Особливості образотворення в гуцульській народній міфології та творчості Дари Корній: компаративний аналіз (ID:703914)

ВСТУП Сучасна українська література характеризується складністю й багатогранністю, апелюванням до спадщини попередніх епох, про що свідчить синкретизм художнього мислення письменників. Власне, міфологія стає одним із джерел для творення сюжетно-композиційної парадигми, має значний вплив на формування системи образів. Творчість Дари Корній характеризується яскраво вираженою міфопоетичною основою. Письменниця апелює передусім до гуцульської народної міфології, зокрема особливостей образотворення. Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю здійснити аналіз і подати загальну характеристику гуцульської народної міфології, дослідити особливості творення образної системи, а також з’ясувати специфіку художньої інтерпретації міфологічних мотивів і образів гуцулів у творах Д. Корній, обґрунтувавши особливості творчості письменниці в міфологічному гуцульському дискурсі. Зокрема, актуальність дослідження зумовлюється недостатньою кількістю ґрунтовних досліджень міфологізму у творчості Д. Корній, зокрема необхідністю проаналізувати особливості образотворення в гуцульській народній міфології і творах письменниці в компаративному аспекті. Мета роботи – дослідити особливості гуцульської народної міфології, зокрема специфіки її образної системи; здійснити аналіз творчості Дари Корній, приділивши особливу увагу дослідженню міфопоетики письменниці, специфіки художньої інтерпретації образної системи на прикладі творів «». Бароко в літературознавчій науці, на основі чого дати сучасну інтерпретацію Раннього Бароко як окремого періоду в історії української літератури. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: - здійснити аналіз наукових інтерпретацій поняття міфу в літературознавстві; - репрезентувати загальну характеристику гуцульської народної міфології; - дослідити особливості творення образної системи в гуцульській народній міфології; - проаналізувати художню специфіку Дари Корній у контексті міфологічного дискурсу; - з’ясувати особливості міфопоетики Дари Корній; - дослідити художню інтерпретацію міфологічної образної системи у творчості Дари Корній; - проаналізувати специфіку творення міфологічної образної системи в гуцульській народній міфології і творчості Дари Корній у компаративному аспекті. Об’єктом дослідження обрано гуцульську народну міфологію і твори Дари Корній «Гонихмарник», «Зворотній бік світів», «Зворотній бік темряви». Предмет дослідження – особливості гуцульської народної міфології і творчості Дари Корній, зокрема специфіка творення образної системи у творах «Гонихмарник», «Зворотній бік світів», «Зворотній бік темряви». Теоретико-методологічну основу роботи складають праці дослідників української міфології В. Войтовича, В. Галайчука, Д. Милорадовича, І. Нечуя-Левицького, Митрополита Іларіона (О. Огієнка), М. Костомарова, Н. Войтович, О. Кононенка, О. Наумовської, О. Таланчук та ін. Гуцульську народну міфологію опрацьовано в працях В. Гнатюка, Д. Ульянова, Н. Хобзей та ін. Також беремо до уваги розвідки з теоретичного дослідження поняття міфу М. Еліаде, Р. Барта, Е. Кассірера, К. Леві-Строса, Б. Маліновського, Дж. Фрейзера, З. Фройда, К.-Г. Юнга, І. Зварича, Є. Мелетинського, А. Нямцу, Я. Поліщука, О. Потебні, Н. Фрая та ін. Окрім цього, основуємося на працях А. Гурдуза, О. Хвостової, Т. Белімової, О. Фєтісової та ін., в яких репрезентовано наукову інтерпретацію творчості Д. Корній, зокрема особливостей авторської міфопоетики. Методи дослідження. Для реалізації мети і поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи (описовий, метод моделювання, аналіз, синтез). За допомогою порівняльно-історичного методу проаналізовано наукові концепції щодо тлумачення поняття міфу. Окрім цього, використовуються літературознавчі (компаративний, герменевтичний, контекстуально-інтерпретаційний) методи дослідження з метою репрезентації цілісної характеристики особливостей гуцульської народної міфології та творчості Д. Корній у компаративному аспекті. Наукова новизна роботи полягає в тому, що подано цілісну характеристику гуцульської народної міфології та особливостей її художньої інтерпретації у творчості сучасної письменниці Дари Корній. Досліджено історико-літературні обставини та їхній вплив на формування системи художніх цінностей, релігійних поглядів і переконань письменників. Обґрунтовано специфіку творення міфологічної образної системи в гуцульській народній міфології і творчості Дари Корній у компаративному аспекті. Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (70 позиції), додатків. Загальний обсяг роботи – 64 сторінки, із яких 45 основного тексту. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА ДОСЛІДЖЕННЯ ГУЦУЛЬСЬКОЇ НАРОДНОЇ МІФОЛОГІЇ Проблема наукових інтерпретацій поняття міфу в літературознавстві У сучасному літературознавстві існують дискусії щодо трактування поняття міфу. Так, З. Фройд і К. Юнг репрезентували розуміння міфу в межах психоаналітичної теоретичної парадигми. Представник психоаналізу З. Фройд переосмислює міф як категорію, що реалізує психологічний комплекс людини. Як бачимо, дослідник робить акцент на вивченні психології людини й розглядає міф насамперед у контексті психоаналізу. Прихильною до зазначеної є думка К. Юнга, який обґрунтував поняття колективного несвідомого, на основі чого запропонував теорію архетипів. Власне, міф трактується дослідником за допомогою психоаналітичного методу. Так, К. Юнг вважає, що місцем зародження міфу є саме колективне несвідоме. Окрім того, дослідник трактує архетипи як «першообрази», «колективні універсальні патерни (моделі) чи мотиви, що виникають у колективному несвідомому та становлять основу релігії, міфології, легенд і казок» [70, с. 451]. Теорію архетипів К. Юнга представлено насамперед такими базовими архетипами, як Персона, Тінь, Аніма (душа), Анімус (дух), Самість, які дають цілісне первинне універсальне уявлення про світ. У сучасному літературознавстві репрезентується таке визначення архетипу: «ідеальна, пуста форма, наділена енергетичною силою, що походить з неусвідомленого і формує уявлення» [22, с. 133]. Більше того, Н. Зборовська зазначає, що архетип є формою, позбавленою ідеї, тоді як архетипний образ визначається насамперед змістом. Дослідниця так пояснює різницю між архетипом і архетипним образом: «Архетип пустий і суто формальний, це певна апріорна можливість формотворення, чиста, одержима силою енергія» [22, с. 133].