Інтернет як джерело інформування та комунікації (ID:105838)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНФОРМУВАННЯ ТА КОМУНІКАЦІЙ
1.1. Зміст та сутнісні характеристики процесів
інформування та комунікації
1.2. Характеристика мережі Інтернет як каналу здійснення інформування та налагодження комунікації
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ІНФОРМУВАННЯ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ
ЗА ДОПОМОГОЮ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
2.1. Особливості інформування та характеристика каналів розповсюдження інформації в Інтернет
2.2. Специфіка процесу здійснення комунікації за посередництвом мережі Інтернет
2.3. Особливості забезпечення інформування та комунікації засобами масової інформації в мережі Інтернет
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНФОРМУВАННЯ ТА КОМУНІКАЦІЙ
1.1. Зміст та сутнісні характеристики процесів інформування та комунікації
Згідно ГОСТ 7.0-99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография, інформування – це забезпечення інформацією зацікавлених користувачів [5]. Ключовими у цьому визначенні є поняття „інформація” та „користувачі”, причому не усі, а лише зацікавлені. Термін „інформація” (лат. informatio – роз’яснення, виклад, набір відомостей) сьогодні трактується дуже широко й вважається одним із засадничих в різних галузях знань. До появи комп’ютерної техніки він використовувався рідко, в основному в спеціальній і технічній літературі [28, с. 85].
В широкому сенсі під інформацією розуміють відомості, що передаються між людьми, усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів та ін.); загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму тощо.
У наведеному визначенні зазначається, що інформацією можуть обмінюватися не лише люди, а й автомати, проте вона виникає й існує лише в розумовому апараті людини і ніде більше. Як тільки інформація відчужується від людини, вона перетворюється Із відомостей (сенсу, знання) в дані, і тільки якщо дані потрапляють до людини, яка знає закон (правила) інтерпретації (надання смислу) даними, тільки тоді у адресата вони набувають певного сенсу [30, с. 24].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Браславец Л. Социальные сети как средство массовой информации: к постановке проблемы [Электронный ресурс] / Л. Браславец // Вестник ВГУ. Сер. : Филология. Журналистика. – Воронеж, 2009. – № 1. – С. 125–132. – Режим доступа : http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/phylolog/2009/01/2009-01-31.pdf
2. Бруневский С. Современные онлайн-сервисы электронных библиотек / С. Бруневский // Медиатека и мир. – 2013. – № 7. – С. 34–39.
3. Городенко Л. М. Мережева комунікація: проблеми філософії сприйняття / Л. М. Городенко // Світ соціальних комунікацій. – 2011. – № 3 – С. 34–41.
4. Городенко Л. М. Класифікація ознак мережевої комунікації / Л. М. Городенко // Світ соціальних комунікацій. – 2012. – Вип. 15. – С. 25–29.
5. ГОСТ 7.0-99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.docload.ru/Basesdoc/33/33922/index.htm
6. Губанов Д. А. Социальные сети информационного влияния: модели информационного влияния, управления и противоборства : монография / Д. А. Губанов, Д. А.Новиков, А. Г. Чхартишвили ; под ред. Д. А. Новикова. – М. : Изд-во физ.-мат. л-ры, 2010. – 228 с.
Інші роботи з даної категорії: