Зразок роботи
ВСТУП
Практика здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою частиною освітнього процесу підготовки здобувачів в університеті, що забезпечує здобуття компетентностей, визначених законодавством, освітніми програмами, набуття студентами професійних навичок і вмінь у сфері їх майбутньої професії.
Вона є завершенням підготовки випускника університету як необхідної передумови його професійного становлення.
Практика є завершенням підготовки випускника університету як необхідної передумови його професійного становлення.
Метою виробничої практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання ними первинних професійних умінь із загально-професійних та спеціальних навчальних дисциплін.
Метою практичної підготовки здобувачів є закріплення знань, одержаних у процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності у будь-якій сфері, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в управлінських ситуаціях щодо добору, розвитку та ефективного використання персоналу як ресурсу діяльності підприємства.
У процесі проходження практики здобувачі повинні ознайомитися зі структурою підприємства (організації) — базою практики, технологіями і методами роботи фахівців з управління персоналом, документацією, котра регламентує бізнес процеси у сфері управління персоналом, критично проаналізувати особливості системи управління персоналом на підприємстві.
Практика є першим кроком психологічної і професійної адаптації студента до виробництва. Виробнича практика дає можливість студентові вирішувати завдання, які покладені на виробничий персонал, нести відповідальність за роботу, що виконується, відчути себе учасником виробництва. Метою практичної підготовки здобувачів є закріплення знань, одержаних у процесі навчання, оволодіння навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності у сфері управління персоналом, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в управлінських ситуаціях щодо добору, розвитку та ефективного використання персоналу.
В організаціях здобувачі мають можливість збирати фактичні матеріали для підготовки аналітичної частини дипломної роботи, а також здійснювати апробацію запропонованих заходів і пропозицій.
Завдання переддипломної практики:
– ознайомлення з базою практики;
– проходження інструктажу з правил охорони праці;
– дослідження регіонального ринку товарів чи послуг;
– ознайомлення зі структурою управління у закладі чи на підприємстві (бази практики);
– ознайомлення з функціональними обов’язками керівників та спеціалістів різних рівнів управління, аналіз взаємовідносин апарату управління та робітників;
– дослідження і аналізування основних економічних і фінансових показників діяльності бази практики;
– проведення аналізу результатів діяльності та факторів, які їх визначають аналіз проблем і перспектив розвитку;
– дослідження теоретичних аспектів обраної проблеми науково-практичного дослідження, кращих прикладів в вітчизняній і зарубіжній практиці, поглядів науковців на означену проблему;
– збір фактичних статистичних даних щодо проблеми дослідження, їх аналітична обробка, систематизація і узагальнення;
– дослідження взаємозв’язку діяльності бази практики з напрямками розвитку галузі, регіону, з пріоритетами національного розвитку;
– дослідження системи матеріально-технічного забезпечення підприємства;
– удосконалення вмінь самостійно здійснювати пошук потрібної інформації про стан роботи підприємства на ринку, аналізувати її, виявляти основні чинники, що обумовлюють фактичний стан діяльності підприємства, розкривати основні тенденції його розвитку, вивчати організаційні та логістичні процеси на підприємстві, пояснювати їх, пропонувати обґрунтовані висновки та пропозиції щодо удосконалення окремих процесів або їх взаємодії;
– ознайомлення з інноваційними технологіями готельного та ресторанного господарства, основними, допоміжними та обслуговуючими технологічними процесами, циклами та операціями, що лежать в основі діяльності підприємства; особливостями завдань і функціями основних структурних підрозділів підприємства;
– формування знань і вмінь щодо реалізації технологічних та управлінських процесів для забезпечення ефективного виробництва і споживання готельних та ресторанних послуг відповідно до міжнародних стандартів якості та гостинності;
– набуття навичок аналізу процесів та явищ у сфері готельного та ресторанного бізнесу, встановлення факторів та причинно-наслідкових зв'язків при виявленні проблем конкретного підприємства.
Об’єктом виробничої практики є процеси прийняття рішень в галузі інформаційних технологій.
Предметом виробничої практики є процес прийняття рішень в галузі інформаційних технологій.
Інформаційні технології – це професія майбутнього, яка охоплює величезну нішу сучасного суспільного життя. Обов’язки такого спеціаліста неможливо описати двома словами. Це практично універсальний спеціаліст, без якого не може існувати жодна сучасна фірма, компанія, організація. Адже такі фахівці займаються ремонтом офісної техніки, налаштуваннями роботи корпоративних сайтів, усунення неполадок з мережею Інтернет та багато інших обов’язків, які здатні виконували лише ІТ-спеціалісти.
В останні роки найбільшим попитом користуються такі напрямки роботи, як програмування та розробка сайтів. Найцікавіше, що такі спеціалісти потрібні як у банківській сфері, так і у сільському господарстві. А найбільше, безпосередньо у сфері ІТ-технологій. Не варто також співставляти професію ІТ-спеціаліста та програміста, адже програмування це лише одна із складових сфери інформаційних технологій.
Дійсно, сфера роботи спеціаліста з інформаційних технологій досить велика. Існує також дуже багато напрямків роботи таких фахівців. Тому коротко описуємо основні з напрямків роботи ІТ-фахівців:
• Програмування та розробка – такий спеціаліст прописує код та створює різноманітні програми. Це найбільш затребуваний напрямок роботи в ІТ сфері – такий спеціаліст потрібен практично всюди. «Айтішнік» працює не лише на підприємствах, які безпосередньо займаються інформаційними технологіями, а й у банківській сфері, на підприємствах, фірмах, держаних організаціях, міжнародних компаніях і навіть в сільському господарстві.
• Web-інженер – займається розробкою веб-сайтів та різноманітних додатків. Цей напрямок займає за популярністю другу сходинку рейтингу популярності серед усіх ІТ-напрямків.
• Web-майстер – підтримка роботи уже дійсних веб-сайтів та додатків. Такі спеціалісти найбільш затребувані у банківській сфері.
• Фахівець по роботі з проектами – займається вивченням потреб клієнтів, визначає бізнес-цілі, оцінює ресурсну та технічну базу, супроводжує та консультує клієнтів.
• Системний адміністратор – забезпечує функціонування комп’ютерної техніки, мережі та програмного забезпечення.
• Тестувальник – такий спеціаліст визначає, наскільки програмне забезпечення відповідає заявленій якості, а також сфері використання ПЗ. Пошук помилок та дефектів у програмному забезпеченні.
• Спеціаліст по підтримці – фахівець, який здійснює технічну підтримку, ремонт та ліквідацію проблем в ІТ-сфері.
• Аналітик – досліджує проблеми замовника та створює розробки відповідно до вимог.
• Фахівець з мережевих технологій – уміє та знає як під’єднати ПК та усю техніку до єдиної мережі та правильно налаштувати їх на роботу.
• Фахівець з CRW-систем – управління взаємодії з клієнтами. Така сфера передбачає збір, збереження, аналіз та обробку даних про клієнтів, постачальників, партнерів а також інформацію про усі дії з ними.
Фахівці зі сфери ІТ мають дуже багато напрямків працевлаштування. Адже спеціалісти зі знаннями інформаційних технологій потрібні практично в кожній сфері життя сучасного суспільства. Найбільш затребуваними такі спеціалісти є безпосередньо у сфері інформаційних технологій, а також у державних установах, фірмах, компаніях, фінансових установах, міжнародних організаціях та навіть у сільському господарстві. Перерахуємо основні напрямки, де можуть працювати «Айтішніки»:
• Комп’ютерна інженерія, програмування, розробка програмного забезпечення (розробки в системах та офшорах, написання програм на різних мовах);
• Старшими інженерами;
• Тестерами програмного забезпечення, веб-програм та веб-додатків;
• Маркетологами, в тому числі інтернет-маркетологами (сфера SEO та SMM);
• Системними адміністраторами;
• У службах технічної підтримки;
• Менеджери в ІТ сфері та ін.
На сьогоднішній день початківці в ІТ сфері мають масу варіантів для отримання відповідної освіти, починаючи з відповідних курсів, онлайн-уроків, шкіл та академій. Але щоб отримати дійсно фахову повну освіту, потрібно навчатися у ВНЗ. Спеціальностей, які навчають за напрямками сфери Інформаційних технологій існує дуже багато, тому кожен бажаючий може обрати саме той, який відповідає вимогам майбутньої професії.
Органи місцевого самоврядування (виконавчі органи) здійснюють повноваження в: управлінні комунальною власністю; вирішенні питань адміністративно-територіального устрою; забезпеченні законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Місцеве самоврядування є важливим елементом взаємодії держави і суспільства. Це своєрідний маркер розвитку з прямою пропорційною залежністю. Чим більш розвинуті правова держава і громадянське суспільство – тим вагоміша роль місцевого самоврядування в житті людей.
Важливість місцевого самоврядування полягає в тому, що саме місцеве самоврядування є ключовим елементом у взаємозв’язку народу, громадянського суспільства з державою, ця взаємодія відбувається на місцевому рівні який є значною частиною регіону. Тобто на регіональному рівні відбувається максимальна взаємодія суспільства з державою, органами державної влади, що необхідно для ефективного розвитку як регіону та і в цілому для всієї країни.
Проаналізувавши вітчизняне законодавство, щодо місцевого самоврядування науковці наступні його основні риси:
– територіальний характер, воно здійснюється за територіальною ознакою, його територіальною основою є певний населений пункт (в інших адміністративно територіальних одиницях місцеве самоврядування може функціонувати у вигляді асоціацій його органів);
– децентралізм, органи місцевого самоврядування діють самостійно, їх відносини з державою регулюються законодавчо і на основі принципу невтручання в сферу їхньої діяльності;
– демократизм, місцеве самоврядування реалізується у формах безпосередньої (вибори, референдуми) і представницької (ради) демократії;
– законність, діяльність органів місцевого самоврядування визначена Конституцією та законами України;
– множинність об’єктів, первинним суб’єктом місцевого самоврядування фактично виступає територіальний колектив села, селища чи міста, а серед інших суб’єктів самоврядування головна роль належить виконавчим органам рад;
– локальний характер, основним предметом діяльності органів місцевого самоврядування є питання місцевого життя відповідних населених пунктів; держава може розширювати чи звужувати коло цих питань залежно від політики, яку вона проводить, а також делегувати органам управління на місцях окремі повноваження виконавчої влади;
– власна економічна та фінансова база, органи місцевого самоврядування мають свій бюджет, отримують податки, володіють об’єктами комунальної власності; у відповідних випадках держава надає цим органам необхідну фінансово-економічну допомогу.
Закон України про місцеве самоврядування твердить: жителі села, селища, міста або кількох сіл, селищ, міст є відповідною місцевою територіальною громадою. Вона вирішує питання місцевого (у межах території села, селища, міста чи об’єднаної території) значення відповідно до Конституції України та законів України, як правило, через органи місцевого самоврядування України (ОМС).
Система органів місцевого самоврядування включає:
• територіальні громади (жителів);
• сільські, селищні, міські ради;
• сільського, селищного, міського голову;
• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
• старосту ради об’єднаної територіальної громади;
• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети).
Система місцевого самоврядування включає:
1) територіальну громаду;
2) сільську, селищну, міську раду;
3) сільського, селищного, міського голову;
4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
6) органи самоорганізації населення.
Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
У вітчизняному законодавстві, що стосується місцевого самоврядування, зафіксовано таке визначення категорії "громада": територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування" можна виділити такі види територіальних громад:територіальна громада села;територіальна громада селища;територіальна громада міста;територіальна громада кількох поселень у випадку їх добровільного об'єднання у єдину громаду;територіальна громада району у місті.
Крім того, суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст можуть створювати об’єднані територіальної громади у порядку, визначеному Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" з дотриманням принципів конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.
Відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" територіальні громади сіл, селищ, міст можуть здійснювати співробітництво на договірних засадах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.
Неодмінною умовою успішного функціонування системи місцевого самоврядування є наявність представницького органу. Ради є головним елементом у системі всіх органів місцевого самоврядування. Саме вони формує та контролює виконавчі органи місцевого самоврядування, має значні повноваження щодо призначення посадових осіб місцевого самоврядування, визначає курс розвитку поселення.
Необхідність формування ради обумовлена рядом чинників. Мається на увазі, у першу чергу, що територіальна громада в сучасних умовах не може здійснювати управління на професійній та більш-менш постійній основі. Внаслідок цього територіальна громада вимушена утворювати орган, який б представляв її інтереси у взаєминах з виконавчими органами місцевого самоврядування, державною владою, іншими місцевими співтовариствами, підприємствами, установами, громадянами.
Місцеве самоврядування є інститутом який зв’язує відносини держави та територіальних громад та за допомогою різноманітних важелів, фінансових, культурних, соціальних та інших впливає на реалізацію регіональної політики та на розвиток регіону. Регіональний рівень дозволяє поєднувати інтереси державної влади і суспільства, забезпечуючи реалізацію стратегії держави та ефективно розвивати регіон відповідно до його ресурсів та потенціалу. Хоча на сьогодні залишається ряд невирішених проблем щодо повноважень та функцій місцевого самоврядування, які поступово зменшують з проведенням реформ в Україні, зокрема важливою реформою є децентралізація влади, на меті якої є врегулювання та розмежування функцій та повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчою владою. Зокрема за виконавчою владою залишаться функції контролю за органами місцевого самоврядування, а їх функції та повноваження максимально розширюються задля ефективного розвитку регіону та території на якій вони знаходяться.
Саме тому, вищеозначені форми безпосередньої демократії на місцевому рівні повинні органічно доповнюватися представницькою демократією, яка в Україні існує у формі рад. Крім того, представницькі та безпосередні форми демократії на місцевому рівні не тільки доповнюють, але й обмежують один одного, створюючи систему політичних противаг: громада не дає зосередити всю повноту владу в руках ради, а правила організації безпосередньої демократії, що встановлюються радою запобігають охлократії. Крім того, саме завдяки власним представникам, соціальна спільнота усвідомлює себе в якості такої і може виступати в якості єдиної консолідованої політичної сили.
Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення".
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання, які підлягають реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Правові засади організації і діяльності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, їх взаємовідносин з державними органами та органами місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про асоціації органів місцевого самоврядування".
Асоціації створюються і діють на принципах: законності; добровільності; рівноправності членів; самоврядності; самостійності у визначенні напрямів своєї діяльності; відкритості і публічності.
Розвиток глобальних процесів на основі всеосяжної інформатизації створює широку різноманітність інформаційних загроз – від витіснення на внутрішньому інформаційному ринку вітчизняних продуктів більш конкурентоспроможними аж до ведення цілеспрямованих інформаційних війн. Згідно з доповіддю Національної ради з розвідки США, інформаційні війни будуть домінантним фактором у нинішньому столітті. Вони вестимуться на всіх рівнях соціальної структури людства між блоками держав включно. Сучасна інформаційна революція розгортається на фоні інформаційних війн, які своєю головною метою ставлять підрив національної безпеки держав. З урахуванням таких підходів безпекова інформаційна функція держави в усіх регіонах світу набуває особливої важливості.
Гарантіями місцевого самоврядування є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відтак, основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України в інформаційній сфері є: забезпечення інформаційного суверенітету України; вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну; активне залучення засобів масової інформації (далі – ЗМІ) до запобігання і протидії корупції, зловживанням службовим становищем, іншим явищам, які загрожують національній безпеці України; забезпечення неухильного дотримання конституційних прав на свободу слова, доступ до інформації, захист персональних даних, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність ЗМІ та журналістів, заборони цензури, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції, за виконання професійних обов’язків, за критику; вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.
БАЗА ПРАКТИКИ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕЇ
Базою практики виступає Медвинська сільська рада, що знаходиться за адресою: вул.Шевченка, 1, Медвин.
Тел: 068-835-91-33
Побережківський старостинський округ: 067-112-12-46
Бранепільський старостинський округ: 067-112-84-49
Дмитренківський старостинський округ: 067-110-78-39 (с. Дмитренки)
067-113-30-24 (с. Щербашинці)
Медвинська сільська територіальна громада — територіальна громада в Україні, в Білоцерківському районі Київської області. Адміністративний центр — село Медвин.
Площа громади — 231,77 км², населення — 5893 особи (2020). Утворена 30 травня 2017 року шляхом об'єднання Медвинської та Побережківської сільських рад Богуславського району.
12 червня 2020 року до громади приєднані Бранепільська, Дмитренківська, Митаївська та Щербашинецька сільські ради.
У складі громади 12 сіл: Бране Поле, Гута, Дібрівка, Дмитренки, Закутинці, Коряківка, Красногородка, Медвин, Митаївка, Побережка, Софійка, Щербашинці.
Громаду створено: 29.10.2017р.
Адмін. центр: Медвин
Населення громади: 3846 осіб
Код ЄДРПОУ: 04363343
КОАТУУ: 3220683201
Укрупнений район: Білоцерківський район
Час роботи: пн-чт 8:00-17:00, пт 8:00-16:00, перерва 12:00-12:45
Поштовий індекс: 09751
E-Mail адреса:
Контактні телефони: 068-835-91-33
Голова: Сергієнко Ігнатій Петрович
Веб-сайт: medvyn-gromada.gov.ua
Медвинська громада - молода сільська громада з віковим історичним корінням, яка використовує сучасні підходи управління та втілює новітні та креативні проєкти. Громада об’єднує 12 сіл. Має вигідне та комфортне логістичне розташування в центрі України та 15 тис. га сільськогосподарських земель.
Площа громади складає 23,3 тис. га
Площа населених пунктів 3,7 тис. га
Чисельність зареєстрованого населення станом на 01.01.2023 року становить 5 060 осіб.
В тому числі: 2 628 особи (52%) проживають у с. Медвин.
З початку повномасштабного вторгнення зареєстровано понад 2200 внутрішньо переміщених осіб.
Серед вікових груп переважає населення працездатного віку (37%).
Трудовий потенціал та відносно невеликий рівень зарплати створюють додаткові переваги для інвесторів.
Вигідне логістичне розташування дає можливість різностороннього сполучення.
В радіусі 30 км знаходяться міста: Богуслав, Тараща, Лисянка;
в межах 80 км – м. Біла Церква, м. Звенигородка.
Через Медвинську громаду проходить автомобільний шлях регіонального значення Р04 «Київ- Фастів – Біла Церква – Звенигородка».
До автомагістралі М05 «Київ – Одеса» - 60 км.
Найближча залізнична станція – м. Миронівка (39 км) та с. Ольшаниця (40 км).
Територіальна громада безпосередньо вирішує питання, віднесені до відання місцевого самоврядування використовуючи різні форми прямої демократії.
Право жителів міста - активних суб'єктів міського самоврядування, приймати участь у здійсненні міського самоврядування, може бути реалізовано в таких формах: - міський референдум;
• вибори депутатів відповідної місцевої ради та передбачених законом посадових осіб місцевого самоврядування (місцеві вибори);
• загальні збори громадян за місцем проживання;
• колективні та індивідуальні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• участь у роботі органів міського самоврядування та робота на виборних посадах міського самоврядування;
• інші, не заборонені законом, форми.
Органами місцевого самоврядування є: 1. Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради - представницькі органи місцевого самоврядування, які представляють відповідні сільські, селищні, міські або внутрішньо міські (районні у місті) територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
Сучасні підприємства, що використовують у своїй роботі інформаційні технології, для вирішення різних задач: від оперативного управління підприємством до допомоги в прийнятті управлінських рішень. У сучасних умовах ефективне управління є цінним ресурсом організації, разом з фінансовими, матеріальними, людськими і іншими ресурсами. Найбільш дієвим способом підвищення ефективності протікання трудового процесу є його автоматизація.
Помічник з іт підтримки і ремонту
Обов'язки:
• Діагностика і виявлення несправностей будь-якої комп'ютерної техніки, в т.ч. планшетів, принтерів, роутерів,
• Ремонт комп'ютерів на рівні заміни вузлів
• Ремонт ноутбуків на рівні розібрати/зібрати, почистити від пилу, замінити термопасту, жорсткий диск, оперативну пам'ять
• Навички по ремонту Apple Mac будуть явною перевагою
• Спілкуватися з замовниками ФО і ЮО шанобливо, культурно, доброзичливо
• Грамотно описувати всі технічні дії, які ви виконуєте і їх зміст
• Заповнювати акти про виконані робіт та гарантійні талони, а також іншу необхідну документацію
• Лояльно, ненав'язливо пропонувати послуги компанії клієнтам.
• ІТ-обслуговування клієнтських компаній.
• Своєчасне проведення регламентних робіт (оновлення програмного забезпечення, контроль стану систем). Віддалено або з виїздом до клієнта.
• Дистанційна технічна підтримка користувачів.
• Екстрені виїзди до клієнтів для вирішення різних проблем, які не можна вирішити віддалено.
• Діагностика, ремонт, підбір, налаштування, обслуговування комп'ютерів, серверів, оргтехніки, мережного обладнання та ПЗ.
• Ведення системи обліку обробки заявок.
• Спілкування з користувачами у рамках виконання заявки.
• Взаємодія з підрядниками та постачальниками послуг (інтернет, IP телефонія тощо).
• Складання щотижневих звітів щодо роботи
Вимоги:
• Середня спеціальна або не повне вищу освіту у напрямку інформатики та обчислювальної техніки
• Наявність правильно-поставленої грамотної мови
• Бажання вчитися і беззаперечно виконувати завдання наставника
• Виконання плану по виїздів і за обсягом наданих робіт.
• Навички установки, налаштування ОС Windows 7, 10, 11 ПЗ (MS Office, браузери, поштові клієнти, антивіруси, спец. програми);
• Вміння підключити, налаштувати принтер, МФУ, сканер, ДБЖ та інше периферійне обладнання. Вміння зібрати ПК, замінити комплектуючі;
• Вміння, підключити, налаштувати мережеве обладнання (роутер, модем, свитч).
Розуміння принципів роботи мереж TCP/IP‚ включаючи IP адреси‚ маски мереж та мережеві шлюзи.
• Мати уявлення в галузі адміністрування серверів Domain Controller (Active Directory), DHCP, Remote Access/VPN Server, File Server, FTP Server, Print Server, Terminal Server, Mail Server, RDP.
• Знання у сфері систем резервного копіювання (Cobian Backup, Paragon Backup тощо).
Динаміка відносин в інформаційній сфері постійно випереджає розвиток суспільної правосвідомості, встановлені норми суспільних відносин, ускладнює створення стабільної правової регламентації. Недосконалість нормативно-правової бази дозволяє окремим суб’єктам реалізовувати свої протиправні наміри в інформаційній сфері як щодо життєво важливих інтересів інших суб'єктів, так і об’єктів національної безпеки.
Питання забезпечення інформаційної безпеки є вкрай важливими для української держави на сучасному етапі, що, насамперед, обумовлено необхідністю протистояти протиправним посяганням на інформаційний простір України, збереження інформаційних ресурсів, захисту населення від негативного інформаційного впливу тощо. Окрім цього, стратегічно визнаним пріоритетом зовнішньої політики України є європейська інтеграція, що вимагає удосконалення нормативно-правової бази забезпечення інформаційної безпеки України, яке б відповідало не лише міжнародним стандартам, а передусім українським національним інтересам в інформаційній сфері.
Магістр