0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Організаційні та управлінські аспекти трансферу технологій (ID:121025)

Тип роботи: дипломна
Сторінок: 108
Рік виконання: 2015
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТРАНСФЕРОМ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ 1.1. Сутність трансферу технологій та його характеристика 1.2. Класифікація форм трансферу технологій 1.3. Зарубіжний досвід організації трансферу технологій на підприємстві Висновки до РОЗДІЛУ 1 РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» 2.1. Стан та тенденції розвитку технологічного трансферу в Україні 2.2. Характеристика підприємства ПАТ «Кременчуцький колісний завод» як суб’єкту трансферу технологій 2.3. Особливості організації трансферу технологій на підприємстві Висновки до розділу ІІ РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ З АКТИВІЗАЦІЇ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ У ПАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» 3.1. Обґрунтування стратегії розвитку трансферу технологій на підприємстві 3.2. Організація запровадження технологічного аудиту на підприємстві Висновки до розділу ІІІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Трансфер технологій став невід’ємною частиною світового економічного процесу, проте його ефективність залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни та врахування критеріїв пріоритетів технологічного розвитку при розробці стратегії міжнародної науково-інноваційної політики. Сучасні процеси міжнародного трансферу технологій створюють додаткові можливості для економічного розвитку країни та визначають його перспективи. Власне процес трансферу і комерціалізації розробок включає в себе п'ять кроків (етапів), починаючи з аналізу та оцінки наявного науково-технічного доробку. При цьому послідовно відбувається трансформація науково-технічних розробок (звітів, макетів, зразків і тощо) спочатку в перспективні для комерціалізації розробки, потім в технологічний пакет для просування на ринок технологій. На завершення після визначення конкретних потенційних покупців технології та виявлення їх специфічних вимог проводиться, як правило, доопрацювання (адаптація) вихідного технологічного пакета відповідно до вимог конкретного покупця і отримання, нарешті, товару для реалізації - технологічного пакету, призначеного цьому покупцеві. Тільки потім відбувається власне сам процес «купівлі-продажу». Підприємницька діяльність в науково-технічній сфері - комерціалізація науково-технічних розробок - є специфічною, невластивою дослідникам і розробникам сферою діяльності, яка вимагає певних знань про ринкову економіку, маркетингу та ін. Необхідно впроваджувати заходи, які б усували або знижували дію цих бар’єрів і сприяли здійсненню трансферу технологій. Заходами управління щодо підвищення дієвості трансферу технологій можуть бути: сприяння інтернаціоналізації місцевого бізнесу; підтримка створення спільних підприємств з іноземними партнерами; заохочення створення на території регіону іноземними фірмами науково-дослідних підрозділів, венчурних фондів та підприємств; ініціювання відкриття технопарків та технополісів із залученням зарубіжних учасників; підштовхування місцевих підприємств до створення «технологічних альянсів». Трансфер технологій є необхідним як для промислово розвинених країн, так і для країн, що намагаються до них наблизитися. Звичайно, мета кожної групи є різною. Перші намагаються утвердитися у цьому статусі, зберегти і посилити завойовані позиції. Натомість, другі прагнуть здійснити «технологічний прорив». Тому трансфер технологій посідає важливе місце у інноваційному розвитку країн. Максимальний ефект від трансферу технологій можна отримати при оптимальному поєднанні різних форм трансферу за різними класифікаційними ознаками: 1. За напрямами передачі технологій. 2. За масштабами (рівнями господарювання) – трансфер в межах. 3. За характером взаємовідносин учасників. 4. За наявністю оплати. На сьогодні трансфер технологій передбачає не тільки передачу знань, а й перетворення їх в інноваційнутехнологію за активної участі як джерела цієї технології/винаходу, реципієнта/користувача, так і кінцевого споживача продукту, виробленого за допомогою згаданої інновації. При цьому трансфертехнологій передбачає участь, як мінімум, двох найважливіших суб’єктів цього процесу, наявність яких єобов’язковою умовою його існування – джерела і реципієнта технології. Кількість підприємств, які займалися створенням і використанням передових технологій та об’єктів права інтелектуальної власності, використанням раціоналізаторських пропозицій, поділена за регіонами України за 2012 та 2013 рік наведена в табл. 2.1. У 2013р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1715 підприємств, або 16,8% обстежених промислових (у 2012р. – 1758, або 17,4%). У 2013р. частка витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення порівняно з 2012р. скоротилася з 70,1% до 58,0%, в той час як витрати на науково-дослідні розробки (далі – НДР) та інші витрати, в числі яких витрати на навчання та підготовку персоналу для розробки та запровадження нових або значно вдосконалених продуктів та процесів, діяльність щодо ринкового запровадження інновацій та інші роботи, пов’язані зі створенням та впровадженням інновацій, зросли відповідно до 17,1% і 24,0%. Частка витрат на придбання інших зовнішніх знань (нових технологій) залишається досить низькою (0,9%). Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності залишаються власні кошти підприємств, частка яких у 2013р. значно зросла і становила 72,9% загального обсягу витрат. Фінансову підтримку держави отримали 10 підприємств із держбюджету і 24 – з місцевих бюджетів, загальна частка отриманих коштів становила 1,9% загального обсягу фінансування інноваційної діяльності (у 2012р. – 2,2%). По 12 підприємств отримали кошти вітчизняних та іноземних інвесторів, частка яких становила 1,3% і 13,1% відповідно (1,3% і 8,7%); 55 підприємств скористалося кредитними коштами, їхня частка значно скоротилася і склала 6,6% (21,0%). Протягом звітного року передові технології створювали 176 підприємств. При цьому загальна кількість створених технологій склала 486, у т.ч. 86,4% – нові для України, 13,6% – принципово нові. В умовах вільних ринкових відносин, колектив ПАТ «Кременчуцький колісний завод» у своїй діяльності керується такими основними напрямками, спрямованими на успішну роботу:  забезпечення життєдіяльності підприємства за рахунок збереження існуючого і пошуку нових ринків збуту;  підвищення якості продукції, що випускається;  підготовка і освоєння випуску нових коліс;  зниження витрат на виробництво. У результаті проведеного дослідження виявилося, що найбільшу ймовірність для ПАТ «Кременчуцький колісний завод» мають наступні ризики: 4. Ризик зменшення платоспроможності. У результаті цієї події може зменшитися обсяг продажів. Необхідно відзначити, що ціни ПАТ «Кременчуцький колісний завод» нижче, чим ціни в конкурентів, тому в майбутньому зменшення числа клієнтів малоймовірно. 5. Ризик появи нових конкурентів. При даній події (якщо нові конкуренти з'являться) необхідно буде вдосконалювати асортимент продукції та впроваджувати нові технології та нові вироби, підтримувати ціни більш низькими, ніж ціни в конкурентів, проводити більш активно рекламну компанію. 6. Ризик росту цін на сировину, матеріали. Необхідно буде проводити заходу щодо зниження собівартості за рахунок більш раціонального використання сировини. Для одержання максимального прибутку підприємство буде здійснювати розрахунок ціни по методу «середні витрати + дохід». Цей метод укладається в нарахуванні певної націнки на собівартість товару. Націнка буде становити близько 30 – 50% від собівартості послуг. ПАТ «Кременчуцький колісний завод» підприємство з інноваційною діяльністю з надання послуг, якім притаманні всі ознаки систем, а саме: цілеспрямованість, єдність, взаємозалежність і взаємозумовленість усіх елементів; відносна стійкість і впорядкованість; неперервність розвитку, складність, подільність, імовірнісний характер результату інноваційного процесу, оскільки поведінка економічних систем до певної міри невизначена, адже прогнозування чинників зовнішнього середовища не детерміноване. Нововведення насамперед розглядаються поряд з прибутком як найважливіше організаційне завдання. При цьому необхідно пам’ятати, що будь який вид інноваційної діяльності, що впроваджується на ПАТ «Кременчуцький колісний завод», веде до порушення усталеності системи організації, викликає в ній внутрішнє напруження й опір змінам.
Інші роботи з даної категорії: