Зразок роботи
1.1.1 Гірничо-геологічна характеристика родовища.
Шахта „Гвардійська” входить до складу ПАТ „КЗРК” і розташована у центральній частині Криворізького залізорудного басейну в 22 км на північ від центру міста Кривий Ріг.
В адміністративному відношенні територія родовища входить до складу Тернівського району Дніпропетровської області України. Загальна площа шахтного поля в межах гірничого відводу складає 6,5 км. На ній розташовані надшахтні будівлі, склади, житлово-побутові будівлі.
Найближчим населеним пунктом є селище Божедарівка, розташоване на правому березі річки Саксагань в 2 – х км від шахти. Окрім природних форм рельєфу місцевості, поверхня території шахти ускладнена цілою низкою штучних негативних і позитивних форм рельєфу у вигляді залізничних насипів і вирв обрушення, кар’єрів і відвалів пустих порід.
Кар’єри і вирви обрушення витягнуті у вигляді вузьких ланцюгів вдовж рудних покладів, досягають по глибині 70-120 м і займають 1322000 м2, являючись наче акумулятором атмосферних опадів, що в значній частині впливає на дебіт підземних вод.
Клімат континентальний, середньорічна температура повітря +8,2 °С, найбільш вищою є температура в липні (38°С ) , мінімальна приходиться на лютий і досягає (-30°С ).
Кількість днів на рік з температурою нижче 0º досягає 107-109 днів.
Зима короткочасна з частими відлигами. Тривалість зими, звичайно, починається з другої половини листопада і тягнеться до першої половини березня. Найбільш холодний час припадає на січень і лютий.
Максимальна середня висота сніжного покрову складає 25 см, таяння снігу відбувається нормально. Сніговий покрив лежить 46-50 днів.
Панують східні, північно-східні і північні вітри, дуючи зі швидкістю 5 м/с, іноді переходячи в урагани – 20,4м/с.
Гірничий відвід шахти „Гвардійська” займає північну частину Саксаганського структурно-тектонічного району Криворізького залізорудного басейну, у геологічному устрої якого приймають участь комплекс метаморфічних порід протерозоя, і покриваюча його малопотужна товща осадочних відкладень кайнозоя.
У складі метаморфічного комплексу виділяють п’ять свит: новокриворізька (nr); скелевадська (sr), саксаганська (sx), гданцевська (gd) і глеюватьська (gl).
В основі цього комплексу розташована товща амфіболітів з прошарками кварц-хлоритових, біотіт-хлоритових сланців, біотитових мета-пісчаників новокриворізької свити.
Горизонтальна потужність свити біля 1000м. Розповсюджуючись у східній частині родовища, воно залягає на розмитій поверхні гранітів.
Західніше вище вказаної свити розташовуються аркозові піщаники, слюдисті філіти та талькові сланці скелевадської свити. Загальна горизонтальна потужність порід свити не перевищує 480м.
Саксаганська свита включає ритмічно складену товщу пластів залізистих кварцитів і сланців. Сланцеві пласти представлені гранат-амфібол-біотіт-хлоритовими, серицит-хлоритовими, амфібол-гранат-хлоритовими сланцями. Потужність окремих пластів змінюється від 20 до 800 м.
Залізні пласти складені мартитовими, гетит-гематит-мартитовими, силікат-магнетитовими, силікат-гематит-магнетитовими та другими мінералогічними різновидами кварцитів. Потужність залізистих пластів змінюється від 20 до 350м.
На породах саксаганської свити з тектонічними та кутовими неузгодженням залягають породи гданцевської свити: графіт-карбонат-слюдисті, графіт-кварц-біотитові сланці, метапесчаникі, карбонатні породи. Горизонтальна потужність порід свити біля 1000 м.
Породи глеюватської свити завершують розріз Криворізької метаморфічної серії.
В її складі виявлені граніт-кварц-біотитові сланці, конгломерати, метапесчаники та другі породи. Горизонтальна потужність порід досягає 2000м.
На розмитій поверхні корінних порід горизонтально залягають осадкові відкладення (суглинки, глини, піски), потужність котрих не перевищує 50 - 60 м і змінюється в залежності від рельєфу поверхні кристалічних порід.
По останнім даним уся товща метаморфічних порід Саксаганського району басейну представляє собою моноклінальну структуру субмередіонального простягання по азимуту 20-25° з північним падінням під кутом 45-65°.
Залягання порід ускладнене розривними порушеннями і складчастістю вищіх рядів. Більш великими розривними порушеннями є Саксаганський розлом і Східний надвиг. Окрім великих поздовжніх порушень, на родовищі спостерігаються більш менші субширотні, субмередіональні та діагональні порушення.
Поклади природно багатих залізних руд пов’язані з площинною та лінійною корами вивітрювання п’ятого (Sx5f) і шостого (Sx6f) залізистих пластів саксаганської свити. Лінійна кора вивітрювання простежується на глибину більш ніж 2500м. В поверсі 1350-1190 м родовище представлене сьома рудними тілами пластоподібної форми з хвилястими зовнішніми контурами, роздувами та здавлюванням.
До п'ятого залізистого пласта відносяться поклади: «Східний – ІІ Східний - Північний».
До шостого - поклад „Основний”, „Кар’єрний” та „Південний”.
Горизонтальна потужність покладів коливається від 6 до 48 м при середній 29,2 м.
Довжина родовища досягає 860м.
Поклад „Основний” відносять до лежачого боку шостого залізистого пласту між 180-214 маркшейдерськими вісями. Форма покладу стовпоподібна, довжина по простяганню складає 160-230 м, середня горизонтальна потужність 14,7 м при коливаннях від 2 до 44 м.
Поклад „Кар’єрний” представлений двома рудними тілами. Довжина рудних тіл складає 320-360м, потужність 5-26м, середня 12,2м. Форма покладу стовпоподібна.
Поклад „Південний” представлений рудним тілом стовпоподібної форми, витягнутим на довжину порід. Довжина покладу не перевищує 150м, потужність коливається від 2 до 45 м і в середньому 23,4 м.
Поклади залягають згідно з вміщуючими породами та мають північно-східний нахил і північно-західне падіння під кутами 50-60°.
У лежачому боці покладів п’ятого залізистого пласту розташовані мартитові, гетит-мартитові і гетит-гематит – мартитові кварцити. Лежачій бік покладу шостого залізистого пласту представлений мартитовими, гетит-гематит-мартитовими кварцитами, висячий бік – мартитовими кварцитами.