Особливості зарахування до державного кадрового резерву (ID:231778)

ВСТУП Рівень професіоналізації інституту державної служби багато в чому залежить від грамотного та кваліфікованого підбору кадрів, підвищення рівня їх професійної компетентності, зокрема, з урахуванням нових завдань та пріоритетів. Одночасно пріоритетного значення набувають питання формування ефективного та дієвого кадрового резерву, зокрема, й на вищі державні посади державної служби. Беручи до уваги нові сучасні тенденції розвитку державної служби, організація роботи та зарахування до кадрового резерву мають бути кардинально переглянуті, зокрема, шляхом удосконалення навчальних програм, вироблення та впровадження нових інноваційних форм підвищення рівня професійної компетентності як самих державних службовців, так і осіб, зарахованих до кадрового резерву. Питанням формування та зарахування до кадрового резерву на державній службі приділяється значна увага представниками вітчизняної науки. Так, серед науковців, що досліджували різні аспекти згаданого питання, доцільно виділити М. Білинську, Н. Гончарук, М. Канавець, В. Князєва, Ю. Ковбасюка, В. Мамонову, В. Мартиненка, В.Олуйка, Т. Пахомову, Н. Протасову, О. Руденко, В. Чмигу, Ю. Шарова та інших. Слід зазначити, що сьогодні дедалі більшої актуальності набуває обрана тема з огляду на реалізацію адміністративної реформи в Україні та впровадження нового законодавства про державну службу. Згадане питання набуває особливого значення, що потребує подальших досліджень та розробок, зокрема й з урахуванням досвіду інших країн. Мета роботи – аналіз сучасного стану та визначення нових форм і підходів щодо зарахування до кадрового резерву для роботи в органах державної влади як за кордоном, так і на території України. Об’єктом роботи є державний кадровий резерв, предметом – кадровий резерв в Україні. Задля розкриття обраної теми в повному обсязі та досягнення поставленої мети в ході виконання роботи необхідно виконати наступні завдання: 1. вивчити зарубіжний досвід кадрового забезпечення органів влади; 2. дослідити сучасний стан кадрового резерву в Україні; 3. визначити основні проблемні питання, що стосуються зарахування до кадрового резерву в Україні; 4. розглянути можливі шляхи вирішення цих проблем. Саме висвітленню вищезазначених питань і присвячено написання даної роботи. ВИСНОВКИ Так склалося, що кадровий резерв у системі державного управління є одним з механізмів формування та розвитку еліти в державному управлінні. Дієвість кадрового резерву може забезпечити система сучасних та ефективно використаних механізмів управління персоналом В ході написання даної роботи було розглянуто особливості зарахування до державного кадрового резерву. Так, в першому розділі розкрито питання міжнародного досвіду в зазначеному питанні, в результаті чого ми дійшли висновку, що запозичуючи досвід організації кадрового забезпечення в розвинених країнах світу, слід враховувати низку положень. Спочатку слід провести розробку програми впровадження з урахуванням вітчизняної специфіки, далі необхідно здійснити правове, фінансове й організаційне забезпечення новацій, що імплементуються. Нарешті, варто розробити механізм контролю за ходом впровадження і моніторингу його результатів. Другий розділ було присвячено дослідженню сучасного стану кадрового резерву в Україні. Спираючись на наявну інформацію з цього питання можна сказати, що сьогодні в Україні найбільш нагальними проблемами в царині реалізації кадрового резерву в органах державної влади задля забезпечення керівних посад в органах всіх рівнів, кадрами, що мають високі службові, психологічні, моральні та ділові якості, слід вважати наступні: 1) підвищення вимог до осіб для зарахування їх до резерву на керівні посади в органах державної влади; 2) необхідність забезпечення резервом кадрів необхідної кількості кандидатів, що відповідають всім вимогам, для призначення на всі вакантні посади в органах всіх рівнів. З метою вирішення наведених проблем найбільш доцільним видається проведення комплексу заходів щодо: 1) активізації роз’яснювальної та пропагандистської роботи серед державних службовців, які відповідають або частково відповідають вимогам до кандидатів на зарахування до кадрового резерву, з метою підвищення їх активності щодо потрапляння до кадрового резерву. 2) підвищення престижності державної служби в цілому, що дозволить збільшити кількість відповідальних, ініціативних молодих кадрів, здатних поповнити кадровий резерв на заміщення керівних посад в державних органах. Для цього важливо забезпечити координацію діяльності засобів масової інформації, громадських організації, всіх небайдужих громадян в руслі формування у населення позитивного образу державного службовця, при одночасному всебічному стимулюванні службовців відповідати цьому високому стандарту. В третьому розділі було більш детально розглянуто проблемні питання, що стосуються зарахування до державного кадрового резерву в Україні. В результаті чого можна сказати, що саме через інститут кадрового резерву при наявності політичної волі з боку керівництва держави можна безболісно і з найменшими ризиками здійснити планомірну заміну старої управлінської еліти держави новою генерацією публічних службовців, здатних формувати й розвивати систему демократичного врядування в країні з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій електронної демократії.