Стиль саморегуляції як фактор адаптивної поведінки (ID:449981)

Вступ. Останнім часом ринок праці зазнає сильних змін. Скорочені штати практично всіх державних підприємств, деякі повністю закриті. Організована державна система служб зайнятості і цілий ряд приватних фірм, що займаються працевлаштуванням, які виступають як посередники між безробітними і працедавцями. Разом з тим, не дивлячись на уявний надлишок кадрів, керівники приватних фірм часто скаржаться на те, що важко підібрати співробітника, на текучість кадрів. Сильно збільшилася середня кількість записів в трудовій книжці. Часто чутні скарги на незадоволеність співробітників своїм положенням в групі, неможливість соціального зростання в даній структурі. У зв'язку з розвитком ринкових відносин з'явився цілий ряд нових професій, пов'язаних з сферою обслуговування, які не забезпечені Вузами. З'явилася величезна маса людей, що мають потребу в перепідготовці. Величезну роль виконує підготовка кадрів на робочих місцях, адаптація нових співробітників в колективі. Професійне самовизначення є частиною особистісного самовизначення. Виникає проблема співвідношення загальнолюдських цінностей, цінностей конкретного колективу і індивідуальних цінностей окремих працівників підприємства. Від їх збігу або неспівпадання багато в чому залежить ефективність адаптації людини в трудовому колективі, можливості його особового і професійного зростання і ефективність роботи самого підприємства в цілому. Ступінь збігу мети колективу з індивідуальною метою зумовлює успішність включення співробітника в колектив. Для того, щоб розв'язати проблему адаптації працівника до нового місця роботи, необхідно відповісти на наступні питання. Якими рисами володіє той колектив, до якого повинен адаптуватися працівник? Як відбувається адаптація працівника до різних типів організацій? Чи існують універсальні якості, що дозволяють підвищити адаптацію працівника до різних колективів? Як ці якості виявляти і розвивати? Від яких якостей особистості директора залежить розвиток організації по тому або іншому типу? Які процеси проходитимуть в групі, якщо відбувається зміна принципів побудови організації? Який тип організацій в нинішніх умовах розвитку нашої країни зустрічається частіше? Як бачимо, проблема адаптації взагалі та соціально-психологічної адаптації зокрема являється актуальною для нашого суспільства. Процес адаптації представляє собою важливий компонент продуктивності робітника. Остання ж є першочерговою метою будь-якого підприємства. Крім того важливим є вивчення факторів, що впливають на адаптацію працівника. На нашу думку одним з таких факторів є особливості саморегуляції індивіда, оскільки процес саморегуляції лежить в основі будь-якої поведінки людини та є основним принципом її довільної діяльності. Адаптація ж обумовлюється безпосередніми діями та вчинками, що здійснює людина в процесі праці та спілкування на підприємстві. Новизна роботи заключається у відсутності досліджень впливу саморегуляційних процесів на соціально-психологічну адаптацію особистості, а тим більше стилю саморегуляції, та можливості побудови нових конструктивних ідей підвищення адаптоздатності робітника підприємства. Мета роботи – теоретико-емпіричне дослідження впливу саморегуляційного стилю особистості на особливості протікання та рівень її соціально-психологічної адаптованості. Об'єкт дослідження – соціально-психологічна адаптованість робітників підприємства. Предмет дослідження – зв'язок стилю саморегуляції та адаптації робітників підприємства. Гіпотеза – стиль саморегуляції пов'язаний за адаптивною поведінкою індивіда та впливає на рівень адаптації робітників підприємства. Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези необхідно вирішити низку таких задач: • опрацювання літератури з психології, що стосується теми адаптації, соціально-психологічної адаптації, саморегуляції та стилю саморегуляції; • теоретичне обґрунтування можливості впливу стилю саморегуляції на соціально-психологічну адаптацію; • підбір діагностичних методик для проведення емпіричного дослідження; • проведення емпіричного дослідження серед робітників підприємства; • обробка отриманих результатів; • перевірка висунутої гіпотези; • написання висновків та рекомендацій.