Значення і зміст діяльності генеральних адвокатів для суду ЄС (ID:282015)

. Поняття та основні функції генеральних адвокатів у Суді ЄС Генеральні адвокати - друга, додаткова категорія членів Суду - була введена за зразком судової системи Франції, де схожа посада існувала ще в Середньовіччі (avocaj general). Згідно абз. 2 ст. 222 Договору про ЄС «завдання генерального адвоката - діючи повністю неупереджено і незалежно, представляти у відкритому судовому засіданні мотивовані висновки у справах, внесеним на розгляд Суду» [1]. Генеральні адвокати являють собою феномен, який властивий системам континентального права, і полягає в тому, що представник уряду має бути присутнім у суді під час слухання справи, коли цього вимагають державні інтереси. У кримінальних справах це представництво уряду виконує державний обвинувач, який розпочинає справу проти обвинувачуваного в ім'я громадських інтересів. У цивільних і адміністративних справах представництво уряду забезпечується експертним висновком, що офіційно подається відповідним представником, який обстоює суспільні інтереси. У Верховному адміністративному суді Франції (the Counseil d'Etat) цю роль бере на себе Commissaire du Gouvernement. Подібна модель організації суду існує у ряді країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Голландія). Схожі функції у ФРН виконує представник відкритих інтересів у німецькому Адміністративному суді [13, с.142]. Якщо інститут судді не потребує роз'яснень, то інститут генерального адвоката є дуже своєрідним, оскільки його головне призначення полягає в тому, щоб самостійно проводити попереднє незалежне і неупереджене дослідження і представляти свій висновок з вивченого ним справі Суду. У такому висновку можна знайти «аналіз фактів, посилання на відповідні положення законодавства та повний аналіз попередніх рішень Суду. Він також наводить аналіз аргументів сторін спору і в ув'язненні дає власну оцінку розглянутих Судом питань. У своїх висновках генеральний адвокат не обмежується аргументами сторін спору». Подавати висновки адвокати мають у відкритому суді й робити це з повною незалежністю й неупередженістю (ст. 166, абз. 2 ДЗЄС) [1]. Ці висновки завжди виносяться до того, як Суд прийме рішення.