умовах.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою магістерської роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження проблем інноваційного розвитку і антикризового регулювання. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, синтезу; методи статистичного, математичного та порівняльного аналізу. У ході дослідження використано Закони України та нормативні документи інших держав, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в системному дослідженні існуючих теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо ролі інноваційних технологій в проблемі оптимізації реалізації сучасної державної антикризової стратегії.
Магістр