Зразок роботи
Актуальність теми. Сьогодні особливого значення набуває необхідність художнього осмислення історії, зв'язку часів і поколінь, багатовікового культурного надбання українського народу. У художній літературі на історичну тематику серед розмаїття жанрових форм особливу роль відведено роману, який покликаний відтворити минуле в усіх його суперечностях. Чільне місце у зображенні давноминулих подій належить романістиці П. Загребельного, яка тяжіє не лише до відтворення історичних реалій, але й до філософсько-естетичного осмислення дійсності та її глибинного художнього осягнення через відтворення образу головної героїні. Не одне десятиліття художній доробок митця вражає читацький загал майстерністю та масштабністю оповіді, багатоманіттям інтелектуальних, філософських, морально-етичних, соціальних оцінок і своєрідним баченням ролі особистості в житті та літературі.
П. Загребельний поставив перед собою неймовірно складне завдання: не тільки очистити біографію Роксолани від міфів, за якими вона начебто була «кривавою леді Макбет з України», не тільки заперечити думки тих авторів, які підносили неіснуючі доброчинства султанші (вона, мовляв, припинила напади ординців, розбудовувала Запорізьку Січ), а й глибоко зазирнути в надра душі героїні. Цілих сорок років жила Роксолана поруч із правителем. Поширювалися чутки про те, що вона – чаклунка (розділ роману „Чари”). Про це документи мовчать. Але факти боротьби за «місце» біля трону фіксують. Романіст же мав право розкрити психологію фактів. При цьому автор не цурається фактів. Навпаки, він їх щедро переказує, описує, іноді, може, й зайве (так стверджує В. Фащенко). Однак вони потрібні для розуміння витворюваної ним психології людей, способу думання, психофізіологічних реакцій і мотивів їхньої поведінки. Для розуміння характеру Роксолани, формування конститутивних основ її особистості, логіки дій і вчинків дана модель підходить якнайкраще: психологічна реконструкція її образу можлива лише при визначенні напряму «пристосування» психології цієї вельможної невільниці до виконання все складніших завдань, які поставали перед нею.