Технологія першої консультативної зустрічі (ID:449647)

Вступ Сучасне поняття психологічного консультування бере початок насамперед у психотерапії, та вже у 1951 році був введений термін "консультативна психологія", аби розділити психологічне консультування від галузей психології, які займаються саме вивченням та наданням допомоги тяжко хворим психічно та соматично. Мета роботи полягає у розгляді специфіки психологічного консультування та особливостей першої консультативної зустрічі. Відповідно мети, були сформовані наступні завдання: – розглянути цілі та задачі першої консультативної зустрічі; – визначити основні етапи та правила організації. Об'єктом даної роботи є специфіка першого консультування, предметом – характеристика основних його етапів. Структура роботи визначена метою й завданнями дослідження. Робота складається із вступу, 2-х розділів, висновків і списку використаних джерел. Основний текст роботи становить 11 сторінок, загальний – 14 сторінок. Розділ 1. Специфіка психологічного консультування Психологічне консультування - це галузь сучасної психології. Під словом "консультування" мається на увазі роз'яснення спеціаліста з певного питання, поглиблення знань та їх розширення. Проводити консультування, означає радитись з питання, яке цікавить. Специфіка цього процесу полягає у тому, що акцент стоїть на обміні інформацією, побудові діалогу між психологом-консультантом та клієнтом.[1] 1.1. Цілі та задачі Основна відмінність психологічного консультування від клінічної психотерапії полягає у відходженні від концепції хвороби, та можливість подолання труднощів самостійно. Таким чином можна виділити цілі, поставлені перед консультативною психологією, а саме: - профілактика деструктивних форм спілкування; - раціоналізація способів організації діяльності; - усунення факторів, які можуть призводити до травм та в подальшому до виникнення хвороби. Виходячи з цього визначимо задачі психологічного консультування: - визначення проблеми, з якою звернувся клієнт, полегшення його емоційного стану; - проблемне інформування клієнта, а саме надання інформації про суть виниклої проблеми; - визначення особистості клієнта з метою оцінки спроможності впоратись з проблемою своїми силами; - формування напрямку, у якому слід рухатись задля вирішення проблеми, чітких порад; - поточна допомога клієнту після початку ним вирішення проблем; - психопрофілактика виникнення аналогічних проблем у майбутньому; - інформування клієнта, для подальшого опанування ним та правильного вживання знань, умінь, що допоможуть у вирішенні проблемних ситуацій.[2]