Зразок роботи
ВСТУП
Постановка проблеми. З переходом до ринкової економіки аналіз трудових ресурсів набрав більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку та є конкурентною на ринку праці. Від забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високого рівня продуктивності праці залежить ефективне використання обладнання, механізмів і, як результат, збільшення обсягів виробництва продукції, прибутку та ряду інших економічних показників. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності – з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства. Із дослідженням забезпеченості підприємства робочою силою проводиться аналіз використання робочого часу, адже раціональне використання робочого часу – головний резерв зростання продуктивності праці. Він дає змогу збільшити випуск продукції з мінімальними витратами. Тому у даній статті проведений аналіз використання робочого часу за двома напрямками: виявлення втрат робочого часу і непродуктивного використання робочого часу.
Актуальність. Робочий час на підприємстві є основним елементом його функціонування. Вивчення робочого часу, аналіз його використання направлені на виявлення ненормованих витрат та їх причин. Такий розгляд необхідний для передбачення та усунення факторів, що призводять до недоцільного використання робочого часу. У ході аналізу визначаються показники ефективності витрат робочого часу, що визначаються шляхом порівняння фактичних витрат з обґрунтованими нормативами праці. Дане співвідношення дає можливість визначення ефективності роботи підприємства на всіх стадіях виробничого процесу, виявлення резервів робочого часу та його використання.
Аналіз публікацій. Робочий час, як економічна категорія, досліджена в роботах К. Маркса, С. Г. Струмиліна, Г.А. Пруденського, О.А. Устенко,
М.І. Бухалкова. Питання впливу показників, характеризуючи ефективність використання робочого часу на результати роботи висвітлено такими авторами: К. Х. Абдурахманов, Ю. Г. Одегов, Н. К. Акиншина, О. А. Башкатов,
Н. Вишневська, В. К. Гупатов, Л. А. Лутай, В. Рутинська. Проблеми, пов’язані з нормуванням праці, досліджували чимало науковців. Серед них варто назвати В. Н. Абрамова, А. К. Гастєва, Б. М. Генкіна, А. М. Гриненка, Ф. Гілберта,
О. А. Грішнову, В. М. Данюка, С. Г. Дзюбу, Х. Емерсона, А. Л. Жукова,
А. М. Колота, С. Г. Струміліна, Ф. У. Тейлора, А. Файоля, В. І. Чернова та інших. Питання методів вивчення використання робочого часу на підприємстві висвітлено такими авторами: Іваненко К. В., Герасимчук В. Г., Мних Є. В., Гіляровська Л. Т., Савицька Г. В., Сибірьова А. Ю., Юдіна К. К. та ін. Різні підходи до розв’язання проблем удосконалення процесу обліку й аналізу робочого часу на підприємстві викладено в роботах Д.С. Пилипчук,
Т.П. Ткаченко, О.С. Гусарової, В.П. Полуянова, О.В. Плужник,
А.В. Холодницької.
Метою даної роботи є дослідження сучасного стану використання робочого часу на підприємстві та визначення шляхів його поліпшення. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні завдання:
- проаналізувати сутність і види використання робочого часу;
- охарактеризувати нормативно-правове забезпечення використання робочого часу;
- зазначити методику аналізу використання робочого часу;
- навести організаційно-економічну характеристику та оцінити фінансовий стан підприємства;
- проаналізувати забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;
- проаналізувати показники використання робочого часу підприємства;
- проаналізувати вплив використання робочого часу на доходи підприємства;
- визначити проблеми використання робочого часу;
- дослідити напрями підвищення використання робочого часу.
Об’єктом дослідження курсової роботи є використання робочого часу на підприємстві.
Предметом дослідження курсової роботи є шляхи поліпшення використання робочого часу на підприємстві.
Методи дослідження. При написанні роботи використано історико-правовий, формально-логічний методи, а також аналізу, синтезу, статистичний i порівняльний.
Теоретичне і практичне значення роботи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається сутність поняття робочого часу, використання та нормування робочого часу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі концептуальні положення, узагальнення, висновки, рекомендації певною мірою поглиблюють наукові засади, спрямовані на удосконалення використання робочого часу на підприємстві. Основні положення та результати дослідження можуть бути використані у науково-дослідній діяльності – для подальшого поглибленого теоретичного вивчення проблем використання робочого часу; навчальному процесі – при підготовці підручників та посібників з профільних дисциплін.
Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків. Робота викладена на 52 сторінках, містить 16 таблиць, 2 рисунки. Список використаних джерел містить 25 найменувань.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ В УКРАЇНІ
1.1. Сутність і види використання робочого часу
Робочий час є загальною мірою кількості праці. У трудовому праві України робочим часом вважається період, протягом якого працівник повинен виконувати трудову функцію. Тобто під робочим часом розуміється тривалість участі людини в організованому трудовому процесі, протягом якого вона повинна виконувати свої виробничі або службові обов’язки.
1.2. Нормативно-правове забезпечення використання робочого часу
Початок законодавчого врегулювання інституту робочого часу було закладено ІІІ Універсалом Центральної Ради України, яким декларативно було проголошено 8-годинний робочий день, а вже 25 січня 1918 року був прийнятий Закон «Про восьмигодинний робочий день», згідно із яким загальна тривалість робочого тижня становила 48 годин. Також передбачалося «число свят, коли працювати не належить»: церковні свята та «національне державне свято 3 і 4 Універсалу, тобто 7 листопада та 9 січня» [16, с. 179].
1.3. Методика аналізу використання робочого часу
Втрати робочого часу можуть залежати від робітника, а також з причин організаційно-технічного характеру. Усі вони є зайвими витратами, які знижують продуктивність праці. Затрати робочого часу вивчаються шляхом спостереження та виміру на робочому місці.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1. Організаційно-економічна характеристика та оцінка фінансового стану підприємства
Об’єктом дослідження було обрано ПрАТ «Кагма», що знаходиться за адресою:09200, Україна, Київська область, м. Кагарлик, вул. Столична, 14. Приватне акціонерне товариство «Кагма» — це сучасне підприємство з переробки молочної сировини і виробництва на високотехнологічному обладнанні молочної продукції та масла вершкового з повною автоматизацією виробничих процесів, що відповідають європейським стандартам і нормативам.
2.2. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Фінансова криза в країні позначилася також і на кількості працівників підприємства: за період 2019-2020 року їх кількість знизилася на 10 осіб або на 6 % (рис.2.2).
2.3. Аналіз показників використання робочого часу підприємства
Використання робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.
Розрахунки можливого зростання продуктивності праці при поліпшенні використання робочого часу виконуються за формулою (2.3).
РОЗДІЛ 3
Шляхи поліпшення використання робочого часу на підприємстві
3.1. Проблеми використання робочого часу
3.1.1 Індивідуальна фотографія робочого дня робітника молочного цеху
Фотографія робочого дня досліджує трудовий процес, виявляє витрати робочого часу протягом досліджуваного періоду (часто цілої зміни), визначає резерви підвищення продуктивності праці. Вона дозволяє розкрити причини втрат робочого часу і, усуваючи їх, покращувати використання робочого часу протягом зміни.
3.1.2. Хронометраж робітника молочного цеху
Хронометражем називається метод вивчення шляхом спостереження та вимірів затрат робочого часу на виконання операції або окремих циклічно повторюваних її елементів. В додатку А наведені дані хронометражних спостережень за працівником молочного цеху.
Перевіримо хроноряди на стійкість, виходячи з нормативних коефіцієнтів стійкості:
3.2. Напрями підвищення використання робочого часу
Раціональне використання робочого часу дуже важливо для роботи підприємства. При зниженні витрат робочого часу збільшується продуктивність, знижуються зайві витрати на енергію. Втрати робочого часу тягнуть за собою несприятливі наслідки. Для підвищення ефективності роботи підприємства необхідно удосконалювати структуру використання робочого часу. Необхідно скоротити внутрішньозмінні і цілоденні втрати робочого часу: ввести організаційні заходи; дотримуватися правил техніки безпеки; поліпшити умови праці; знизити захворюваність; ліквідувати прогули і простої обладнання; Досягнення високої ефективності використання робочого часу неможливо без активної підтримки керівництва, грамотної системи мотивації, відповідного ставлення до техніки безпеки, охорони праці, трудової дисципліни.
ВИСНОВКИ
Під робочим часом розуміється тривалість участі людини в організованому трудовому процесі, протягом якого вона повинна виконувати свої виробничі або службові обов’язки. Законодавство розрізняє нормальну, скорочену та неповну тривалість робочого часу. Контроль за раціональним використанням робочого часу відіграє значну роль та дозволяє виявляти та раціонально використовувати резерви для подальшого вдосконалення роботи, раціонального використання робочого часу та поліпшення якості життя.
Законодавче врегулювання інституту робочого часу бере початок ще з 1918 року. Та має цікаву історію. На сучасному етапі розвиток інституту робочого часу та часу відпочинку пов’язується з кодифікаційними роботами в галузі трудового права України, зокрема з роботою над проектом Трудового кодексу України.
Втрати робочого часу можуть залежати від робітника, а також з причин організаційно-технічного характеру. Затрати робочого часу вивчаються шляхом спостереження та виміру на робочому місці. Найпоширенішими методами дослідження затрат робочого часу є: фотографія робочих процесів, фотографія робочого дня, самофотографія робочого дня, хронометраж, фотохронометраж та моментні спостереження.
Об’єктом дослідження було обрано ПрАТ «Кагма» – це сучасне підприємство з переробки молочної сировини і виробництва на високотехнологічному обладнанні молочної продукції та масла вершкового з повною автоматизацією виробничих процесів, що відповідають європейським стандартам і нормативам.
Основною віковою категорією ПрАТ «Кагма» за останні два роки залишається вікова група 15-28 років, що пояснюється необхідністю розвитку персоналу, яких ми вважаємо як здатних до навчання та підвищення кваліфікації, що особливо важливо для підприємства, тому що воно збирається постійно нарощувати обсяги виробництва та надання послуг.
У 2019-2020 роках відбулося незначне зниження кількості працюючих ПрАТ «Кагма» за по всім категоріям. Так, кількість керівників і професіоналів зменшилася у 2020 році, в порівнянні з попереднім 2019 роком на 4 особи. Підприємство добре забезпечено кваліфікованими кадрами, про це свідчить той факт що більша половина працівників підприємства мають повну вищу освіту. Підприємство досить серйозно займається питанням підготовки та перепідготовки кадрів. Важливим показником стабільності роботи підприємства, та управління персоналом є його плинність. Робоча сила ПрАТ «Кагма», як і трудові ресурси в цілому, перебувають у русі. Плинність персоналу ПрАТ «Кагма» є не дуже велика, це свідчить про наявність факторів задоволення працею на підприємстві.
Підприємство працює продуктивно Явочний фонд фактично. Пояснюється це наявністю неявок на роботу, передбачених планом. Недоліком слід вважати і збільшення втрат часу за рахунок хвороб, тому що в ряді випадків це є результатом невиконання заходів з охорони праці та недостатнього проведення санітарно-профілактичних захворювань.
Питома вага оперативного часу в зміні робітника складає 79,375% від всієї зміни. Є можливість зростання продуктивності праці на 8,929%, якщо усунути причини, що не залежать від робітника. Загальний можливий приріст за умови усунення втрат, котрі залежать і не залежать від робітника, складає 11,548%. Коефіцієнт завантаженості робітника впродовж зміни складає 90,416%, що є хорошим показником для підприємства.
Для зниження втрат робочого часу, необхідне забезпечення оптимальної і рівномірної завантаження виконавця; оснащення робочого місця і його раціональне розміщення; забезпечення всім необхідними безперервного трудового процесу; вдосконалення прийомів і методів праці; комплексне обґрунтування необхідних витрат праці; створення сприятливих умов праці та збереження здоров’я працюючого; використання робітників у відповідність до їх здібностями і від кваліфікації; відповідність кількості і забезпечення якості праці його оплаті.
Магістр