Зразок роботи
1. Поняття продуктивность праці, економічне значенн, показники і методи вимірювання продуктивності праці персоналу на торговому підприємстві
Персонал підприємства повинен не тільки мати різносторонні здібнос¬ті, а й використовував и їх у процесі праці, при цьому виникає необхід¬ність виміру результативності діяльності персоналу. Вирішити її можна, вимірявши продуктивність праці.
Економічно розвинуте підприємство орієнтує вироб¬ництво на задоволення попиту споживачів. Це змушує ви¬робників постійно оновлювати продукцію, розширювати її асортимент і поліпшувати якість, а для отримання максимального прибутку в резуль¬таті своєї діяльності скорочувати затрати праці. До того ж, отримання прибутку підприємцями залежить від того, чи потрібну для споживачів продукцію вони виробляють. Такі умови висувають нові вимоги до оцін¬ки результату праці й зумовлюють необхідність використання об'ємні¬шої, ніж продуктивність праці категорії, якою є ефек¬тивність праці.
Ефективність праці ширший показник, ніж продуктивність праці, оскільки він не тільки показує кількість робіт на одного працівника, але і враховує соціально-психологічні фактори:
- корисність праці;
- значущість робіт;
- моральне задоволення;
- режим робочого дня;
- матеріальна винагорода.
Оскільки ефективність праці – це складна економічна категорія, то не існує єдиного показника її виміру, вона вимірюється групою показників.
В економічній науці й господарській практиці для характеристики результативності трудової діяльності людей і оцінки її рівня упродовж багатьох років використовувалася категорія “продуктивність праці”, яка показує співвідношення кількості продукції, що виробляється в процесі праці, і витрат праці на її виробництво.
Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей у процесі створення матеріальних благ і послуг. Вимірюється кількістю продукції чи послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, квартал, місяць). [ 6, c.236]
З кожним роком відбува¬ються зміни, які вимагають нового підходу в розумінні оцінки результату праці при збереженні ролі і значення категорії “про¬дуктивність праці”.
При вивчені питання про економічний зміст продуктивності праці слід мати на увазі, що мова йде понад усе про продуктивність живої праці, яка являється головним і вирішальним елементом виробництва, тому визначенні продуктивності праці потрібно врахову¬вати витрати тільки безпосередньо зайнятих виробництвом продукції працівни¬ків, їх ще називають витрати живої праці. Оскільки йдеться про ви¬трати робочого часу і тільки в результаті функціонування живої праці, як доцільної діяльності людини створюються матеріальні блага, споживчі вартості Витрати праці зі створення засобів виробництва (уречевлена праця), що використовуються у процесі трудової діяльності не потрібно враховувати. Однак це не означає, що продуктивність не залежить від стану засобів виробництва і умов їх використання в процесі виробництва. Продуктивність праці буде зростати лише в тому випадку, якщо частина витрат живої праці буде меншою за частку уречевленої праці. Проте обидва види витрат праці можуть мати в межах підприємства вартісну оцінку.
Продуктивність праці є основним показником ефективності використання трудових ресурсів. Кожен керівник підприємства має вимагати від керівника економічного відділу квартальний звіт в якому відображаються усі показники діяльності підприємства за звітній період. Аналізуючи ці показники керівник робить висновки щодо використання трудових та інших ресурсів. Продуктивність праці у своїй суті відображає якість організації праці, тобто організаційної політики, яку веде керівник на власному підприємстві.
Продуктивність праці визначається об'єктивними обставинами:
- середнім ступенем майстерності працівника;
- рівнем розвитку науки і степінню її технологічного застосування;
- комбінуванням виробничого процесу;
- розмірами і ефективністю засобів виробництва;
- природними умовами.
Із вище викладеного слідує, що показник продуктивності праці виражається у загальному виді у залежності 1) показників кількісного і якісного складу робочої сили, 2) використання реального фонду робочого часу і 3) рівня продуктивної сили праці.
Економічний зміст праці відображається затратами живої праці ( тої, яка витрачається в даний момент безпосередньо в процесі виробництва даної продукції, надання послуг) й минулої (уречевлена у раніше створеній продукції, яка використовується тією чи іншою мірою для виробництва нової продукції).
Продуктивність праці тісно пов’язана з її інтенсивністю. Інтенсивність – ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої енергії людини.
Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними й психічними можливостями людського організму. Отже, інтенсивність праці має фізіологічні межі. У зв язку з цим виникає поняття нормальної інтенсивності – такі затрати життєвої енергії протягом робочого часу зміни, які забезпечують необхідні умови для повноцінного функціонування організму й повного відновлення працездатності до початку нового трудового дня.
Отже, інтенсивність праці – важливий фактор продуктивності.
Краще організована праця, тим раціональніше використовуються засоби втробництва і тим більше, при інших рівних умовах, може бути вироблено споживчих вартостей. Таким чином продуктивність праці характеризує ступінь ефективності живої праці, але виражається вона в економії і доцільному використанні не тільки живої, але і уречевленої (минулої) праці. Продуктивність праці буде зростати лише в тому випадку, якщо частина витрат живої праці буде меншою за частку уречевленої праці. Чим вища продуктивність праці, тим більше споживається засобів виробництва. Продуктивність праці є одним з найважливіших показників економіки в цілому та діяльності підприємства зокрема.
Продуктивність праці — це міра плідності (ефективності) конкретної праці.
У умовах ринку діє об'єктивний економічний закон неухильного зростання продуктивності праці, оскільки зростання продуктивності праці сприяє збільшенню прибутку і конкурентоздатності продукції, виживанню фірми на конкурентному ринку. Більш продуктивна праця здатна в одиницю часу виробляти більшу кількість продукції, кращої якості, з меншими витратами ресурсів.
Існують наступні методи вимірювання продуктивності. (рис.1.1)
Магістр