066 005 53 74
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Працюємо
без вихідних!
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Стандарти журналістської професії в умовах інформаційної і військової агресії Російської Федерації проти України (ID:244641)

Тип роботи: магістерська
Сторінок: 100
Рік виконання: 2018
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ………………………………………….8 1.1. Історіографія теми дослідження……………………………………..8 1.2. Поняття про журналістські стандарти: європейський та український виміри…………………………………………………………………………….15 1.3. Специфіка журналістських стандартів при висвітленні конфліктів..........................................................................................................27 Висновки до розділу 1…………………………………………………..32 РОЗДІЛ 2. ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ ………35 2.1. Порушення стандартів журналістської професії російськими ЗМІ………………………………………………………………………………..35 2.2. Використання стандартів вітчизняними журналістами…………..48 2.3. Засоби репрезентації концепту ВІЙНА в українських мас-медіа...52 Висновки до розділу 2…………………………………………………..57 РОЗДІЛ 3. НОВІ ПІДХОДИ ДО ОСМИСЛЕННЯ СТАНДАРТІВ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ………………………60 3.1. Пропозиції щодо вдосконалення журналістських стандартів….60 3.2. Шляхи підвищення інформаційній безпеки України.......................65 3.3. Форми й методи психологічного захисту від маніпулювання свідомістю……………………………………………………………………….76 Висновки до розділу 3…………………………………………………….84 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….86 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………90
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВИСНОВКИ Дослідивши дію стандартів журналістської професії в умовах інформаційної і військової агресії Російської Федерації проти України, ми дійшли таких висновків. 1. На даний час кодекси журналістської етики прийнято більш ніж у 70 країнах світу. Більшість етичних кодексів вимагає від журналістів перевірки будь-якої інформації і публікації лише інформації, одержаної з джерел, що відомі їм особисто, використання журналістами лише «звичайних» методів збирання інформації, виправлення помилок та спростування неправдивої інформації, недостовірної інформації, додержання принципів безсторонності, розмежування фактів та коментарів і оцінок, а також додержання авторського права, зокрема, заборони плагіату в будь-якій формі. 2. Щодо професійних стандартів журналістів України, то експерти Інституту масової інформації виокремлюють шість основних стандартів інформаційної журналістики, причому, на їхню думку, вони є однаково справедливими для телебачення, радіо, преси та Інтернет-видань, навіть попри специфічні відмінності у цих типах ЗМІ. Ці стандарти – це баланс думок і точок зору, достовірність, точність, повнота, відокремлення фактів від коментарів та оперативність подачі інформації. 3. Збройний конфлікт в Україні змусив переосмислити як щоденну журналістську роботу (перевірка інформації, використання термінології), так і порушив більш широке питання – чи можливе обмеження свободи слова в умовах фактичних бойових дій. Думки журналістів і журналістикознавців щодо дотримання журналістських стандартів в умовах військової агресії розділились. Незважаючи на тривалий час перебування України в стані гібридної війни, до сих пір чітко не визначені критерії журналістської діяльності в незвичайних умовах. На нашу думку, в умовах неоголошеної війни потрібно не тільки дотримуватися основних професійних стандартів, а робити це з ще з більшою ретельністю та увагою до достовірності. Адже копіювання методів російської пропаганди викличе недовіру до вітчизняних ЗМІ як з боку внутрішніх, так і зовнішніх споживачів інформації. Інша справа – спростовування фальшивок із Росії, яке потрібно робити переконливо, аргументовано, одним словом – професійно. 4. Аналіз діяльності засобів масової інформації РФ показав, що російські журналісти беззастережно і свідомо порушують такі базові стандарти журналістської професії, правдивість і точність; безсторонність і багатоманітність точок зору; редакційна чесність, незалежність. За великим рахунком, це вже не журналістська діяльність із притаманними їй функціями, а замовне виконання психологічних операцій, для проведення яких використовуються ретельно відібрані повідомлення для різних цільових аудиторій (для внутрішнього «споживання», для українського суспільства, або ж спрямовані на дестабілізацію інформаційно-психологічного середовища західноєвропейського та американського суспільства). 5. Потреба створення якісної та конкурентоспроможної української культурно-інформаційної продукції, вироблення україноцентричного дискурсу для ЗМІ, є нині надзвичайно актуальною, як і гостра необхідність активного нарощування потенціалу українського інформаційного спротиву та популяризації країни на міжнародній арені. Без перемоги на інформаційному «фронті» визволення українських територій від окупантів видається малоймовірним. На жаль, в українських мас-медіа також наявні порушення журналістських стандартів, проте переважна їх більшість зафіксована в Інтернет-виданнях. Найтиповішими в українських ЗМІ є такі порушення стандартів: тенденційний добір фактів, згадування росіян у негативному контексті, акцентування на національності; цитування нетолерантних висловів, створення негативного образу внутрішньо переміщених або вимушено переселених осіб; використання некоректних слів («інвалід», «нелегали», «наркомани» тощо), ненормативної лексики, негативно забарвлених метафор; створення образу російського народу як розумово відсталої, алкогольно залежної нації, цитування ксенофобної лексики на позначення представників інших національностей; створення іронічно-саркастичних оказіональних лексем тощо. 6. Часткове вирішення проблеми щодо дотримання професійних стандартів журналістики вбачається в посиленні повноважень Національної ради при реагуванні на порушення в контенті, так і зміні законодавчих норм щодо редакційних статутів і редакційних рад. Дієвим засобом може стати впровадження до українського кодексу професійної етики штрафних санкцій, як це робиться, зокрема, в Японії. Потребує змін кодекс і також у зв’язку з широкою візуалізацією мас-медіа. 7. Посилення ролі українських мас-медіа в сучасній інформаційній боротьбі конче необхідне. Для цього їм потрібно чіткіше позиціонувати себе як власне медії; активніше насичувати інформаційне поле правдивою й перевіреною інформацією; урізноманітнювати поширювані повідомлення (подієвою, узагальнювальною, аналітичною тощо інформацією); суттєво підвищити оперативність реагування на події й оперативність подаваної інформації; активніше диференціювати форму подачі залежно від каналу інформації (Інтернет, газета, радіо, телебачення). Найголовніше: необхідно готувати висококваліфіковані журналістські кадри, щоб найрейтинговіші програми українського телебачення вели не шустери й кісєльови, які ці програми часто перетворюють на засоби інформаційної війни, а свої високофахові ведучі. Тобто йдеться про дотримання журналістських стандартів у подачі інформації, про журналістську фаховість. Для створення неспотвореного інформаційного поля на непідконтрольних територіях, зокрема для спростування поширюваних протилежною стороною чуток і міфів, необхідно оперативніше реагувати на них, активніше використовувати Інтернет-ресурси, безкоштовно поширювати пресу. 8. Дієвим у процесі захисту від маніпуляцій є відсторонення від емоцій, адже маніпулятивні технології найдієвіше спрямувати на емоційну сферу людини. Науковці радять сприймати інформацію відсторонено, a вже потім, без участі інших осіб, обміркувати її. Важливою є діалогічність мислення, адже маніпулятори намагаються перетворити нас на споживачів ідей, позбавити нас будь-якого відкритого діалогу. Діалог руйнує маніпуляцію. Необхідними стають також створення альтернатив та піддання сумніву інформації, що надходить. Особа, яка намагається маніпулювати, пропонує вигідну їй позицію, яка, з її точки зору, позбавлена альтернативи. Аби уникнути цього, треба припустити іншу позицію, піддавши сумніву інформацію, що надходить, і вся структура маніпуляції руйнується. Виявивши інші альтернативи, можна припинити процес маніпулювання. Важливою протиотрутою від маніпулювання є належний рівень духовної культури.
Інші роботи з даної категорії: