Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах економічної та політичної нестабільності, глобальних соціально-економічних перетворень, жорсткої конкуренції та обмеженості ресурсів пріоритетного значення набувають ефективні механізми підготовки та прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах. Становлення глобального економічного простору, зміна галузевої структури світового господарства і окремих національних економік, поява та розвиток віртуальних форм організації економічної діяльності, нових форм суспільного, особистого і групового споживання, мережевих соціальних відносин окреслюють потребу у новому розумінні соціально-економічної реальності та формуванні відповідних підходів до обґрунтування ефективних управлінських рішень.
Прискорений розвиток науки, техніки і технологій, інформатизація та інтелектуалізація життя суспільства диктує нові стандарти та висуває сучасні вимоги щодо прийняття ефективних управлінських рішень.
Світовими класиками кібернетики доведено, що збільшення кількості аналітичної інформації не веде до автоматичного підвищення керованості соціально-економічних систем. На думку аналітиків Gartner, сьогодні переважна більшість світових компаній не готова до вирішення управлінських проблем, пов’язаних з обробкою величезних потоків даних. Найближчими роками значні переваги в конкуренції матимуть ті суб’єкти світового економічного простору, що зуміють ефективно використати результати накопичення, моделювання і аналізу даних для ухвалення на їх основі відповідних управлінських рішень, і це безпосередньо вплине на продуктивність, прибутковість та ефективність їхньої діяльності.
Теоретичним та прикладним аспектам підготовки та прийняття управлінських рішень присвячені наукові дослідження таких вітчизняних та закордонних вчених, як Н. Бушуєва, В. Василенко, В. Геєць, М. Згуровський, Т. Клебанова, Ю. Лисенко, Н. Панкратова, В. Порохня, Д. Райко, Р. Руденський, А. Хухрін, П. Друкер, В. Ешлі, Р. Кевенег, С. Кові, Д. Моррісон, Р. Ньюмен, П. Пенді, Л. Планкетт, Г. Хейл та інші.
Для того щоб ефективно використовувати великі за обсягом інформаційні ресурси, потрібні відповідні інструменти виявлення нових знань, які сьогодні поєднують в собі досягнення штучного інтелекту, чисельних математичних методів, статистики, евристичних підходів, інтелектуального аналізу даних, значний внесок у розвиток та популяризацію якого зробили С. Айвазян, В. Дюк, І. Єнюков, Ю. Журавльов, А. Матвійчук, В. Ситник, В. Фінн, О. Черняк, І. Чубукова, Р. Кохаві, Х. Манніла, П. Пернер, Г. П’ятецький-Шапіро, У. Файад, Д. Хенд та інші вчені.
Глобальні соціально-економічні трансформації, зумовлені інформаційно-технологічною революцією та глобалізацією, нині відбуваються за умов глибокої фінансово-економічної кризи. Обґрунтування дієвих механізмів ефективного управління в такій ситуації є надзвичайно важливим завданням, для вирішення якого необхідно створити адекватну модель процесу прийняття рішення, формалізувати окремі підпроцеси та зв’язки між ними до рівня конкретних економіко-математичних моделей та розробити на їхній основі ефективні управлінські інформаційні технології.
Сучасний етап інформаційного забезпечення управління висуває принципово нові, підвищені вимоги до інструментальних засобів підтримки прийняття рішень, тому нині виникла нагальна необхідність в істотному переосмисленні використовуваних на практиці методів економіко-математичного моделювання.
Проблемі розробки механізмів підготовки та прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах присвячено дослідження таких вітчизняних і закордонних учених, як Р. Акофф, В. Базилевич, С. Бір, В. Бурков, В. Вітлінський, В. Вовк, В. Галіцин, В. Геєць, Ю. Дайновський, М. Згуровський, М. Іванов, Л. Євланов, В. Забродський, В. Заруба, Р. Кіні, Т. Клебанова, К. Ковальчук, М. Кизим, О. Ларичев, Р. Лепа, Ю. Лисенко, Ф. Лютанс, М. Мескон, Р. Моклер, Д. Новіков, Д. Поспєлов, В. Пономаренко, В. Порохня, Х. Райфа, С. Рамазанов, В. Рапопорт, Р. Руденський, Т. Сааті, Р. Саймон, М. Скрипниченко, В. Ситник, Е. Трахтенгерц, Р. Фатхутдінов, Д. Форестер, В. Цигічко, Д. Черваньов, О. Черняк, А. Шегда та інші. Їхні роботи базуються на об’єктивних дослідженнях теорії і практики прийняття рішень, відповідають певним етапам розвитку суспільства та технологій.
Особливості функціонування соціально-економічних систем у сучасному високо динамічному глобалізованому світі потребують як концептуального усвідомлення моделі дієвого механізму прийняття управлінських рішень в цілому, так і розроблення адекватних сьогоденню модельних та інструментальних засобів підтримки прийняття рішень зокрема, що обумовлює актуальність даного дослідження, вибір теми, мети і завдань.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, принципи, правила та прийоми наукового дослідження, використання яких обумовлено сформульованою темою та поставленими завданнями. Дослідження організовано за принципами системного підходу до аналізу процесів прийняття управлінських рішень, розвинутого у працях вітчизняних та зарубіжних вчених.
Предмет та мета дослідження зумовили застосування таких методологічних і методичних надбань вітчизняної та світової науки: структурно-функціональний аналіз (для аналізу сутності й структури соціально-економічних систем); історичний, логічний та порівняльно-типологічний методи (для дослідження теоретико-методологічних підходів до підготовки, прийняття рішень та їх підтримки); методи порівняння, аналізу та синтезу (під час визначення економічної сутності підготовки, прийняття і підтримки управлінських рішень); підходи системного моделювання (для синтезу моделей прийняття управлінських рішень), експертні методи (при формуванні образу соціально-економічних систем та моделюванні процесів прийняття управлінських рішень), статистичні та графічні методи (для аналізу тенденцій сучасного економічного розвитку та основних показників діяльності досліджуваних підприємств); методи економіко-математичного моделювання (для побудови оптимізаційних моделей підтримки прийняття управлінських рішень), індуктивні та дедуктивні методи (для узагальнення результатів дослідження та написання висновків).
Інформаційну базу дослідження склали теоретичні та методичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних науковців, які досліджують проблематику прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах, законодавчі та нормативні акти Верховної ради України, Кабінету міністрів України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, статистичні матеріали за проблематикою дослідження, матеріали наукових конференцій та інші наукові інформаційні видання.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі оптимізаційні моделі й методи є універсальними щодо використання їх для прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах.
Магістр