Психолого-педагогічні умови розвитку мислення дітей раннього віку (ID:757581)

ВСТУП Актуальність дослідження. Ранній вік – особливий період становлення органів, систем і перш за все функцій мозку. Особливо інтенсивно це відбувається у перші три роки життя. У цей період спостерігається максимальний темп формування передумов, що обумовлюють весь подальший розвиток організму, в тому числі і розвиток мислення. Проте ці якості та здібності не виникають автоматично або в результаті фізіологічного дозрівання. Їх становлення вимагає правильних дій з боку дорослих, суспільної діяльності та діалогічного спілкування з дитиною. В основі проблем, з якими стикаються батьки і педагоги у дошкільному та шкільному віці, лежить некомпетентність та недостатня кількість знань, потрібних для проведення якісного розвитку дитини у ранньому віці. Корекція цих проблем у дошкільному та шкільному віці вимагає значно більших зусиль і витрат, аніж їх запобігання у ранньому віці. Особливої актуальності ця проблема набуває в наш час, коли більшість закладів дошкільної освіти зачинено та батьки не мають змоги віддавати дітей раннього віку в ясла або мають недостатньо часу, компетентності та знань для правильного виховання у дітей пізнавальної діяльності, озброєння дітей знаково-символічними засобами розв’язання мисленнєвих задач, проведення занять, вправ, ігор, враховуючи вікові та розумові особливості своєї дитини. Вивченням особливостей розвитку мислення дітей дошкільного віку займались вітчизняні дослідники, психологи та педагоги. Серед них: Л. Виготський, Д. Ельконін, А. Запорожець, Г. Люблінська. Отже, суспільнa значущість проблеми та її недостатнє вивчення зумовили вибір теми нашого дослідження: «Психолого-педагогічні умови розвитку мислення дітей раннього віку».