Облік інших фінансових доходів (ID:458206)

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію (роботи, послуги). У системі показників економічної ефективності суспільного чи приватного виробництва важливе місце займає прибуток. Як економічний показник прибуток відображає певні зміни в рівні продуктивності праці, собівартості продукції та її якості. Як джерело розширеного відтворення прибуток використовується на створення фондів нагромадження та споживання за рахунок якого в подальшому здійснюється зростання, розвиток і вдосконалення матеріально- технічної бази, поліпшуються умови праці та побуту, підвищується матеріальний і культурний рівень працівників. Для підвищення ефективності виробництва і ведення підприємницької діяльності важливе значення має правильне ведення обліку, обчислення доходів, а також аналіз і вдосконалення фінансово-економічних взаємовідносин підприємств із державними та недержавними структурами; виявлення і використання резервів для збільшення виробництва продукції, підвищення її якості; раціональне та правильне використання доходів; установлення науково обгрунтованого співвідношення між фондами нагромадження та споживання під час розподілу валових доходів. В економічній теорії трактування прибутку різні. Прибуток, як одна із найважливіших форм чистого доходу, що надходить на підриємство у складі грошового виторгу від реалізації продукції, робіт та послуг на сторону мінус повна собівартість реалізованої продукції. Є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування; джерелом сплати податків. Прибуток, як економічна категорія, відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачеві. Значення прибутку полягає в тому, що вона відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, її динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживання, матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. Певною мірою залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування. Прибуток виступає як підсумковий показник виробничо-фінансової діяльності і дозволяє вимірювати ефективність проведених затрат на підприємстві. Значення доходів як економічної категорії сьогодні стало багатоаспектним і багатогранним. Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що фінансові доходи займають важливе значення для підприємства. Аналіз інших фінансових доходів має велике значення в системі загальної оцінки роботи суб'єкта господарювання. Доходи мають безпосередній вплив на загальний фінансовий результат діяльності підприємства, який може мати як позитивний, так і негативний характер; вони займають значну питому вагу від загальної суми доходів. Метою курсової роботи є закріплення, систематизація і узагальнення набутих знань з фінансового і бухгалтерського обліку, поглиблення і розширення навичок роботи з літературними, методичними, законодавчими й інструктивними матеріалами по даній темі, а також дослідження організації синтетичного та аналітичного обліку, напрямів і шляхів удосконалення ведення обліку інших фінансових доходів. Основна мета курсової роботи – розгляд порядку обліку інших фінансових доходів, узагальнення і вивчення їх ролі у діяльності підприємства та у звітності про фінансові результати підприємств. Для досягнення основної мети сформовані наступні завдання: 1. порядок визнання та обліку доходів; їх класифікація; 2. порядок обліку інших фінансових доходів (процентів, дивідентів, роялті), нормативні документи, що регулюють порядок обліку даних доходів; 3. документальне оформлення інших фінансових доходів, аналітичний та синтетичний облік; шляхи та напрями удосконалення та підвищення ефективності обліку інших фінансових доходів в умовах функціонування автоматизованої системи обліку (створення АРМ); 4. значення доходів у діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є інші фінансові доходи. Предметом дослідження вибраний облік інших фінансових доходів. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ІНШИХ ФІНАНСОВИХ ДОХОДІВ 1.1 Визнання, облік та оцінка доходів Методологічні засади формування інформації про доходи підприємства визначає П(С)БО 15 «Дохід». Згідно з П (с) БО дохід – збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (виняток зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути визначена. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку не поширюється на доходи, пов’язані з: • договорами оренди; • дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; • страховою діяльністю; • змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов’язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов’язань; • змінами вартості інших поточних активів; • природним приростом поголів’я худоби, виходом продукції сільського та лісового господарства; • видобуванням корисних копалин. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання застовуються до кожної операції окремо і до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції. Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, відповідно до принципу обачності, який передбачає відображення всіх елемен¬тів за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки. Можливість достовірної оцінки - основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню. Згідно з П(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження: • сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. • сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо. • сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг). • сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг). • сума задатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором (якщо договором передбачено передачу заборгованого майна заставоутримувачу). • надходження, що належать іншим особам. • операції з обміну подібними активами • надходження на користь третім особам, наприклад роялті • цільове фінансування до моменту його використання (виконання умов) • надходження від первинного розміщення цінних паперів. Визнані доходи поточного періоду класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи; д) надзвичайні доходи. У бухгалтерському обліку для обліку доходів передбачено 7 клас Планом рахунків бухгалтерського обліку «Доходи і результати діяльності». Цей клас можна вважати тимчасовим, так як він закривається в кінці кожного звітного періоду. Дані рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Новий звітний період тимчасові рахунки починають із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за певний (визначений) період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців). У кінці періоду рахунки доходів закриваються через списання їх сальдо на 79 рахунок «Фінансові результати». За МСБО, до доходу не включають суми, що отримані від імені третьої сторони, податок із продажу, мито, будь-які надані торговельні знижки. Такий показник ще називається чистим доходом і саме під цією назвою він включений до складу І розділу звіту про фінансові результати. У загальному вигляді сума чистого доходу (Д), отриманого чи очікуваного до отримання, визначається за виразом: Д = В – П – ДТР – Зн – Уц , де В - валова сума грошових коштів, яка має надійти чи надійшла на рахунки в банку чи готівкою) підприємства: П- податки, що підлягають перерахуванню до державного бюджету; ДТР - доходи, отримані на користь третіх осіб (крім держави); Зн, Уц - знижки, уцінки, повернення товарів за умовами укладеного договору. Оцінка доходу відбувається так: Оцінка доходу - дохід відображається в сумі справедливої вартості активів, що отримана або підлягає отриманню - у разі відстрочки платеду, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (така різниця визначається доходом у вигляді процентів) - сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшенню або збільшенню відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів - якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що передані цим бартерним контрактом Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності умов: – можливості достовірної оцінки доходу (між сторонами мають бути погоджені права кожної із сторін, величина компенсації, спосіб та строки розрахунків); – імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; – можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; – можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: – вивченням виконаної роботи; – визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; – визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі... таких витрат. Умови визнання доходу за операціями з цільового фінансування: - підприємство має підтвердження того, що цільове фінансування буде отримано; - підприємство повинно виконати умови щодо цільового фінансування. Дохід визнається протягом періодів, в яких були зазначені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Цільове фінансування, що отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало підприємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов’язаних із цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням. 1.2 Класифікація доходів Доходи обліковуються за їхніми видами загалом по підприємству. Розробляється детальна номенклатура доходів за їхніми видами і створюється відповідна система рахунків На цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду. Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи за звітний період порівнюються з витратами і визначається фінансовий результат. Фінансові результати звітного періоду: рахунки затрат і рахунки доходів. За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, ця інформація не є комерційною таємницею і призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів. Для визнання доходу та його суми розрізняють дохід від: - реалізації продукції, товарів, інших активів придбаних для продажу - надання послуг, виконання робіт - використання активів іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання відсотків, дивідентів, роялті. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства. Одним із різновидів звичайної діяльності є операційна діяльність, яка є основною статутною діяльністю підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, оперативну оренду активів, отримання доходів або понесення втрат від курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів, отримання грантів і субсидій, уцінку запасів, здійснення досліджень та розробок, отримання або сплату санкцій за господарськими договорами тощо. До основної діяльності відносять операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Другим різновидом звичайної діяльності є фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу. Об’єктом фінансової діяльності є процес господарювання з купівлі-продажу грошей, цінних паперів, валюти та обслуговування розрахункових операцій при кругообігу ресурсів: ресурси для господарської діяльності –придбання фінансових ресурсів - продаж - валовий дохід - фінансовий результат. Доходи від фінансової діяльності: - доходи від участі в капіталі; - дивіденди одержані; - відсотки одержані; - інші доходи від фінансових операцій. Іншим різновидом звичайної діяльності суб’єкта господарювання являється інвестиційна. Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів. До складу інших доходів звичайної діяльності належать доходи: від реалізації фінансових інвестицій, майнових комплексів, неопераційних курсових різниць, отриманих необоротних активів безоплатно у сумі нарахованої амортизації на такі об’єкти (фінансові інвестиції та майнові комплекси), інші доходи від звичайної діяльності підприємства. Надзвичайна діяльність являє собою операції чи події, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, відбуваються не регулярно і не часто (наприклад: стихійні лиха, катастрофи, пожежі, техногенні аварії, природні явища, примусове відчуження державою приватної власності та інші). Під час розрахунку фінансових результатів, отриманих внаслідок надзвичайної діяльності, беруться до уваги як втрати (спричинені або отримані внаслідок природних катастроф), так і покриття їх за рахунок страхування, відшкодувань, державної допомоги або інших джерел. Одні і ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг – це певна сума коштів, отримана внаслідок продажу або збуту певної продукції (товару, роботи або послуги). Процес виробництва завершується доведенням до споживача продукції. Реалізація являється кінцевою стадією кругообігу коштів підприємства. До складу цих доходів включена сума податку на додану вартість. Виручка від реалізації являється загальним доходом від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без врахування знижок, які надавалися і повернення товарів, проданих раніше, непрямих податків, зборів. Інші операційні доходи – суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виторгу) від реалізації продукції, робіт і послуг; а також: - дохід від операційної оренди активів - дохід від операційних курсових різниць - дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій); - суми штрафів, пені, неустойок, інших санкцій за порушення господарських договорів, визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, про їх стягнення; - доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; - відшкодування раніше списаних активів; - суми безоплатно одержаних субсидій і оборотних активів; - інші доходи від операційної діяльності. Фінансові доходи - дивіденди, відсотки, інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім тих, що обліковуються за методом участі у капіталі). Дохід від участі в капіталі – доходи від фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі. Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, за яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення чи зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Метод участі в капіталі застосовується для обліку інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства). Інші доходи - дивіденди, відсотки фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства. Доходи від надзвичайних подій (надзвичайні доходи) – виникають у випадках: - внесення благодійних внесків від інших підприємств, організацій чи фізичних осіб. - відшкодування страховими компаніями витрат, спричинених надзвичайними подіями. Доходи майбутніх періодів мають свої особливості, а тому їх обліковують на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів». Для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Існують доходи, які незважаючи на те, що були отримані у звітному періоді, належать до доходів майбутніх періодів. Тобто доходи вже є, але вони ще не зароблені. Це, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних, театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо. 1.3 Нормативна база з обліку інших фінансових доходів Від норм законодавства і нормативно-правової бази залежить процес роботи та функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, а також процес обліку різноманітних операцій та фінансових результатів, що відображаються і фінансовій та річній звітності та являються результатами ефективності роботи підприємства. Нормативна база регулює правові та економічні відносини з державою, з іншими підприємствами та організаціями, з трудовим колективом тощо. Правова інформація міститься у законодавчих актах вищої юридичної сили, до яких належать закони України, що регулюють діяльність суб’єктів підприємництва у галузі фінансових, господарських та трудових відносин. Нормативна інформація надходить з постанов Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказів Міністерства фінансів України, Державного Комітету статистики України, інших міністерств та відомств. Нормативна інформація не може вступати в протиріччя з правовою інформацією. Важливим джерелом нормативної інформації щодо фінансових результатів є затверджені наказом Міністерства фінансів України План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування. Серед основних документів даної групи, що містять інформацію про доходи, витрати і прибуток, становлять національні і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, директиви ради Європейського Економічного Союзу, рекомендації науково-практичних конференцій тощо. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засоби регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Використовується для організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємстві. Первинні облікові документи та регістри обліку. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, Відповідно до П(С)БО 3 дохід відображається у Звіті про фінансовий результат у момент надходження активу чи погашення зобов’язання. Звіт містить такі статті про доходи як: - дохід від реалізації продукції - чистий дохід від реалізації продукції - дохід від участі в капіталі - інші фінансові доходи - інші доходи. Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» МФУ №291 від 30.11.99 р. – нормативний документ, який встановлює призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств. Інструкція № 2916 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» - нормативний документ для відображення інформації про розрахунки з учасниками (засновниками) підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (зокрема питань обліку дивідендів). Закон № 514 – Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI , Закон № 1576 – Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, Рішення «Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів» НКЦПФР від 12.04.2016 № 391 урегульовує відносини щодо розрахунку, терміну сплати і розмірів дивідендів. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) є ефективним інструментом підвищення зрозумілості та прозорості інформації, формують відповідні підвалини визнання доходів і витрат, здійснення оцінки активів і зобов’язань, що дозволяє достовірно усвідомлювати та запобігати існуючим ризикам підприємства, а також зіставляти ефективність господарювання з метою адекватної, важливої оцінки майбутнього потенціалу та розробки відповідних управлінських рішень. Відповідно до МСБО 18 доходи поділяються на 2 види: дохід від основної діяльності та прибуток від інших операцій. Урегульовує відносини щодо оподаткування доходів і сутність доходів Податковий кодекс України.