Зразок роботи
Людський капітал – це економічна категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів свого власника та національного доходу.
Інвестування в людський капітал має здійснюватися на різних рівнях: особистісному, мікрорівні, макрорівні. Поняттю «людський капітал» почали приділяти увагу ще з давнини. Прикладом цього є давньоримська економіка. На межі 90-х років ХХ століття почався активний процес формування так званої нової економіки, або економіки, заснованої на знаннях. Теорії людського капіталу на сучасному етапі приділяють багато уваги. Серед основних структурних елементів людського капіталу є освіта. Освіта та підготовка на виробництві підвищують рівень знань людини, тобто збільшують обсяг людського капіталу.
Людський капітал – це запас і потік знань, здібностей, накопиченого досвіду, культури, мотивацій, використовуваних продуктивно, приносять дохід людині, підприємству, суспільству в цілому. Інвестування в людський капітал має двоїстий характер: конкретні витрати на формування людського капіталу та абстрактні витрати. Інвестиції прийнято класифікувати: по-перше, на речові і неречові; по-друге, на втілені і не втілені у людях. Також існують наступні основні види інвестицій в людський капітал: інвестиції у вітальний капітал; інвестиції у здоров’я; інвестиції у культурно-моральний розвиток; інвестиції у трудовий капітал; інвестиції в інтелектуальний капітал; інвестиції до організаційно-підприємницького капіталу; інвестиції у соціальну мобільність; інвестиції в інформаційну культуру; інвестиції у фундаментальні наукові розробки.
Основою та рушійною силою економічного розвитку суспільства є людина та її потреби. Економічний розвиток суспільства розглядається як багатокомпонентний процес цілеспрямованої трансформації соціальної системи завдяки власному саморозвитку та взаємозалежності з навколишнім середовищем завдяки та заради людини для переходу системи на якісно новий рівень. Розвиток людського капіталу підприємства є вигідним не лише для суб’єкта господарювання, отримані результати є вигідними для суспільства в цілому. Тобто накопичений запас знань і досвіду є базою для підвищення продуктивності праці на підприємстві та, відповідно, економічного зростання національної економіки в цілому. У свою чергу, ефективне використання накопичених знань та досвіду людиною забезпечує їй отримання бажаного доходу, а суспільству – у формі національного доходу. Від ефективності використання людського капіталу залежить рівень зростання доходів окремої людини та суспільства загалом. Відповідно, матеріальний розвиток окремої людини та суспільства загалом стимулює їх розвивати та примножувати знання, досвід та навички, інвестуючи в людський капітал. Для отримання конкурентних переваг в умовах мінливого середовища підприємства мають здійснювати інвестиції у розвиток людського капіталу, зокрема таких складових, як: освіта та кваліфікація, духовний і культурний рівень людини, стан її здоров’я. Відповідні витрати варто розглядати не як споживчі, а як інвестиційні, оскільки вони є вигідними не лише для окремої людини, але й суспільства, забезпечуючи тривалий і вагомий ефект зростання національної економіки в цілому.
Розвиток людського капіталу як результат інвестування має кількісні та якісні характеристики ефективності його здійснення. Під економічною ефективністю, у найбільш загальному вигляді, розуміють відношення ефекту (результату) від певної дії до витрат на її досягнення. Усі із вищевикладених методів та показників можуть використовуватися в процесі вибору найбільш доцільного та економічно вигіднішого заходу з розвитку людського капіталу, проте вони не завжди дають однаковий результат. Тому, з метою одержання найбільш реальних результатів, необхідно враховувати додаткову інформацію з кожного конкретного проекту, а також особливості мікро- та макросередовища.
Отже, розміри інвестицій вітчизняних підприємств у заходи з розвитку персоналу протягом аналізованого періоду є досить малими як в розрахунку на одного працівника так і загалом. Окрім того, витрати на навчання персоналу складають незначну частку у загальних витратах підприємств на робочу силу.
Людський капітал став сьогодні важливим фактором розвитку суспільства. У розвинутих країнах давно дійшли висновку, що саме економіка знань є рушійною силою розвитку суспільства. У цих умовах необхідні комплексні дії з боку державних органів влади, які, спираючись на наявний людський капітал, забезпечили б умови для сталого економічного розвитку в країні та для побудови нової, соціально орієнтованої, інноваційної економічної моделі в Україні, яка би була спрямована на формування та розвиток якісно нового інформаційного та інтелектуального суспільства в межах європейських та загальносвітових традицій і норм, з урахуванням позитивного світвого досвіду людського розвитку. Таким чином, розвиток людського капіталу залежить від низки чинників як на мікро- так i макрорівні. Без дієвого механізму збереження та розвитку накопиченого людського капіталу з боку держави неможливі позитивні зрушення. Недофінансування освіти та закладів охорони здоров’я останнім часом не сприяє розвитку людського капіталу. В умовах сьогодення інвестиції в людський капітал принесуть більший дохід у майбутньому, ніж інвестиції в інші активи. Саме людський капітал у ринкових умовах є основним чинником зростання економіки України, радикальних структурних зрушень та сталого високого рівня конкурентоспроможності, оскільки він формується завдяки інвестиціям і накопичується людиною для зростання продуктивності праці та ефективності виробництва.