Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність. Булінг є досить поширеним у суспільстві, має складну рольову структуру та різні форми прояву. Досить розповсюдженим є булінг в умовах шкільного середовища, де він може виявлятись у різних формах: вербальній, фізичній, емоційній, соціальній, сексуальній тощо. Вона має не меті формування зверхнього ставлення групи до аутсайдера, «жертви». Останнім часом увагу дослідників привертає нова форма булінгу – «кібербулінг». Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій (Інтернет, мобільний телефон).
У школі складаються певні рольові стосунки серед дітей в діапазоні «лідер-аутсайдер». Булінг як специфічна форма прояву агресії, особливо характерна для середнього віку підлітків, з віком булінг в групі дещо слабшає, однак у деяких дітей він може залишатися, змінюючи лише форми прояву. Як соціально-психологічне явище – булінг здійснює вплив на всіх учасників групи чи класу дітей, де він виникає.
Досить часто в реальному житті булінг знаходить свій вияв у вкрай жорстокій формі, з виявом імпульсивності та агресії, наприклад, у масових побиттях, катуваннях, які до того ж знімаються на відео і навіть знаходяться у вільному доступі мережі Інтернет. Головними героями таких відеороликів є діти-булери у вікових межах 11-18 років.
Варто зазначити, що булінг у школі виявляється не лише в діях учнів щодо одне одного, але і у діях вчителів щодо учнів чи навпаки. Вчителі у своїй взаємодії з дітьми можуть проявляти таку поведінку, що приносить їм психологічний біль і обмежує їх право на гідність особистості. Але виявити таку поведінку, що вказує на булінг, досить складно.
Розвиток і соціалізація особистості дитини відбувається в процесі взаємодії з оточуючим середовищем. У спілкуванні й діяльності з однолітками, значущими дорослими дитина розкриває свої потенційні можливості, засвоює моральні цінності, здобуває соціальний досвід.
Зміна життєво важливих потреб та інтересів дитини, розширення кола її діяльності часто викликають конфліктні ситуації з батьками. Конфлікти в
підсистемі „батьки – діти” є досить розповсюдженим психологічним явищем. Ця проблема, як правило, вивчається в контексті більш широких наукових досліджень – подружніх стосунків, вікових криз, впливу родинних конфліктів на дітей та ін.
Молодь, яку ми розглядаємо як найцінніше наше майбутнє, насправді стає небезпечною для суспільства. Насильницькі злочини неповнолітніх за ступенем суспільної небезпеки та тяжкістю заподіюваних наслідків перевершують інші кримінальні прояви в підлітковому середовищі. Вони завдають величезної, часом непоправної шкоди суспільству. Неповнолітні, які вчиняють такі злочини, поширюють стереотип агресивно-насильницької поведінки серед оточуючих. Саме ці кримінальні діяння найбільш засуджуються з точки зору людської етики та моралі.
Об’єктом булінг як соціально-психологічне явище
Предметом дослідження визначено психологічні чинники боулінгу серед підлітків.
Мета роботи – основною метою цього дослідження є охарактеризувати психологічні особливості формування чинників, які пов'язані з булінгом та висвітлити фактори, які безпосередньо впливають на роль підлітка у булінг-структурі.
Для досягнення даної мети поставлені наступні завдання:
1. Провести теоретичний аналіз поняття булінг в психологічній літературі та дослідженнях.
2. Охарактеризувати психологічні особливості підлітків, які беруть участь у булінгу та рольові позиції, які вони займають у булінг-сруктурі;
3. Виявити взаємозв'язок між самооцінкою підлітка, статусом у соціальній групі, відношенням до батьків, стилем виховання у родині, рівнем тривожності, рівнем агресивності та роллю, яку підліток займає у булінг-структурі.
4. Розробити програму емпіричного дослідження, підібрати методики дослідження.
5. Розробити методичні рекомендації для використання з метою психологічної корекції прояву булінгу серед підлітків.
Для досягнення дослідницьких цілей та завдань будуть використані наступні методи:
теоретичні: метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел аналіз науково-дослідницьких джерел, порівняння, класифікація, синтез результатів дослідження, узагальнення та систематизація наукових даних;
емпіричні: оцінка рівня Тривожності (тест шкільної тривожності Філіпса);
анкета «Визначення стилю батьківського виховання»; анкета «Соціометрія»; тест-опитувальник для виявлення ролі у «булінг-структур» О.Г Норкіної; методика «Індекс толерантності Г. У. Солдатової; Визначення «Індексу агресивності та ворожості А. Басса – А. Дарки»; анкета «Батьки очима дітей»; «Дослідження самооцінки підлітка» опитувальник Г.Н. Казанцевої
Гіпотеза дослідження:
– стиль виховання та прихильність батькам як вирішальний чинник, що впливає на взаємодію підлітка із булінг-структурою, психологічні чинники підлітка впливають на роль та реакцію підлітка у процесі булінгу.
Емпірична база дослідження. У дослідженні приймали участь 51 підліток, віком від 12-14 років, 23 дівчинки, 28 хлопчиків.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що було досліджено взаємозв’язок психологічних чинників з проявом підлітка у булінг-середовищі.
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні теоретичних відомостей стосовно психологічних чинників булінгу серед підлітків.
Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності соціальних педагогів та шкільних психологів, наприклад, під час роботи просвітницького, профілактичного та корекційного характеру.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичною обґрунтованістю припущень, які є основою дослідження; системною організацією дослідження; сукупністю методів, адекватних предмету й меті дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів; залученням методів математичної статистики для аналізу і оцінки одержаного дослідницького матеріалу.
Перспективи подальших досліджень полягають у всебічному вивченні психологічних чинників булінгу серед підлітків та використання більш дієвих методів корекції.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (78), додатків. Повний обсяг дипломної роботи становить 81 сторінка
Магістр