Лексико-семантична структура і функціонування фразеологізмів зі словом око/очі в українській мові (ID:215488)

ВСТУП Українська мова, як і будь-яка інша мова світу, має специфічні особливості, джерела, які відображають історичний розвиток українського народу, його вірування, соціально-економічні, культурні умови життя, менталітет. Одним з таких джерел є фразеологізми. Це семантично неподільні сполуки слів, які цілісно відтворюються у мовленні та яким притаманний високий рівень експресії. Склад української фразеології надзвичайно різноманітний. Зокрема, об’ємну лексику-семантичну групу становлять фразеологізми зі словом око/очі. Мета курсової роботи – з’ясувати історію розвитку української фразеології, поняття фразеологічної одиниці, основних її ознак, дослідити значення, форму функціонування фразеологізмів зі словом око/очі, систематизувати їх за найбільш поширеними класифікаціями та визначити їхню роль у складі української фразеології. Завдання, які необхідно виконати для досягнення мети роботи, – окреслити поняття фразеологізму, з усіма приманними йому ознаками; визначити форму вираження, лексико-семантичну структуру та функціонування фразеологічних одиниць; простежити утворення фразеологізмів та основні їх джерела; класифікувати фразеологізми зі словом око/очі. Актуальність дослідження полягає у тому, що у роботі, на основі загальних класифікацій, зроблено спробу визначити роль фразеологізмів зі словом око/очі у системі української фразеології. Предметом дослідження є фразеологізми зі словом око/очі, а об’єктом – лексико-семантична структура і функціонування цих фразеологізмів в українській мові. Джерела дослідження – фразеологічні словники української мови (зокрема під час добору фразеологічних одиниць було використано Фразеологічний словник української мови / Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін. – К.: Наукова думка, 1993. – Кн. 2. ), праці мовознавців у галузі фразеології (монографії, автореферати дисертацій та публікації у періодичних фахових виданнях). Під час роботи було використано такі методи дослідження: структурно-семантичний метод (опис семантичної структури мовної одиниці у зв’язку з її функціонуванням у мовленні), описовий (детальний опис одиниць мови), метод аналізу, синтезу, зіставлення, класифікації та систематизації.