Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
1.1. Лісове господарство у системі економічних та суспільних
інтересів
Ліс це не тільки цінний виробничий ресурс, але і важливе для людини середовище суспільної життєдіяльності. Але його стан економічної, соціальної, екологічної складової не відповідає суспільним очікуванням. Останнім часом лісові господарства перебувають у центрі уваги суспільства і виступають об'єктом перетворень. Як наслідок, постає проблема про ступінь адекватності ставлення різних суб'єктів, носіїв суспільних інтересів у лісовому господарстві як осередків суспільного блага.
Об'єктом нашого дослідження буде виступати лісове господарство як елемент економіки. Ліс є джерелом природних благ, таких як природні ресурси та природні умови, які використовуються в сьогоденні та можуть бути використані в майбутньому в процесі економічної діяльності для задоволення як матеріальних, так і духовних потреб суспільства [15, с. 74].
Ліс є природнім об'єктом і складовою частиною навколишнього сере-довища, який має характерні ознаки: природні, економічні, соціальні та юридичні. Згідно зі ст. 1 Лісового Кодексу України «Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними грунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах» [13].
Визначення поняття «лісове господарство» відсутнє у Лісовому Кодексі, тому важливим для подальшого дослідження є визначення категорії цього поняття.
Словник лісового господарства дає таку дефініцію: "це наука і ремесло створення, управління, використання, збереження, відновлення лісів і пов'язані з ним ресурси для задоволення бажаних цілей, потреб і цінностей на благо людини».
Ніколаюк А., Семенченко Н. вважають, що лісове господарство, галузь суспільного виробництва, що здійснює вивчення, облік, відтворення і вирощування лісів, охорону їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулювання користування лісом в цілях задоволення потреб народного господарства в деревині та іншій лісовій продукції при збереженні захисних і біорегулюючих функцій лісу, організацію використання лісів у рекреаційних і ін. спеціальних цілях. Лісові господарства відрізняються вельми тривалим циклом виробничого процесу (50-100 років і більше).
Озеран В. та Чік М. вважають, що лісове господарство - вид економіч-ної діяльності, що забезпечує відтворення лісових ресурсів, їх охорону та збереження, заготівлю круглих лісоматеріалів й інших продуктів лісу.
Кудряшова К. наводить авторське визначення: лісове господарство - це вид економічної діяльності, який задовольняє матеріальні потреби народного господарства у деревині та інших продуктах лісу, а також задовольняє екологічні, духовні, оздоровчі, рекреаційні потреби суспільства та забезпечує охорону, захист, відтворення і розведення лісів, веде їх облік [15, с. 75-76].
Аналізуючи вище наведенні визначення можна зробити висновок, що категорія «лісове господарство» може використовуватися в варіантах:
1) галузь (лісове господарство);
2) відносно окремого підприємства;
3) як ознака виробничого процесу (ведення лісового господарства);
4) як галузь знань.
В економічній теорії виділяються три основні системи ведення лісового господарства. А саме: планова, ринкова з державною власністю на ліси та ринкова з приватною власністю на ліси. При плановій системі ведення лісового господарства головним є те, що лісові ресурси знаходяться повністю у власності держави. Це забезпечує, по-перше, вертикаль стабільності розвитку і контролю, а по-друге - не сприяє впровадженню новітніх технологій, ефективних методів лісовирощування та лісокористування. Фінансування здійснюється з державного бюджету країни. При ринковій системі ведення лісового господарства з державною власністю на ліси передбачається те , що ліси знаходяться у державній власності, а приватні лісогосподарські підприємства мають право на їх оренду. Управління лісами здійснює державний орган, він встановлює об'єми і правила лісокористування, стягує оренду плату, здійснює контроль за діяльністю цих приватних підприємств щодо лісокористування, лісовідновлення та лісорозведення. Ця система використовується в деяких країнах Європи та Канаді. Ринкова система з приватною власністю на ліси передбачає, що ліси знаходяться у приватній власності, а держава регулює лісове господарство через лісове законодавство, податкову політику, пільгове кредитування, здійснює контроль за його діяльність через перевірки. Як зазначалось раніше, в Україні на сьогодні діє ринкова система ведення лісового господарства з державною власністю на ліси [27, с. 42-43].
Згідно з ст. 34 та ст. 35 Лісового Кодексу України організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують. Тому організація лісового господарства передбачає:
1) розроблення та затвердження в установленому законом порядку нормативно-правових актів з ведення лісового господарства;
2) поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій, виділення особливо захисних лісових ділянок;
3) установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісо-вих ресурсів;
4) проведення лісовпорядкування;
5) ведення державного лісового кадастру, обліку лісів;
6) ведення моніторингу лісів;
7) проведення лісової сертифікації;
8) здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основ-ними вимогами щодо ведення лісового господарства, визначеними законо-давством [13].
Лісові господарства забезпечують весь цикл лісогосподарських робіт - від збору лісового насіння до заготівлі деревини під час рубок головного користування. У практиці господарювання лісове господарство, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі можна об'єднати в напрями (рис. 1.1).
Магістр