Зразок роботи
ВСТУП
Постановка проблеми. У сучасних умовах глобалізації економіки та руху капіталу на початку ХХІ століття постає проблема ефективного формування та розвитку одного з найцінніших ресурсів планети – її людського капіталу, оскільки саме людина з її здібностями є рушійною силою розвитку економіки.
Актуальність теми полягає в тому, що саме від розвитку людського капіталу залежить економічний та інноваційний розвиток як регіону, так i держави загалом. Рівень розвитку людського капіталу визначається рівнем знань, кваліфікації, досвідом роботи, вмінням приймати рішення в складних нестандартних ситуаціях, креативністю, віковими особливостями носіїв людського капіталу, рівнем здоров’я, здатністю генерувати нові ідеї, які сприятимуть інноваційному розвитку.
Аналіз публікацій. Теоретичну базу для дослідження людського капіталу заклали класики політичної економії Г. Беккер, Т. Веблен, У. Гамільтон,
Дж. Коммонс, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміт, І. Фішер, Дж. Ходжсон, Т. Шульц та інші. Методологічному осмисленню категорії «людський капітал», структуруванню, періодизації та систематизації економічних ідей класичної політичної економії та інституціональної теорії, розвитку їх теоретичних основ присвячено праці М. Довбенка, О. Носик, В. Сивоконя, Н. Статівки,
Д. Мельничука та ін. Методичні засади формування та розвитку якісних характеристик людського капіталу та впливу на цей процес інвестицій у людський капітал займалася низка зарубіжних та вітчизняних учених, таких як Е. Бем-Баверк, Дж. Кендрік, К. Маркс, Л. Туроу, Ю.Л. Фіш, В. Антонюк, Д. Богиня, О. Бородіна, О. Грішнова, С. Климко, А. Короковський,
Л. Михайлова, В. Пригода.
Метою даної роботи є дослідження сучасного стану інвестицій в людський капітал та визначення напрямів його удосконалення. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні завдання:
- визначити поняття та надати характеристику людського ресурсу;
- навести теорію людського капіталу;
- зазначити сутність і види інвестицій в людський ресурс;
- охарактеризувати вплив інвестицій в людський ресурс на економічне зростання;
- проаналізувати методи оцінки ефективності при інвестиціях в людський ресурс;
- проаналізувати інвестиції в людський ресурс України;
- дослідити напрями удосконалення інвестування в людський ресурс з огляду на зарубіжний досвід.
Об’єктом дослідження курсової роботи є інвестиції в людський ресурс.
Предметом дослідження курсової роботи є напрями удосконалення інвестування в людський ресурс в Україні.
Методи дослідження. При написанні роботи використано історико-правовий, формально-логічний методи, а також аналізу, синтезу, статистичний i порівняльний.
Теоретичне і практичне значення роботи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається сутність поняття людського ресурсу, особливості інвестицій в людський ресурс та напрями їх удосконалення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі концептуальні положення, узагальнення, висновки, рекомендації певною мірою поглиблюють наукові засади, спрямовані на удосконалення інвестування в людський ресурс в Україні. Основні положення та результати дослідження можуть бути використані у науково-дослідній діяльності – для подальшого поглибленого теоретичного вивчення проблем інвестування в людський ресурс; навчальному процесі – при підготовці підручників та посібників з профільних дисциплін.
Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків. Робота викладена на 60 сторінках, містить 3 таблиці, 2 рисунки. Список використаних джерел містить 29 найменувань.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи сучасної концепції людського ресурсу
1.1. Поняття та характеристика людського ресурсу
Людський капітал – це економічна категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів свого власника та національного доходу.
1.2. Теорія людського капіталу
Поняттю «людський капітал» почали приділяти увагу ще з давнини. Навіть існують приклади економік, для яких «людський капітал» був більш вагомим фактором, ніж для сучасної економіки. Прикладом такої економіки є давньоримська, де дуже широко вживався термін «економіка, заснована на знаннях». «Людський капітал» або як його називали «річ, яка говорить», використовувався не тільки для виконання самої тяжкої роботи.
РОЗДІЛ 2. Особливості інвестицій в людський ресурс
2.1. Сутність і види інвестицій в людський ресурс
Головним змістом людського капiталу є обґрунтування і визнання людини як об’єкта капiтальних вкладень, як об’єкта економiчної дiяльності, оскільки капiтальні вкладення в людину настiльки ж прибуткові, як i інвестиції в будь- який інший фактор виробництва.
Н. Р. Макконел, С. Л. Брю, відзначивши провідну і визначальну роль інвестицій в людський капітал в підручнику «Економікс», зазначили: «Інвестиції в людський капітал – це будь-яка дія, яка підвищує кваліфікацію робітників» [16]. С. А. Дятлов вважає, що людський капітал – це запас і потік знань, здібностей, накопиченого досвіду, культури, мотивацій, використовуваних продуктивно, приносять дохід людині, підприємству, суспільству в цілому [10].
2.2. Вплив інвестицій в людський ресурс на економічне зростання
Основою та рушійною силою економічного розвитку суспільства є людина та її потреби. Економічний розвиток суспільства розглядається як багатокомпонентний процес цілеспрямованої трансформації соціальної системи завдяки власному саморозвитку та взаємозалежності з навколишнім середовищем завдяки та заради людини для переходу системи на якісно новий рівень [7, с. 155]. Рівень економічного розвитку суспільства характеризує його здатність до впровадження наукових досягнень і розвитку господарського потенціалу. Водночас, економічний розвиток розглядається на різних рівнях (індивідуальному, регіональному, національному та глобальному) [26].
2.3. Методи оцінки ефективності при інвестиціях в людський ресурс
Розвиток людського капіталу як результат інвестування має кількісні та якісні характеристики ефективності його здійснення. Під економічною ефективністю, у найбільш загальному вигляді, розуміють відношення ефекту (результату) від певної дії до витрат на її досягнення.
РОЗДІЛ 3. Вітчизняний та зарубіжний досвід інвестицій в людський ресурс
3.1. Аналіз інвестицій в людський ресурс України
Сучасний етап розвитку постіндустріального суспільства характеризується впровадженням нових технологій та високотехнічного обладнання, широким застосуванням інтелектуальних та творчих здібностей працівників. Все це вимагає робочої сили високої якості. Отже, для того, щоб бути конкурентним на сучасному ринку праці, кожен працівник змушений адаптувати свої знання, навички та вміння до змін науково-технічного прогресу, який призводить до швидкого старіння професійних знань. Зниження компетентності фахівців, викликане появою нової науково-технічної інформації, вимагає відповідних інвестицій у заходи з розвитку персоналу.
- формування сучасних концепцій корпоративного управління.
3.2. Напрями удосконалення інвестування в людський ресурс з огляду на зарубіжний досвід
Як показують дослідження, державі для покращення показника розвитку людського капіталу слід вжити низки заходів щодо:
- сприяння покращенню демографічної ситуації та поліпшенню демографічної структури населення країни;
- зменшення міграційних втрат населення продуктивного віку, в тому числі населення високого професійно-кваліфікаційного рівня;
- економічної нестабільності (більшість населення країни не впевнена в завтрашньому дні, що негативно впливає на інвестування в людський капітал);
- низької якості життя (у зв’язку із загостренням економічної ситуації велика кількість населення втрачає засоби для існування);
ВИСНОВКИ
Людський капітал – це економічна категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів свого власника та національного доходу.
Інвестування в людський капітал має здійснюватися на різних рівнях: особистісному, мікрорівні, макрорівні. Поняттю «людський капітал» почали приділяти увагу ще з давнини. Прикладом цього є давньоримська економіка. На межі 90-х років ХХ століття почався активний процес формування так званої нової економіки, або економіки, заснованої на знаннях. Теорії людського капіталу на сучасному етапі приділяють багато уваги. Серед основних структурних елементів людського капіталу є освіта. Освіта та підготовка на виробництві підвищують рівень знань людини, тобто збільшують обсяг людського капіталу.
Людський капітал – це запас і потік знань, здібностей, накопиченого досвіду, культури, мотивацій, використовуваних продуктивно, приносять дохід людині, підприємству, суспільству в цілому. Інвестування в людський капітал має двоїстий характер: конкретні витрати на формування людського капіталу та абстрактні витрати. Інвестиції прийнято класифікувати: по-перше, на речові і неречові; по-друге, на втілені і не втілені у людях. Також існують наступні основні види інвестицій в людський капітал: інвестиції у вітальний капітал; інвестиції у здоров’я; інвестиції у культурно-моральний розвиток; інвестиції у трудовий капітал; інвестиції в інтелектуальний капітал; інвестиції до організаційно-підприємницького капіталу; інвестиції у соціальну мобільність; інвестиції в інформаційну культуру; інвестиції у фундаментальні наукові розробки.
Основою та рушійною силою економічного розвитку суспільства є людина та її потреби. Економічний розвиток суспільства розглядається як багатокомпонентний процес цілеспрямованої трансформації соціальної системи завдяки власному саморозвитку та взаємозалежності з навколишнім середовищем завдяки та заради людини для переходу системи на якісно новий рівень. Розвиток людського капіталу підприємства є вигідним не лише для суб’єкта господарювання, отримані результати є вигідними для суспільства в цілому. Тобто накопичений запас знань і досвіду є базою для підвищення продуктивності праці на підприємстві та, відповідно, економічного зростання національної економіки в цілому. У свою чергу, ефективне використання накопичених знань та досвіду людиною забезпечує їй отримання бажаного доходу, а суспільству – у формі національного доходу. Від ефективності використання людського капіталу залежить рівень зростання доходів окремої людини та суспільства загалом. Відповідно, матеріальний розвиток окремої людини та суспільства загалом стимулює їх розвивати та примножувати знання, досвід та навички, інвестуючи в людський капітал. Для отримання конкурентних переваг в умовах мінливого середовища підприємства мають здійснювати інвестиції у розвиток людського капіталу, зокрема таких складових, як: освіта та кваліфікація, духовний і культурний рівень людини, стан її здоров’я. Відповідні витрати варто розглядати не як споживчі, а як інвестиційні, оскільки вони є вигідними не лише для окремої людини, але й суспільства, забезпечуючи тривалий і вагомий ефект зростання національної економіки в цілому.
Розвиток людського капіталу як результат інвестування має кількісні та якісні характеристики ефективності його здійснення. Під економічною ефективністю, у найбільш загальному вигляді, розуміють відношення ефекту (результату) від певної дії до витрат на її досягнення. Усі із вищевикладених методів та показників можуть використовуватися в процесі вибору найбільш доцільного та економічно вигіднішого заходу з розвитку людського капіталу, проте вони не завжди дають однаковий результат. Тому, з метою одержання найбільш реальних результатів, необхідно враховувати додаткову інформацію з кожного конкретного проекту, а також особливості мікро- та макросередовища.
Отже, розміри інвестицій вітчизняних підприємств у заходи з розвитку персоналу протягом аналізованого періоду є досить малими як в розрахунку на одного працівника так і загалом. Окрім того, витрати на навчання персоналу складають незначну частку у загальних витратах підприємств на робочу силу.
Людський капітал став сьогодні важливим фактором розвитку суспільства. У розвинутих країнах давно дійшли висновку, що саме економіка знань є рушійною силою розвитку суспільства. У цих умовах необхідні комплексні дії з боку державних органів влади, які, спираючись на наявний людський капітал, забезпечили б умови для сталого економічного розвитку в країні та для побудови нової, соціально орієнтованої, інноваційної економічної моделі в Україні, яка би була спрямована на формування та розвиток якісно нового інформаційного та інтелектуального суспільства в межах європейських та загальносвітових традицій і норм, з урахуванням позитивного світвого досвіду людського розвитку. Таким чином, розвиток людського капіталу залежить від низки чинників як на мікро- так i макрорівні. Без дієвого механізму збереження та розвитку накопиченого людського капіталу з боку держави неможливі позитивні зрушення. Недофінансування освіти та закладів охорони здоров’я останнім часом не сприяє розвитку людського капіталу. В умовах сьогодення інвестиції в людський капітал принесуть більший дохід у майбутньому, ніж інвестиції в інші активи. Саме людський капітал у ринкових умовах є основним чинником зростання економіки України, радикальних структурних зрушень та сталого високого рівня конкурентоспроможності, оскільки він формується завдяки інвестиціям і накопичується людиною для зростання продуктивності праці та ефективності виробництва.
Магістр