Шляхи вирішення проблеми зайнятості молоді в Україні (ID:1047737)

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАЙНЯТОСТІ ТА БЕЗРОБІТТЯ 1.1 Поняття, види і форми зайнятості Зайнятість є одним з найважливіших процесів, що відбуваються в соціально-економічному розвитку суспільства. Вона тісно пов’язана із задоволенням потреби людини в праці, забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ, надання послуг, що є економічною основою життя суспільства. Зайнятість населення, забезпечуючи людину певними заробітками та тим самим створюючи можливість задоволення її матеріальних і духовних потреб, виконує таку соціальну функцію, як самореалізація особи через суспільно корисну діяльність. Це дає змогу стверджувати, що в широкому розумінні зайнятість населення охоплює сукупність соціально-трудових відносин між людьми щодо забезпечення працездатних робочими місцями, формування, розподілу і перерозподілу робочої сили для її участі у суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення здатності людини до праці. 1.2 Сутність, причини і види безробіття Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати як джерела існування [23, c. 6]. Отже, безробіття – це нереалізованість права на працю для частини громадян, це відсутність у частини родин здорової та нормальної матеріальної основи забезпечення необхідних засобів існування і розвитку. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ В УКРАЇНІ 2.1 Аналіз сучасного ринку праці молоді За даними Міжнародної організації праці (МОП) на 2019 рік кількість непрацевлаштованої молоді становила 68 мільйонів, або близько 6% працездатного населення (рис. 2.1). 2.2 Нормативно-правове забезпечення зайнятості молоді Прикладом комплексного підходу неурядових організацій до вирішення питань реалізації прав та інтересів молоді на ринку праці слугує проект Молодіжної доктрини України. Доктрина складається з Концепції державної молодіжної політики, Основних напрямів державної молодіжної політики на 2005-2015 роки, Комплексних заходів щодо її реалізації, в яких пропонуються основні етапи й принципи вирішення молодіжних проблем, конкретні заходи щодо вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази забезпечення молодіжної політики [18]. 2.3 Аналіз державних програм у сфері молодіжного ринку праці Відповідно до статті 14 ЗУ «Про зайнятість населення» місцевими органами влади розробляються територіальні, а на їх основі Кабінетом Міністрів України – державні програми зайнятості населення. Було затверджено 5 річних та довгострокових державних програм зайнятості: Республіканська програма зайнятості населення на 1991-1992 рр., Державні Програми зайнятості населення на 1993 р., на 1994 р., на 1997-2000 рр., на 2001-2004 рр. Причому остання вперше була затверджена Законом України (а не відповідною Постановою КМУ), хоча й була прийнята лише у березні 2002 р. [23]. Також існує Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 роки. Програми РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ 3.1 Характеристика основних проблем молодіжного ринку праці в Україні На думку роботодавців, основними причинами молодіжного безробіття є: – невідповідність обсягів і напрямів професійного навчання потребам економіки та ринку праці; – недостатній рівень якості професійної підготовки; – незадовільні умови праці, які пропонуються молоді роботодавцями на конкретних робочих місцях. 3.2 Шляхи підвищення ефективності державного регулювання молодіжного ринку праці З метою вирішення проблеми працевлаштування молоді вкрай необхідною є взаємодія різних учасників ринку праці: – обласної служби зайнятості; – молодіжних центрів праці; – навчальних закладів; – молодіжних організацій; – роботодавців.